Вирок № 82786950, 03.07.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/5252/19

н.п. 1-кп/415/859/19

ВИРОК

Іменем України

03 липня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Зіньковської Ю.О.

номер кримінального провадження, внесеного 20.05.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12019130240000909

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, громадянина Азербайджану, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора Бєлоусова Д.О.

захисника Бондаренка Ю.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

перекладача Аббасова К.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

УСТАНОВИВ

20.05.2019 у період з 11:33 години до 12:27 години, співробітниками поліції в ході огляду, проведеного в під`їзді № 1 будинку № 2 на кварталі Молодіжному міста Лисичанська Луганської області, у обвинуваченого ОСОБА_1 в сумці виявлені та вилучені:

- бойові припаси - придатні до вибуху 2 ручні гранати Ф-1 (згідно висновку експерта 19/113/11/113е від 22.05.2019);

- короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю - самозарядний пістолет «STALKER-MOD. 914-UK» з відсутніми запобіжними елементами у каналі ствола (згідно висновку експерта 19/113/7-5/159е від 22.05.2019).

Вказані бойові припаси і вогнепальну зброю обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на їх придбання та зберігання без передбаченого законом дозволу, придбав в невстановлений час, в невстановленому місці, при невстановлених обставинах, та зберігав при собі в сумці до моменту вилучення.

Таким чином, ОСОБА_1 ,своїми умисними протиправними діями вчинив придбання та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

27.06.2019 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019130240000909 від 20.05.2019, між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Бєлоусовим Д.О., якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 , за участю захисника Бондаренка Ю.Ю., на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов`язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 170 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2890 (дві тисячі вісімсот дев`яносто) гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, і наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Заслухавши доводи обвинуваченого, думку прокурора і захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Вищевказане кримінальне провадження, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

При цьому суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 27 червня 2019 року, між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Бєлоусовим Д.О. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України. Узгоджена міра покарання, відповідно до положень ст. 69 КК України, визначена з урахуванням особи винного і наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, тому суд вважає за можливе перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 263 КК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним, за участю захисника і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Запобіжний захід, обраний відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області - у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , скасувати.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

До того ж, враховуючи, що предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є вогнепальна зброя і бойові припаси, суд вбачає необхідність застосування спеціальної конфіскації вказаних предметів за відсутності ознак їх знецінення. Зважаючи на військову й економічну цінність боєприпасів, а також необхідність за допомогою їх конфіскації наповнення державного бюджету України, Верховним Судом України зазначено, що останні необхідно передавати в установи МВС України, а вибухові речовини – на склади військових частин, вилученні в ході досудового слідства у кримінальних справах вогнепальну зброю, набої, гільзи та патрони.

У відповідності до ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Враховуючи викладене, спеціальна конфіскація застосовується судом лише до самозарядного пістолету «STALKER-MOD. 914-UK».

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ

Угоду від 27 червня 2019 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Бєлоусовим Д.О. та підозрюваним ОСОБА_1 , за участю захисника Бондаренка Ю.Ю. - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та на підставі ст. 69 КК України призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 170 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2890 (дві тисячі вісімсот дев`яносто) гривень.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 - у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили – скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі судового засідання, негайно.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави процесуальні витрати у розмірі 2512 ( дві тисячі п`ятсот дванадцять) гривень 16 копійок за проведення:

експертизи зброї № 19/113/7-5/159е від 22.05.2019, у розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) гривень 08 копійок;

вибухотехнічної експертизи № 19/113/11/113е від 22.05.2019, у розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) гривень 08 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м.Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речові докази:

відповідно до постанови слідчого Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 21 червня 2019 року:

- мобільний телефон марки «Samsung» в корпусі чорного кольору, який зберігається у камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області – повернути власниці - ОСОБА_2 ;

- мобільний телефон марки «Xiaomi» в корпусі чорного кольору, який зберігається у камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області – повернути власнику - ОСОБА_1 ;

- самозарядний пістолет «STALKER-MOD. 914-UK», який переданий до кімнати зберігання речових доказів Сватівського ВП ГУНП в Луганській області - конфіскувати на користь держави;

- 39 (тридцять дев`ять) патронів, залишки гранат, первинна упаковка, 10 (десять) експериментально відстріляних гільз, один демонтований патрон, які передані на зберігання до складу зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області – знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко