Ухвала суду № 82786822, 02.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

02 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2037/19

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправними і скасування рішень, розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправними і скасування рішення державного реєстратора Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Е.Р. № 11871070004001801 від 07 травня 2019 року «Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів)»; розпорядження Волинської обласної державної адміністрації №214 від 16 квітня 2019 року «Про реєстрацію статуту релігійних громад у новій редакції» у частині реєстрації статуту «СВЯТО-УСПЕНСЬКА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ» с. Озеряни Луцького району» у новій редакції за новою назвою РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ СЕЛА ОЗЕРЯНИ ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ»; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Ельвіри Русланівни № 11871050003001801 від 07 травня 2019 року «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна повного найменування, зміна скороченого найменування)».

Відповідно до пункту 4 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Як установлено, 24 грудня 1991 року проведено державну реєстрацію СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ СЕЛА ОЗЕРЯНИ ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ, у зв`язку із чим вона набула статусу юридичної особи. Позивач, ОСОБА_1 , вказує, що з 2000 року він призначений керівником цієї юридичної особи.

Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг №1005474983 від 24 червня 2019 року) із 07 травня 2019 року керівником вказаної релігійної організації є ОСОБА_2 .

На підставі розпорядження голови Волинської обласної державної реєстрації №214 від 16 квітня 2019 року «Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції» суб`єкт державної реєстрації - Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії) 07 травня 2019 року провів реєстраційну дію № 11871050003001801: державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи в частині зміни повного і скороченого найменувань. Таким чином, юридичну особу «СВЯТО-УСПЕНСЬКА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ СЕЛА ОЗЕРЯНИ ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ» перейменовано на РЕЛІГІЙНУ ОРГАНІЗАЦІЮ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ СЕЛА ОЗЕРЯНИ ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ».

Також 07 березня 2019 року тим же суб`єктом державної реєстрації проведено реєстраційну дію № 00871070004001801: внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах в частині зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів.

Отже, предметом спору за даним адміністративним позовом є правомірність рішення органів виконавчої влади - Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної державної адміністрації щодо реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції, зміни керівника і найменування цієї релігійної громади.

Позивач ОСОБА_1 , уважає рішення відповідачів щодо проведення державної реєстрації змін до відомостей та установчих документів юридичної особи в частині внесення змін у статут, зміни керівника, повного та скороченого найменування релігійної громади протиправними, оскільки він, як керівник юридичної особи, із заявами про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу не звертався, жодних довіреностей від імені релігійної громади та відповідного пакету документів нікому не надавав; оригінали документів знаходяться лише у нього. Вказує на порушення статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», оскільки особи, які ініціювали внесення змін до відомостей про юридичну особу та змін до її установчих документів, не володіли оригіналом статуту релігійної громади та оригіналом свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а отже, не мали змоги їх надати для проведення реєстраційної дії. Окрім того, жодного рішення Парафіяльних зборів щодо реєстрації таких змін не приймалось.

Відтак, оскаржуються такі рішення саме з підстав порушення особами, які подали заяву про реєстрацію статуту, положень закону в частині дотримання порядку, способу та компетенції реєстрації таких змін. Ці обставини належать до внутрішньої діяльності юридичної особи. Як убачається із встановлених обставин, позивач пов`язує проведені реєстраційні дії, власне із незаконними діями осіб, які подали відповідну заяву та документи відповідачеві.

Фактичною підставою звернення до суду стали не стільки протиправні дії відповідачів щодо реєстрації статуту, як дії осіб, які прийняли рішення про зміну підлеглості релігійної громади, подали відповідну заяву та документи відповідачеві.

Необхідно зауважити, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому, КАС України регламентує порядок розгляду не усіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Окрім того, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

У контексті наведеного необхідно зауважити, що даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідачі, приймаючи оскаржуване розпорядження та здійснюючі відповідні реєстраційні дії, хоч і мали владні-управлінські повноваження щодо позивача (в частині зареєструвати або відмовити у реєстрації статуту релігійної громади, змін керівника юридичної особи, складу підписантів, найменування), проте факт здійсненої реєстрації обумовлений наданими для такої реєстрації документами. В свою чергу, позивач власне і доводить відсутність повноважень у особи, яка подала заяву та відсутність у неї необхідного пакету документів для реєстрації нової редакції статуту, оспорює повноваження приймати рішення про зміну статуту. Те ж саме стосується і оскаржених реєстраційних дій щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів, зміни найменування.

Отже, наданню правової оцінки розпорядженню Волинської обласної державної адміністрації №122 від 07 березня 2019 року «Про реєстрацію статуту релігійної громади у новій редакції» та вчиненим реєстраційним діям на виконання цього розпорядження передує встановлення та доказування у даному спорі обставин, які є внутрішньою діяльністю РЕЛІГІЙНУ ОРГАНІЗАЦІЮ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ СЕЛА ОЗЕРЯНИ ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ».

Разом з тим, оскаржені реєстраційні дії і розпорядження зачіпають не лише права та інтереси позивача, а й усіх членів Релігійної громади.

Керуючись наведеним, суддя дійшов висновку, що у даному випадку спір виник саме між керівником (членом) СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ СЕЛА ОЗЕРЯНИ ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ» та релігійною громадою, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін.

Необхідно звернути увагу і на те, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Отже, як установлено, спірні правовідносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивача. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Вказана правова позиція викладену у постанові Верховного суду від 19 грудня 2018 року у справі №806/3462/14.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

А тому, з наведених вище мотивів у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправними і скасування рішень, розпорядження необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Згідно із частиною п`ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України слід роз`яснити позивачу, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції Господарського суду Волинської області.

Також роз`яснюємо, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, сплачена сума судового бору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись пунктом 1 частини першої, частиною п`ятою, шостою статті 170, статтями 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправними і скасування рішень, розпорядження.

Роз`яснити позивачу, ОСОБА_3 , що даний спір має вирішуватися в порядку господарського процесуального судочинства, а також, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відтак, враховуючи норми частини шостої статті 170 КАС України, позивач з даним позовом повинен звернутися до Господарського суду Волинської області.

Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами (оригінал квитанції про сплату судового збору залишити у суді).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович