Рішення № 82786500, 16.05.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1956/18

Провадження № 2/369/1153/19

РІШЕННЯ

Іменем України

16.05.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л. М.,

при секретарі Бугайовій М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кислощук Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» в особі Києво-Святошинського ТВР ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про повернення незаконно нарахованої заборгованості за спожитий газ,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» про повернення незаконно нарахованої заборгованості за спожитий газ.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач нарахував позивачу заборгованість, яку позивач не визнає. Позивач неодноразово просив відповідача перерахувати заборгованість з урахуванням очевидних фактів.

Також у позовній заяві позивач зазначив, що відповідач не врахував в розрахунку квитанцію на 720,00 грн., які позивач сплатив 25.05.2016 року, та незаконно нарахував заборгованість, оскільки в платіжному документі вказані показники лічильника станом на 31.03.2015 року, які становлять 44 175 м3 , а показники лічильника, зняті контролером станом на 11.11.2015 року, становлять 44 151 м.3 і в спірний період з 01.04.2015 по 11.11.2015 року у позивача немає заборгованості, а навпаки переплата за 24 м3.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 2258,72 грн., з яких: 720,00 грн., які відповідач просто взяв і привласнив, та 1538,72 грн. незаконно нарахована заборгованість в період з 01.04.2015 року по 11.11.2015 року, та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2018 року відкрито провадження у справі

18.04.2019 року до суду надійшов відзив відповідача, у якому представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» зазначив, що всі кошти обліковуються на особовому рахунку: оплата 15.12.2015 року на суму 720,00 грн.; оплата 12.02.2016 року на суму 720,00 грн.; оплата 17.03.2016 року на суму 720,00 грн.; оплата 24.05.2016 року на суму 720,00 грн. 18.02.2015 року. Відповідач провів оплату на показник 43775 м3. 12.11.2015 року представник оператора ГРМ зафіксував фактичний показник газового лічильника, який становить 44151 м. куб. Тобто, використано 376 м.куб., з яких: 173 м.куб по ціні 7,188 = 1243,52 грн. 203 м.куб. по ціні 3,60 = 730,80 грн. Разом 1974,32 грн. враховуючи оплату 18.03.2015 року в сумі 435,60 грн., недоплата становить 1538,72 за куби природного газу, які оплачені наперед по ціні 1,089 грн. Також з квітня 2016 року по березень 2017 року недоплата згідно квитанцій становить 5 240,36 грн. 24.05.2017 року відповідач здійснив оплату в сумі 4379,00 грн., чим частково сплачує заборгованість. Станом на 04.04.2019 року на показник газового лічильника 47285 м.куб обліковується заборгованість у розмірі 281,56 грн. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником особового рахунку № НОМЕР_1 .

Згідно наданих суду копій квитанцій позивач здійснив наступні оплати за спожитий газ: 15.12.2015 року на суму 720,00 грн.; 12.02.2016 року на суму 720,00 грн.; 17.03.2016 року на суму 720,00 грн.; 24.05.2016 року на суму 720,00 грн..

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушень, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до змісту положень статей 11,15 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав- це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Суд, враховуючи зазначені позивачем предмет та підстави позову, дослідивши у сукупності зібрані у справі докази, дійшов висновку, що з тих підстав та в той спосіб, який позивач звернувся до суду з позовом, у суду відсутні правові підстави для його задоволення.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 13, 259,264,265, 268 ЦПК України, суд,-.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» в особі Києво-Святошинського ТВР ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про повернення незаконно нарахованої заборгованості за спожитий газ відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Ковальчук Л. М.