Рішення № 82784998, 01.07.2019, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/243/19

Номер провадження 2/292/91/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

01 липня 2019 року смт.Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Рябенької Т.С.,

секретаря судового засідання Володіної В.В.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,

третьої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у смт.Пулини цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю та стягнення компенсації вартості частки,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року позивачка ОСОБА_5 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , мотивуючи його тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 06.02.2010 року. Рішенням суду від 09.06.2017 року шлюб між ними розірвано.

За час спільного проживання ними у 2013 році за спільні сімейні кошти для забезпечення інтересів сім`ї було придбано автомобіль Gelly GK, 2012 року випуску, який був зареєстрований на ім`я відповідача та поставлений на реєстраційний облік з державним номерним знаком НОМЕР_1 . В 2016 році під час їх спільного проживання на даний автомобіль було придбано та встановлено газобалонне обладнання. Після розірвання шлюбу відповідач продовжував користуватись автомобілем, однак вона помітила, що державний номерний знак змінився на інший, а саме НОМЕР_2 . Зміну номерного знаку ОСОБА_2 пояснив тим, що провів реєстрацію встановлення газобалонного обладнання, тому відповідно змінився державний номерний знак. Восени 2018 року на її прохання сплатити їй половину вартості автомобіля відповідач відмовився, пояснивши, що не є власником автомобіля. Згодом їй стало відомо, що автомобіль Gelly GK 2012 року випуску, придбаний за їх спільні кошти, відповідач з метою уникнення поділу майна переоформив за договором купівлі-продажу на свого батька ОСОБА_4 . При цьому згоди на продаж автомобіля вона не давала та не отримувала жодної компенсації від його продажу. Оскільки вищевказаний автомобіль є неподільною річчю, тому вона бажає отримати грошову компенсацію своєї частки від його вартості і просить суд визнати, що автомобіль марки Gelly GK 2012 року випуску був спільною сумісною власністю її та відповідача, стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію вартості Ѕ частини даного автомобіля та понесені нею судові витрати.

Позивачка ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з вищезазначених підстав та просив суд їх задоволити. Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили в їх задоволенні відмовити. При цьому відповідач пояснив, що під час перебування в шлюбі з позивачкою було придбано автомобіль марки Gelly GK 2012 року випуску. Оскільки коштів на придбання автомобіля у них не вистачало, тому він 05.04.2013 року позичив у свого батька ОСОБА_4 необхідні кошти в сумі 2500 доларів США в борг. При розлученні з дружиною між ними була домовленість, що гроші вона забере собі, а батьку, який позичив кошти на даний автомобіль, буде повернуто сам автомобіль. За отримані кошти позивачка придбала квартиру. Довести, що кошти вона забрала, він не може. Письмової угоди про такий поділ між ними не було.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні зауважив, що в позовній заяві не зазначено суму компенсації вартості 1/2 частини спірного автомобіля, яку позивачка просить стягнути з відповідача, тому в задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити позивачці в задоволенні позову та пояснив, що у 2013 році позичив своєму сину ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2500 доларів США, за які той придбав в кредит автомобіль марки Gelly GK 2012 року випуску. Кредитні кошти син сплачував самостійно.

Вислухавши пояснення відповідача, представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом встановлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 06.02.2010 року по 09.06.2017 року, під час якого ними придбано автомобіль марки Gelly GK 2012 року випуску, що підтверджується копією договору купівлі-продажу №24 від 05.04.2013 року (а.с.50-52).

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 09.06.2017 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано (а.с.9-10).

Придбаний сторонами автомобіль був предметом кредитного договору №0572.06.02.2301 від 12 квітня 2013 року, згідно п.п.2.1, 2.2 якого банк видав позичальнику кредит в сумі 47749,09 грн на строк до 01.04.2019 року для придбання автомобіля Gelly GK 2012 року випуску (а.с.53-54).

За укладеним 12 квітня 2013 року договором поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зобов"язалися відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов"язань в повному обсязі за кредитним договором №0572.06.02.2301 від 12.04.2013 року (а.с.55).

Як вбачається з копії нотаріально посвідченої письмової заяви ОСОБА_5 від 12.04.2013 року остання надала згоду на здійснення ОСОБА_2 застави майна, яке є їх спільною сумісною власністю, а саме: автомобіль марки Gelly GK 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.81). Згідно договору добровільного страхування транспортного засобу №0114-06020098 від 09.04.2013 року ОСОБА_2 застрахував автомобіль марки Gelly GK 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та сплатив страховий платіж в сумі 4403 грн. (а.с.56). Крім цього, між ОСОБА_2 та "Кредобанком" укладено договір страхування від нещасного випадку позичальника банку №0404-0602-0016 (а.с.57).

Згідно рахунку-фактури бн від 27.03.2013 року та видаткової накладної №5582 від 12.04.2013 року ТОВ "Глобал Автогруп" передало ОСОБА_2 автомобіль Gelly GK CBU вартістю 62900 грн (а.с.58, 60).

Факт сплати ОСОБА_2 грошових коштів відповідно до умов договору купівлі-продажу та умов кредитного договору загальною сумою 50405,68 грн підтверджується доданими до матеріалів справи копіями квитанцій (а.с.61-62).

На підставі заяви №114717609 від 17.03.2017 року проведено перереєстрацію вищевказаного транспортного засобу з ОСОБА_2 на нового власника ОСОБА_4 (а.с.36, 39-40).

Як вбачається з копії витягу з Єдиного державного реєстру МВС України автомобіль марки Gelly GK 2012 року випуску зареєстрований на ім"я ОСОБА_4 (а.с.12).

Засади шлюбу, а також правовідносини, які виникають із особистих немайнових та майнових прав та обов`язків подружжя, визначаються нормами СК України.

Відповідно до ст.60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Аналогічна норма закріплена і в ч.3 ст.368 ЦК України, у якій зазначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.1 ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Право подружжя на розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя передбачені статтею 65 СК України. Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Частиною 4 статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. У відповідності до частини 3 статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та використовуються подружжям спільно на підставі рівних прав на володіння, користування і розпоряджання відповідним майном. Отже, один із подружжя може вимагати від іншого із подружжя 1/2 частину вартості спільного майна, якщо один із них здійснив його відчуження проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби. Частина 1 статті 369 ЦК України визначає, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно. Згідно п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Доводи відповідача про те, що спірний автомобіль не являється спільним майном подружжя, оскільки джерелом його набуття не являлися спільні сумісні кошти подружжя, є безпідставними, оскільки докази, які б спростували презумпцію спільності майна та доводили б існування обставин, передбачених ст.57 СК України, відсутні. Ураховуючи викладене, суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов висновку про те, що спірний автомобіль був спільною сумісною власністю подружжя, набутий за час шлюбу, що не заперечується сторонами, є цінним майном та неподільною річчю. Проте відповідач здійснив його продаж іншій особі без згоди позивачки, як другого з подружжя. Відповідно до ч.4 ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну частку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Оскільки доказів того, що отримані ОСОБА_2 кошти було використано в інтересах сім`ї матеріали справи не містять, суд на підставі досліджених доказів дійшов висновку про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 компенсації вартості 1/2 частини спірного автомобіля. Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що в позовній заяві не вказано суму вартості компенсації 1/2 частини спірного автомобіля, яку позивачка просить стягнути з відповідача, оскільки згідно мотивувальної частини позовної заяви вартість даного автомобіля розраховувалась згідно даних інтернет-ресурсів. Як вбачається з копії договору купівлі-продажу транспортного засобу №1841/2017/375645 від 17.03.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ціна транспортного засобу марки Gelly GK, н/з НОМЕР_1 , 2012 року випуску складає 49 000 грн (а.с.37-38). Тому суд при визначенні розміру компенсації вартості 1/2 частини автомобіля марки Gelly GK 2012 року випуску враховує дані вищевказаного договору, згідно яких 1/2 частина вартості даного автомобіля становить 24 500 грн. На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768, 40 грн. Одночасно суд зазначає, що оскільки позивачкою внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, тому відповідно до п.1.ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачена нею сума судового збору в розмірі 384,21 грн може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.12, 13,76-79, 81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України,ст.ст.60, 61, 63, 65, 68, 70 СК України, ст.ст.11, 15, 16, 355, 368, 369 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_4 про визнання права спільною сумісною власністю та стягнення компенсації вартості частки задоволити. Визнати автомобіль марки Gelly GK 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_4 компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля Gelly GK 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 в сумі 24 500 (двадцять чотири тисячі п"ятсот) гривень. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_4 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.С.Рябенька

Повний текст рішення суду складено 03.07.2019 року.