Ухвала суду № 82782999, 03.07.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3434/19

(1-кп/199/347/19)

УХВАЛА

2019 року липня місяця 03 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі

головуючого судді: Дяченко І.В.

секретар судового засідання: Войнової В.К.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження №12019040630000447 від 28.03.2019 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора Стариковського Є.В., захисника Ковальчука В.І., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Ковальчук В.І. заперечували щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 та просили суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Суд вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, а також клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, вважає клопотання прокурора обґрунтованим, а клопотання захисника та обвинуваченого таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою, зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд враховує вимогист.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод іст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (далі по тексту ЄСПЛ), вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше сховище.

За даним кримінальним провадженням, суд враховує обсяг пред`явленого обвинувачення, всі ризики, встановленні під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які не змінилися до теперішнього часу, а також превалювання суспільного інтересу над індивідуальним інтересом у даному кримінальному провадженні.

ЄСПЛ наголошує у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства від 28.10.1994», що при визначенні «ступеня підозри» підставою для отримання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні «особливої категорії злочинів», а у справі «Боротюк проти України» від 16.10.2010р. визнає, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою.

У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, та ризик ухилення обвинуваченого від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення.

Суд, виходячи з практики ЄСПЛ, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

У зв`язку з викладеним, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки заявлені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшилися та до обвинуваченого не можуть бути застосовані більш м`які альтернативні запобіжні заходи.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що останній раніше судимий, у разі доведення вини, йому може бути призначено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, та він вже є засудженим до двох років позбавлення волі за вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.2018 та після цього знов вчинив умисний корисливий злочин проти власності, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, істотно перешкоджати кримінальному провадженню, можливості скоювати інші злочини.

Розглядаючи можливість зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу на інший, менш суворий, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, вважає, що альтернативні запобіжні заходи є такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 48, 49, 110, 315-317, 369, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,,строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 31 серпня 2019 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, у сумі 38 420,00 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень.

У разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_1 будуть покладені обов`язки:

?не відлучатися з міста Дніпра без дозволу суду;

?повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

?не відвідувати розважальні заклади.

У разі невиконання цих обов`язків до ОСОБА_1 може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

В задоволені клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя:

03.07.2019