Рішення № 82780969, 03.07.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2019 Справа №607/15740/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Грицай К.М., присяжних Михайлюк Ю.Є., Лебідь І.З., за участю секретаря судового засідання Стус К.І., прокурора Воловник М.В., представника психіатричного закладу, лікаря-психіатра - Баранюк Н.М., законного представника ОСОБА_1 , особи, щодо якої розглядається питання про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за заявою генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради Шкробота В.В. про госпіталізацію ОСОБА_2 у примусовому порядку,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник- генеральний директор Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради (далі КНП ТОКПЛ ТОР) Шкробот В.В. звернувся до суду з заявою про проведення в примусовому порядку госпіталізації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог посилається на те, що є достатні підстави для госпіталізації, передбачені законом.

В судовому засіданні представник КНП ТОКПЛ ТОР Баранюк Н.М. заяву підтримала і пояснила, що ОСОБА_2 з 2015 року визнаний судом недієздатним, є інвалідом ІІ групи, страждає на важкий психічний розлад, внаслідок якого неспроможний самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність та вчиняв реальні дії, що становлять небезпеку для себе та оточуючих.

Прокурор заяву про госпіталізацію ОСОБА_2 у примусовому порядку в КНП ТОКПЛ ТОР підтримав, висловивши думку про доцільність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Законний представник ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 хворіє на психічну хворобу, на даний час необхідне стаціонарне лікування, оскільки його стан погіршився, а тому вважає за доцільне помістити його для обстеження і лікування у психіатричний заклад без його згоди.

ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечив щодо його госпіталізації у психіатричний заклад.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступне.

Громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був госпіталізований до Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні 01 липня 2019 року о 21 год. 15 хв. за направленням фельдшера екстреної медичної допомоги.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 жовтня 2015 року ОСОБА_2 був визнаний недієздатним у зв`язку із наявністю хронічного, стійкого психічного розладу та ОСОБА_1 призначено його опікуном.

ОСОБА_2 був оглянутий комісією лікарів та за наслідками огляду Комісія прийшла до висновку, що з 1998 року він страждає на психічний розлад, від параноїдної шизофренії, безперервний перебіг, параноїдний синдром, стабільний дефект психіки по змішаному типу. Перебуває у групі спец. нагляду, як особа, що страждає на тяжкий психічний розлад, внаслідок чого вчиняв реальні дії, що являє безпосередню небезпеку для оточуючих (агресивний до рідних, сусідів). Комісія прийшла до висновку, що згідно ст.14 «Закону України про психіатричну допомогу», ОСОБА_2 потребує госпіталізації до психіатричного закладу в примусовому порядку без його усвідомленої згоди, оскільки, він страждає на тяжкий психічний розлад, внаслідок якого не спроможний самостійно задовольнити свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність та вчиняє і виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою небезпеку для оточуючих.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 1-1/2016, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини першої статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року № 1489-14, з наступними змінами, у взаємозв`язку з положенням частини другої цієї статті стосовно госпіталізації особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра без судового контролю.

Закон України «Про психіатричну допомогу» виходить із презумпції психічного здоров`я особи і таких принципів надання психіатричної допомоги, як законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально-правовими обмеженнями.

Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, п."е" цієї статті дозволяє законне затримання психічно хворих як з метою їх ізоляції від суспільства, так і з метою покращення їх стану.

Так, у ст.5 Конвенції встановлено, які вимоги повинні бути дотримані, при затриманні особи, як душевнохворої, а саме: необхідно довести стан психічного розладу; розлад повинен бути таким і такої інтенсивності, щоб було виправданим поміщення особи до лікарні; знаходження в лікарні не може продовжуватися при припиненні такого розладу. Ці ж принципи повинні бути дотримані і при вирішенні питання про госпіталізацію особи в психіатричний заклад в примусовому порядку.

Наданими суду пояснення лікаря-психіатра, письмовими доказами суд вважає підтвердженими обставини, які свідчать про те, що ОСОБА_2 , хворіє важким психічним розладом, який обумовлює його неспроможність самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність та вчинення дій, що являють собою небезпеку для оточуючих у разі, якщо йому не буде надана психіатрична допомога.

Аналізуючи в сукупності вищенаведені обставини, суд вважає, що слід госпіталізувати ОСОБА_2 без його згоди у примусовому порядку на стаціонарне лікування до Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.259, 263, 268, 272, 273, 342, 352, 354, 430 ЦПК України, ст. ст.14, 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву генерального директора КНП «Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні» ТОР Шкробота В.В. про госпіталізацію ОСОБА_2 у примусовому порядку - задовольнити.

Госпіталізувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ), у примусовому порядку в КНП «Тернопільську обласну клінічну психоневрологічну лікарню» ТОР (вул. Тролейбусна,14, м. Тернопіль, ЄДРПОУ 02001280) для надання відповідної психіатричної допомоги в умовах стаціонарного лікування.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію рішення суду вручити або надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Головуючий суддяК. М. Грицай

Присяжні: /підпис/ Ю.Є. Михайлюк /підпис/ І.З. Лебідь

Згідно з оригіналом:

Суддя К.М. Грицай