Ухвала суду № 82780410, 01.07.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1735/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2019 р. Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Білінської Г.Б., при секретарі Норик І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові клопотання засудженого ОСОБА_1 про відстрочку виконання вироку у вигляді штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою - клопотанням про відстрочку виконання вироку у вигляді штрафу.

В судове засідання прокурор, засуджений не з`явились, ухвали суду щодо проведення дистанційного судового провадження в режимі відео конференції з Рівненським міським судом не виконані, суд, враховуючи положення ч. 5 ст. 539 КПК України, вважає за можливе провести судовий розгляд за їх відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали, суд вважає, що клопотання не підлягає до задоволення з таких підстав.

Вироком Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені злочинів передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч.1 ст. 200, ч.2 ст. 200 та засуджено у відповідності до ст.. 70 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані із матеріальною відповідальністю строком на 2 роки та до штрафу в розмірі 6 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 102 000 грн.

Згідно п.4 ч.2 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб або органів у випадках, встановлених законом.

Пунктом ч.1 п.1 ст.537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд має право виріши питання про відстрочку виконання вироку.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені злочинів передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч.1 ст. 200, ч.2 ст. 200 та засуджено у відповідності до ст.. 70 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані із матеріальною відповідальністю строком на 2 роки та до штрафу в розмірі 6 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 102 000 грн.

Вирішуючи заяву засудженого про відстрочку виконання вироку в частині сплати штрафу суд виходить з того, що відстрочка виконання вироку регламентована нормами ст.536 КПК України, відповідно до якої виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено у разі: 1) тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання; 2) вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за злочин, що не є особливо тяжким; 3) якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сімї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сімї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.

Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.

Отже, закон допускає відстрочку виконання лише такого вироку, за яким призначено покарання у виді виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі. Відповідно до ст.53 ч.4 КК Україниможе бути розстрочена також сплата штрафу з урахуванням майнового стану засудженого, але не більше як на три роки.

Між тим, розглядаючи питання про відстрочку виконання вироку суд повинен з`ясувати: чи допускає закон таке рішення для даного виду покарання; чи є для цього підстави, передбачені законом; чи не належить засуджений до визначеного кола осіб, щодо яких відстрочка не допускається (ч.2 ст.536 КПК України).

З заяви засудженого вбачається, що засуджений просить суд відстрочити виконання вироку Шевченківського районного суду м. Львова в частині виконання покарання у вигляді штрафу у розмірі 6 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 102 000 грн..

Отже, встановивши в суді, що засуджений просить суд відстрочити виконання вироку щодо сплати штрафу, а закон допускає відстрочку виконання лише такого вироку, за яким призначено покарання у виді виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі (відповідно до ст.53 ч.4 КК України може бути розстрочена також сплата штрафу з урахуванням майнового стану засудженого, але не більше як на три роки), а відтак, суд з`ясував, що в даному конкретному випадку закон не допускає таке рішення для даного виду покарання.

Суд вважає за необхідне роз`яснити засудженому, що відповідно до ст.53 ч.4 КК України може бути розстрочена сплата штрафу з урахуванням майнового стану засудженого, але не більше як на три роки.

На підставі наведеного та керуючись ст. 107 , ст.536, ч.1 п.1 ст.537, ст.539 КПК України, ст.53 КК України, суд,

постановив:

В задоволенні заяви - клопотання засудженого ОСОБА_1 про відстрочку виконання вироку Шевченківського районного суду м. Львова в частині виконання покарання у вигляді штрафу у розмірі 6 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 102 000 грн. - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Львова протягом 7 діб з дня її проголошення.

Суддя Г. Б. Білінська