Рішення № 82780381, 21.06.2019, Франківський районний суд м. Львова

461/6426/18

2-а/465/114/19

РІШЕННЯ

Іменем України

21.06.2019 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.,

за участю секретаря Школьнікової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправним та скасування постанов ,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправним та скасування постанов про адміністративні правопорушення від 05.04.2018 року № 0006 – вих. – 1198/40, від 15.05.2018 № 0006-вих-1646/50, від 18.06.2018 року № 0006-вих-2091/56, від 02.07.2018 року № 0006 – вих. – 2289/62.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що йому на праві приватної власності належить нежитлове приміщення під літерою «Г-1» загальною площею 175,4 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 . В межах існуючого приміщення, він почав проводити ремонтні та будівельні роботи. Позивачем розроблено проект реконструкції належного йому нежитлового приміщення та погоджено в управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради. Також документи подано на погодження до Львівської міської ради. Не беручи до уваги вказані документи, відповідачем 14.03.2018 року винесено постанову про адміністративне правопорушення від 14.03.2018 року № 0006-вих-853/31, де вказано,що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та подання повідомлення про початок виконання робіт за що позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП. На підставі цієї постанови, позивач оплатив штраф в розмірі 8500,00 грн. Однак, 05.04.2018 року відповідач виносить постанову № 0006 – вих. – 1198/40 за порушення ч.1 ст. 188-42 КУпАП, постанову № 0006-вих-1646/50 від 15.05.2018 року за порушення ч. 5 ст. 96 КУпАП, постанову № 0006-вих-2091/56 від 18.06.2018 року за порушення передбачені ч.1 ст. 188-42 КУпАП, постанову № 0006 – вих. – 2289/62 від 02.07.2018 року за порушення ч. 1 ст. 188 – 42 КУпАП. Вважає, що за одне і те саме правопорушення його притягують до адміністративної відповідальності декілька раз.

03 травня 2019 р. на адресу суду поступив відзив від представника відповідача, який мотивований тим, що відповідно до Положення про інспекцію державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові основними завданнями інспекції є здійснення державного архітектурно – будівельного контролю. Підставами проведення позапланової перевірки було звернення фізичних та юридичних осіб про порушення вимог містобудівного законодавства. На час проведення перевірок виявлено здійснення будівельних робіт без дозвільних документів.Просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог позивача.

Представник позивача подав відповідь на відзив у якому зазначає, що позивачем проводяться будівельні роботи в межах існуючого приміщення, що не суперечить п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011року № 466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», де зазначено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та просить позов задоволити.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 22.10.2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Франківського районного суду мЛьвова від 25.02.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримала та просила задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила, просила відмовити в задоволенні такого.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення під літерою «Г-1» загальною площею 175,4 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 05.04.2018 року № 0006 – вих. – 1198/40 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188 – 42 КУпАП, відповідно до постанови від 15.05.2018 року № 0006-вих-1646/50 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 с. 96 КУпАП, відповідно до постанови від 18.06.2018 року № 0006-вих-2091/56 п визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, відповідно до постанови від 02.07.2018 року № 0006 – вих. – 2289/40 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188 – 42 КУпАП. Постанови про адміністративне порушення від 05. 04.2018 року, від 15.05.2018 року, від 18.06.2018 року, від 02.07.2018 року винесені у відсутності ОСОБА_1 , доказів повідомлення позивача про розгляд матеріалів адміністративного провадження та надіслання йому постанов відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1-4ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до положеньст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»під державним архітектурно-будівельним контролем необхідно розуміти сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553(з наступними змінами та доповненнями) затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553).

Відповідно до п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до п.п.2 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

В ч.1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно ч. 2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

На основі вищевикладеного, керуючись, ст.9,72,77, 241, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно –будівельного контролю у м. Львові про скасування постанов, - задоволити.

Скасувати постанови Інспекції державного архітектурно –будівельного контролю у м. Львові від 05.04.2018 року № 0006 – вих. – 1198/40, від 15.05.2018 № 0006-вих-1646/50, від 18.06.2018 року № 0006-вих-2091/56, від 02.07.2018 року № 0006 – вих. – 2289/62 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення на ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційну порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Ванівський Ю.М.