Рішення № 82779909, 25.06.2019, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/670/19

2/302/181/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

25.06.2019 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Гайдур А. Ю

з участю секретаря с/з Царь О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Міжгір`ї у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 22374,03 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

30.05.2019 позивач звернувся до суду з цим позовом.

В позові зазначив, що ОСОБА_1 згідно укладеного договору № б/н від 01.06.2016 року отримав кредит у розмірі 700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою. Однак відповідач станом на 23.04.2019 року має заборгованість на суму 22374,03 грн., а саме: 1296,80 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 16285,61 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 3250,00 грн. – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500.00 грн. – штраф (фіксована частина); 1041,62 грн. – штраф (процентна складова). На даний час кредитна заборгованість відповідачем не погашена, тому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 таку.

Представник позивача на розгляд справи не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 при розгляді справи позовні вимоги заперечив, та пояснив суду, що йому не було відомо про даний борг перед банком.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали в справі суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору № б/н 01.06.2016 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача в заяві.

У відповідності до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання за умовами вищевказаного договору та станом на 23.04.2019 року допустив заборгованість перед банком в сумі 22374,03 грн., а саме: 1296,80 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 16285,61 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 3250,00 грн. – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500.00 грн. – штраф (фіксована частина); 1041,62 грн. – штраф (процентна складова).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У частині 2 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Судом достовірно встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було порушено умови кредитного договору, зокрема він прострочив свої зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, отже, в даному випадку, має місце порушення строків виконання зобов`язання відповідачем.

Даючи оцінку доводам відповідача про застосування позовної давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права чи інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, до вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту та нарахованим відсоткам, позовна давність не може бути застосована, оскільки позивач звернувся з позовом в межах трьохрічного строку.

Однак, доводи в частині застосування позовної давності до неустойки заслуговують на увагу.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією у межах річного строку позовної давності.

Відповідно до представленого позивачем розрахунку суми заборгованості з ОСОБА_1 підлягає до стягнення сума боргу за кредитним договором б/ № від 01.06.2016 року становить 9853,53 гривень, з яких: 1296,80 грн. - тіло кредиту; штрафи - 1541,62 грн., та в межах річного строку позовної давності заборгованість за пенею у сумі 7015,11 грн.

Судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , мешк. АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, буд.50) заборгованість у розмірі 9853 (дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят три) грн. 53 коп. за кредитним договором № б/н від 01.06.2016 року, з яких:

1296,80 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту;

7015,11 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання;

1541,62 грн. – штрафи.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , мешк. АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, буд.50) витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп..

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , - протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Дата складання повного судового рішення 01.07.2019.

Суддя: А. Ю. Гайдур