Рішення № 82779510, 18.06.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/745/19

Провадження №2/442/559/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Крамара О.В.

з участю секретаря Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дрогобича цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради про визнання права власності у порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

01.02.2019 позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності на 2/15 частки житлової квартири АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона з 05.11.1966 перебувала з відповідачем у шлюбі . 27.04.2007 отримали свідоцтво на право власності на квартиру, що по АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. Вона звернулася до Другої Дрогобицької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом після його смерті. 22. 03.2012 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом у вигляді грошових вкладів з відповідними відсотками і компенсаційними нарахуваннями, що розмірені у ПАТ « Державний ощадний банк України»; та 1/3 від частки у спадщині від 1/5 власності чоловіка, спадкова справа №279/2011 на інші 2/3 частки майна свідоцтва не було видано.

Інші спадкоємці: дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 спадщини не прийняли, не звернулись до нотаріуса, таким чином відмовились від спадкування своїх часток, про що вказано у свідоцтвах про право на спадщину від 22.03.2012.

Після смерті чоловіка, вона вступила в управління спадковим майном, доглядала за житловою квартирою, сплачувала платежі за комунальні послуги. Зазначає, що на даний час спірна квартира, перебуває у край аварійному стані, тому що у всіх стінах почали проявлятися великі тріщини через те, що сусіди поверхом вище зруйнували несучі стіни, проживання в ній стало неможливим, тому щоб повністю розпорядитись своїм майном, потрібно вирішити питання спадкування даної частки. Тому вона змушена звертатись до суду.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.02.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку загального позовного провадження.

09.04.2019 проведено підготовче судове засідання.

Позивач та її представник – адвокат Шулак О.І. в дане судове засідання не з`явилися, у вступному слові позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позові. Позовні вимоги просили задоволити.

Представник відповідача в дане судове засідання не з`явився, в матеріалах справи є клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, то судове засідання проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вислухавши вступне слово сторін, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що у позові слід відмовити.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ( а.с. 9) - чоловік позивача ОСОБА_1 ( свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , видане «Палацом щастя» 05.11.1966).

Після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 22.03.2012 отримала свідоцтва про право на спадщину, посвідчене державним нотаріусом Другої Державної нотаріальної контори Москалик Л.П., а саме на відповідні грошові вклади ( а.с.19-21).

Так, згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане Дрогобицьким державним комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки за №14816285 від 07.06.2007, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ( а.с. 12).

Однак, позивач розпорядившись своїми правами на власний розсуд не пред`явив позов також до інших співвласники даної квартири, які є одночасно спадкоємцями ОСОБА_2 , чим порушено їхні права.

Згідно з витягом про державну реєстрацію прав видане Дрогобицьким державним комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки за №33573528 від 23.03.2017, ОСОБА_1 вказана власником 1/5 частки спірної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину ( р.№347) від 22.03.2012, виданої Другої Дрогобицькою державною нотаріальною конторою ( а.с.18).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ( ст. 13 ЦПК України)

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 654/1790/16-ц (постанова від 18.12.2018), за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладене правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Згідно зі ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного суду України в п. 23 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За ст. 49 Закону України «Про нотаріат», однією із підстав для відмови у вчиненні нотаріальних дій є неподання відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії. Відповідно до ч. 4 цієї ж статті на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.ст. 12, 81 ЦПК України, що узгоджується з ст.ст. 10, 60 ЦПК України, в редакції 2004 року, що діяли на час постановлення оскаржуваного рішення).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано суду жодних документів, які б свідчили про наявність відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії - оформленні свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, як роз`яснено Пленумом ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ в п. 3.1. Інформаційного листа від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втирати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

У відповідності з п. 3.1 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.

В даному випадку відсутня належна відмова інших спадкоємців від спадщини, зокрема в користь позивача. Протилежного позивачем не доведено.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Позивачем не зазначено, які перешкоди існують у нього для оформлення права власності на спадкове майно у визначений законом спосіб, а саме шляхом отримання відповідного свідоцтва у нотаріуса. Матеріали справи також не містять постанови нотаріуса про відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину, оскільки таке стверджує про відмову від спадкування інших спадкоємців. Також, оригінали правовстановлюючих документів не є втраченими та знаходяться у позивача, а відповідачем не оспорюється право позивача на спадкування частки у майні,

Звертаючись до суду з даним позовом про визнання права власності позивач по суті просить суд перебрати на себе повноваження нотаріуса щодо оформлення спадщини, що не передбачено законом і не віднесено до обов`язків суду.

Тому, суд в задоволенні позову відмовляє, внаслідок чого понесені позивачем судові витрати, відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України слід віднести на її рахунок.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 80, 81, ч.2 ст.247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд - в и р і ш и в :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання права власності у порядку спадкування – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя О.В. Крамар