Рішення № 82779438, 01.07.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/983/19

2/336/1643/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

01 липня 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишовій І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Шевченківський районний у м. Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання батьківства, внесення змін у актовому записі про народження дитини та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом вказавши, що вона та відповідач по справі познайомились на роботі, обидва працюють на підприємстві АТ «Мотор Січ», з 16.01.2016 року по 07.11.2018 року фактично вели сімейне життя, без укладення шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила дитину ОСОБА_3 .

29.11.2019 року Шевченківським районним у м. Запоріжжі відділом ДРАЦС було складено актовий запис № 1241 про реєстрацію народження ОСОБА_3

Відповідач є батьком дитини, однак він відмовився подати в органи ДРАЦС заяву про реєстрацію батьківства, запис про батька дитини було проведено за прізвищем позивача, а ім`я та по-батькові записані за її вказівкою.

Неповнолітня дитина мешкає разом із позивачем за адресою АДРЕСА_1 та знаходиться на її утриманні.

Позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та з лютого 2019 року не отримує заробітну плату.

Відповідач ухиляється від матеріальної допомоги для дитини.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати відповідача батьком дитини ОСОБА_3 , 2018 р.н., зобов`язати Шевченківський районний у м. Запоріжжі відділ ДРАЦС внести зміни в актовий запис № 1241 від 29.11.2018 року, а саме батьком дитини зазначити ОСОБА_2 , прізвище, ім`я, по-батькові зазначити ОСОБА_4 , видати нове свідоцтво про народження, стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 у розмірі ј частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісяця і до повноліття дитини.

У підготовче судове засідання учасники справи не явилися, просили справу розглядати без їх участі.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

При цьому, відповідач подав заяву про визнання позову.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин заявлений позов підлягає задоволенню.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч.3, ч.4 ст. 200 ЦПК України).

Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ст. 206 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст. 82 ЦПК України).

При цьому, за поданою письмовою заявою відповідачем були визнані обставини, на які позивач послався на обґрунтування заявлених позовних вимог.

Крім того, відповідач заявив про визнання позову, про що подав письмову заяву.

Отже, через визнання відповідачем позову, суд має ухвалити рішення про задоволення позову, вбачаючи до цього законні підстави, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин, що визнані сторонами, та добровільності їх визнання.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила дитину ОСОБА_3 .

29.11.2019 року Шевченківським районним у м. Запоріжжі відділом ДРАЦС було складено актовий запис № 1241 про реєстрацію народження ОСОБА_3

Відповідач є батьком дитини, однак він відмовився подати в органи ДРАЦС заяву про реєстрацію батьківства, запис про батька дитини було проведено за прізвищем позивача, а ім`я та по-батькові записані за її вказівкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Згідно ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1ст.135 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213,215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по-батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Відповідно до висновку експерта № 8-314 від 27.05.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути біологічним батьком дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ймовірність підтвердження біологічного батьківства 99,99 %.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 134 Сімейного кодексу України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Аналізуючи зазначені норми сімейного права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача визнання батьківства є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На теперішній час неповнолітня донька ОСОБА_3 , мешкає разом із позивачем, що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи та перебуває на її утриманні.

Матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої доньки відповідач у добровільному порядку не надає, у звязку з чим позивач бажає отримувати аліменти за рішенням суду.

Як визначено ст.. 181 СК України та Пленумом ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»при відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обовязки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи, донька сторін не досягла повноліття.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно ч.1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989 року, яку було ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та яка набула чинності для України 27.09.1991 року., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобовязуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих та адміністративних заходів.

Відповідно до ст.. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства"визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В Декларації прав людини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений соціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості,що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування,що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

Згідно приписів ч.1ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року, який набув чинності 08.07.2017 року, внесено зміни дост.182 Сімейного кодексу України, зокрема, змінено мінімальний розмір аліментів і встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст.. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися на аліменти на дитину, визначається судом, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання.

Судом враховано, що згідно позовної заяви, відповідач інших аліментних зобовязань не має та в змозі сплачувати аліменти на утримання доньки. Доказів протилежного відповідачем суду не подано.

Враховуючи пріоритетність прав дитини на достатнє забезпечення її потреб та інші встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки аліментів в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з п.1 ч.1ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч.1 ст. 142 ЦПК України).

Отже, враховуючи викладене , через задоволення позову з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (768,40 грн.), а також документально понесені позивачем витрати на експерта - 7614 грн., та крім того -на користь держави й судовий збір за подання вимоги про стягнення аліментів, від сплати якого позивач була звільнена Законом.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 258, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), третя особа Шевченківський районний у м. Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місце знаходження: пр. Моторобудівників, 64, м. Запоріжжя; код ЄДРПОУ-04054085), про визнання батьківства, внесення змін у актовому запису про народження дитини та стягнення аліментів, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати Шевченківський районний у м. Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відповідно до ч. 1 ст. 134 Сімейного кодексу України внести зміни до актового запису № 1241 від 29.11.2018 року, а саме зазначити відомості про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_2 , а прізвище та по-батькові дитини змінити, зазначивши її прізвище - ОСОБА_5 , по-батькові - ОСОБА_6 , ім`я - залишити без змін, про що видати нове свідоцтво про народження.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі ј частини з усіх видів доходу (заробітку) боржника, щомісячно, починаючи з 14.02.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 8382,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Зобов`язати Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя повернути позивачу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) - 50% сплаченого судового збору у сумі 768,40 грн., сплачений у АТ КБ "Приватбанк" за квитанцією № 0.0.1259742146.1 від 06 лютого 2019 року на рахунок 31214206008009, код одержувача 38025367, отримувач платежу – УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, код Банку отримувача - 899998, призначення платежу: *;101;3145016945;22030101 судовий збір (Державна судова адміністрація України) ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін