Рішення № 82779102, 19.06.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6206/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2019 року Залізничний районний суд міста Львові у складі : головуючого судді Румілової Н.М., при секретарі Шиманській Я.І., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_4 , представника третьої особи ОСОБА_4 - адвоката Микуша Д.М., третьої особи ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання особи такою, що втратила користування житлом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 29.12.2017 року звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому зазначила, що вона проживає та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований , однак не проживає у даній квартирі , починаючи з 1997 року, знаходячись у фактичних шлюбних відносинах з теперішньою дружиною, з якою одружився у 2001 році. Не проживаючи в спірній квартирі більше двадцяти років, відповідач не бажає добровільно знятися з реєстрації за даною адресою , не бажає приймати участі у оплаті за житло та за житлово-комунальні послуги. Його речей у квартирі немає. Вона не чинила перешкод у користуванні житлом відповідачу , не змінювала замків на вхідних дверях квартири. Скарг на неї до поліції від нього не надходило. Його реєстрація в квартирі чинить їй перешкоди в оформленні нею субсидії, також з урахуванням його реєстрації вона несе великі витрати по оплаті комунальних послуг. Третя особа ОСОБА_4 , яка проживає в квартирі , та яка є її та відповідача матір`ю, також не оплачує послуги. Їй важко одній, маючи на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 , нести тягар по утриманню квартири. Відповідач неодноразово обіцяв їй давати гроші, однак фактично того не робив.

Просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала свої вимоги, підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, зазначила, що спірна квартира неприватизована, складається з чотирьох кімнат . Відповідач з 1997 році , після народження доньки, не проживає у спірній квартирі , проживав зі своєю теперішньою дружиною в орендованих квартирах, , також в квартирі дружини по АДРЕСА_2 , також жив в с АДРЕСА_3 . Він має двох дітей, віком 17 років та 2 роки. Їх мати ОСОБА_4 неодноразово брала акти про не проживання відповідача для отримання субсидії по оплаті комунальних послуг . Речей відповідача у квартирі немає. Їх інший брат, який проживав у спірній квартирі, був паралізований , помер у 2015 році, відповідач прийшов тільки на його поминки . Їх батько тривалий час хворів, відповідач також не приходив, не допомагав здійснювати за ним догляд. У 2004-2005рр. в квартирі здійснювався ремонт тільки за її кошти. Відповідач допомагав їй робити ремонт, штукатурив, однак за це йому був куплений пилосос. ОСОБА_7 не сплачував комунальні послуги , інколи приходив до матері по своїм потребам. Мати складала акти про його не проживання в квартирі та отримувала субсидію для оплати комунальних послуг. З середини лютого 2018 року , коли вже справа за її позовом перебувала в суді, він прийшов у спірну квартиру та став ночувати в ізольованій кімнаті разом з матір`ю. Просила задовольнити позов.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що в спірній квартирі не проживає з 1997 року, так як вирішив жити громадянським шлюбом, а потім зареєстрував свій шлюб та став проживати з дружиною по АДРЕСА_4 , за місцем реєстрації дружини, також жили в орендованих квартирах, та в будинку в с АДРЕСА_3 . Перешкод у користуванні спірним житлом йому ніхто не чинив. З середини лютого 2018 року став ночувати у спірній квартирі, так як квартира по АДРЕСА_4 , - двокімнатна, то є місце реєстрації дружини. В ній проживає його дружина з дітьми. В березні 2018 року він привіз у спірну квартиру свій телевізор, оскільки старий був поломаним. Також приніс особисті речі, прибиранням квартири він не займається . В спірній квартирі тільки ночує. Всі світа, як то новорічні, ОСОБА_8 він святкує зі своєю родиною на АДРЕСА_4 . З лютого 2018 року він щомісячно дає матері ОСОБА_4 по 650грн. мати казала, що складала акти про його не проживання для отримання субсидії. Просив у позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні суду підтримала позовні вимоги , пояснила, що вона донька позивача. Відповідачу ОСОБА_3 не було ніколи перешкод у проживанні у спірній квартирі. За її життя він ніколи не проживав у спірній квартирі. Він появився у квартирі у лютому 2018 року. Їй зі слів відомо, що до того проживав десь на Привокзальній площі, на вул..Роксоляни та у с.Білогорщі. Між позивачем та відповідачем були сварки про те, що відповідач зареєстрований в квартирі , однак участі в оплаті комунальних послуг не бере. Ключів він не має, однак двері йому всі відкривають. До лютого 2018 року приходив в квартиру приблизно один раз на півроку. Зараз ночує в ізольованій кімнаті разом з третьою особою, матір`ю ОСОБА_4 . Він біля 7.00 виходить з квартири , у вечорі біля 21.00 год. повертається. 2 рази до нього приходила дружина. На кухні вона його ніколи не бачила, також не бачила, щоб він користувався кухонними при належностями. Відповідач та ОСОБА_4 харчуються окремо, в них окремий бюджет. Просила задовольнити позов.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні допитана згідно до ст.91ЦПК у якості свідка, суду пояснила, що позивач та відповідач – то її діти, у спірній квартирі відповідач жив, ще до служби в радянській армії , потім з 1998 р. жив окремо з дружиною. Позивач ОСОБА_1 завжди казала, що треба виписати відповідача з квартири, так як той не проживає, однак батько, який також проживав в цій квартирі, був проти. Він помер у 2015 році . З 17 лютого 2018 р. відповідач приїхав жити у спірну квартиру, привіз туди свій телевізор. Там , де проживає його дружина з дітьми , всього проживають 11 осіб, йому нема місця. Позивач ніколи не чинили перешкод відповідачу у проживанні у спірній квартирі. Просила у позові відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_9 у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у позові відмовити.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначила, що вона є сусідка позивача, проживає в квартирі за АДРЕСА_5 . Відповідач проживав приблизно до 1998 р. Потім одружився. Приходив в спірну квартиру до хворого батька приблизно 1 раз на рік. Вона часто буває в спірній квартирі, так я к позивач є її подружка з дитинства. Ніколи вона не бачила речей відповідача. На теперішній час він ночує у кімнаті своєї матері.

Вислухавши пояснення осіб , які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч.1 ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з довідки ЛКП «Сяйво» за №434 від 21.12.2017 року в кв. АДРЕСА_1 , власником якого є міська рада, зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 . Квартира складається з 4 кімнат, житловою площею 45,52 кв.м., загальною площею 77,80 кв.м . Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за місцем проживання у спірній квартирі з 30.06.1994 року, відповідач ОСОБА_3 з 17.01.1992 року.

Сторонами не заперечувалось, що спірна квартира надавалась їх батькові ОСОБА_11 , померлому у 2016 році, на сім`ю з 5-ти осіб. Брат сторін по справі ОСОБА_12 помер у 2015 році.

Згідно з Актами обстеження від 26.03.2015 року, 25.05.2015 року, 14.12.2015 р., від 23.07.2015 р., від 25.07.2016р., від 22.11.2017р., , складеними ЛКП «Сяйво» , відповідач ОСОБА_3 в спірній квартирі не проживає, комунальні послуги не сплачує.

Як вбачається з листа Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області від 5.02.2018 р. відповідач у період часу з 01.01.2017 року по 31.12.2017р. не звертався до Залізничного ВП із скаргами та заявами.

Відповідно до ст..71 ЖК за тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Тимчасова відсутність особи може бути безперервною, але не повинна перевищувати шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а в разі спору- судом.

При вирішенні спору суд враховує, що відповідач ОСОБА_12 в спірній квартирі не проживає з 1997 року, про що він сам повідомив в судовому засіданні. Його посилання на те, що він з середини лютого 2018 року, тобто вже після звернення позивача до суду, став ночувати в спірній квартирі в кімнаті матері, куди приніс одяг та у березні 2018р. телевізор, суд не приймає до уваги , оскільки такі дії були здійсненні ним вже після звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд враховує, що відповідачем з 1997 року не вживалось жодних дій, які б свідчили про його інтерес до спірного житла, як до свого житла.

Окрім того, суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що він інколи приходив до батьків , оскільки за змістом ст..71 ЖК України, епізодичні відвідування квартири особою, яка в ній тривалий час не проживає без наміру використовувати це житло для задоволення житлових потреб, а лише з метою збереження реєстрації (прописки), не можуть розглядатися як обставини, що переривають шестимісячний термін.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.2, 10, 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання особи такою, що втратила користування житлом задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_1 ) таким, що втратив право користування жилою площею квартири АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складений 1 липня 2019 року.

Суддя Румілова Л.М.