Ухвала суду № 82778588, 02.07.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/576/2019

Справа № 243/4691/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Ільяшевич О.В.,

секретар судового засідання Хміль О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2) кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019050510000537 від 20 березня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Шимоняк Л.В.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник Лещенко С.В.,

потерпіла ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 оскільки вважає, що з урахуванням наявності обґрунтованої підозри відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі, ризики, які були наявні та встановлені судом на час обрання запобіжного заходу, на сьогодні не зменшилися.

Захисник Лещенко С.В. у судовому засіданні заперечував проти застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що застосування до ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу стороною обвинувачення не доведено, оскільки прокурором лише перелічені ризики, однак будь – яких обґрунтувань, які б свідчили про їх наявність не наведено, у зв`язку із чим просив суд застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, та просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила підготовче судове засідання провести у її відсутності.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 08 травня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, на строк шістдесят діб, по 06 липня 2019 року включно.

Так, відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При цьому, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Вирішуючи питання про продовження існування заявлених передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, чи наявність нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 неодружений, дітей, літніх батьків, чи інших непрацездатних осіб, на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, та офіційного або постійного джерела доходу не має, раніше неодноразово судимий.

Суд вважає, що представлені відомості про особу обвинуваченого в їх сукупності є достатніми для того, щоб прийти до висновку про те, що відсутність стійких соціальних зв`язків обвинуваченого, його спосіб життя та попередня поведінка, є тими факторами, що з врахуванням тяжкості інкримінованого йому діяння, свідчать про те, що продовження вчинення ним нових кримінальних правопорушень з метою задоволення власних соціально-побутових потреб може статися з високим ступенем ймовірності.

Щодо впливу на свідків та потерпілу, то суд зважає на ту обставину, свідки допитані в судовому засіданні, отже підстави вважати, вказаний ризик існує у суду немає. Однак, з врахуванням пояснень підсудного в судовому засіданні, на сьогодні показання потерпілої, яка в судовому засіданні не допитана, мають ключове значення у справі. Отже на сьогодні ступінь впливу на показання потерпілої з метою запобігання встановленню істини існують з достатньо високим рівнем ймовірності.

Щодо наявності ризику ухилення від слідства та суду, то суд вважає, що на сьогодні є такий ризик, однак на мінімальному рівні, оскільки в судовому засіданні не доведено будь-яких обставин, які б вказували на спробу підсудним залишити місце проживання.

Суд враховує, що даний запобіжний захід є винятковим, однак, на думку суду, без продовження застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий ступінь ймовірності ризиків вчинення ним нових кримінальних правопорушень та впливу на потерпілу, і, відповідно, неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що в даному випадку потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи ОСОБА_1 про який йдеться в клопотанні прокурора.

З огляду на викладене, з метою проведення повного та об`єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, з метою запобігання доведеним ризикам визначеним ст. 177 КПК України, суд приходить до переконання, що існують всі підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, оскільки, на думку суду, в даному конкретному випадку утримання його під вартою вимагають інтереси суспільства, а тому, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, є доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб. Більш м`який захід забезпечення кримінального провадження,на думку суду,не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що в даному випадку потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи ОСОБА_1 про який йдеться в клопотанні прокурора.

З огляду на викладене, враховуючи, що під час підготовки до судового розгляду клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу було завчасно вручено сторонам кримінального провадження, останні із ним ознайомились, тобто, додержано вимоги КПК, з метою повного та об`єктивного розгляду справи, забезпечення встановлення істини у справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, з метою запобігання ризикам визначеним ст. 177 КПК України, суд приходить до переконання, що існують всі підстави для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки, на думку суду, в даному конкретному випадку утримання під вартою обвинуваченого вимагають інтереси суспільства, а тому, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, суд вважає доцільним обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб.

Суд звертає увагу на ту обставину, що при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд зобов`язаний вирішити питання про можливість застосування застави. З огляду на викладене, при вирішенні питання про продовження тримання під вартою, вирішується питання про визначення розміру застави, дія якої як і будь-якого запобіжного заходу не може бути безстроковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину який є тяжким, підстав передбачених ч. 3 ст. 183 КПК України, для незастосування застави немає, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне продовжити йому також заставу в розмірі – двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить – 38420,00 грн., і є мінімальним відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України.

Суд вважає, що з урахуванням особи ОСОБА_1 застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, обвинувачений зобов`язаний прибувати за кожною вимогою до суду, або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька покладених на нього обов`язків.

В разі невиконання обов`язків застава звертається в доход держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 132, 177, 183, 193, 196, 199 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050510000537 від 20 березня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, на строк 60 (шістдесят діб), починаючи з 02 липня 2019 року по 30 серпня 2019 року включно.

Обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти після внесення застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. на депозитний рахунок: одержувач платежу територіальне управління державної судової адміністрації в Донецькій області, поточний рахунок НОМЕР_1 , банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_1 будуть покладені наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього вищевказаних обов`язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду О.В. Ільяшевич