Постанова № 82775775, 02.07.2019, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа №647/1276/19

Провадження № 3/647/703/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року місто Берислав

Суддя Бериславського районного суду Херсонської області Миргород В. С., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 85 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берислав Херсонської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого, згідно довідки Державної фіксальної служби України у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків не зареєстрований, суд,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2019 року о 23-20 годині, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 знаходячись на берегу р. Козак зблизу с. Львове Бериславського району, здійснювали вилов водних біоресурсів в період весняно-літньої нерестової заборони, забороненим знаряддям лову мисиновою сіткою з дерев`яного човна. При затриманні виявлено: мисинову сітку a = 32 мм, l = 35 м – 1 од.; свіжу рибу оселедець у кількості 74 од., чим заподіяли збитки рибному господарству України на загальну суму 12 580, 00 грн. та грубо порушив п.3.15 п. 4.14.1 «Правил любительського та спортивного рибальства», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.85 КУпАП.

Правопорушник у судове засідання не з`явився, судова повістка, направлялася за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою, причини неявки не повідомив. Відповідальність за надання правдивої інформації про адресу проживання або адресу, на яку особу можна інформувати про перебіг подій по справі, повністю лежить на порушнику.

В статті 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не отримує повістки за вказаною нею ж адресою, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського Суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші). Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 85 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що правопорушник вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 85 і повинен нести передбачену законом відповідальність.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Частиною 4 статті 85 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №000480/0532 від 22.04.2019 року, його письмовими поясненнями зазначеними в цьому протоколі, актом вилучення водних біоресурсів, описом майна, накладною, квитанцією, довідкою-розрахунком.

За статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 повинно бути накладено у межах санкції статті, з врахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, і вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.4 ст.85 КУпАП, з конфіскацією засобів порушення та незаконно здобутих водних біоресурсів.

У відповідності до ст. 40 КУпАП, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги про відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України, у розмірі 6 290, 00 грн.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір, розмір якого встановлено законом.

На підставі ст. ст. 33, 40, 40-1, ч.4 ст. 85, ст.ст.283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень. Штраф перераховувати на р/р 31112106021039, отримувач коштів: УК у Бериславському районі/Бериславський район/21081100, код за ЄДРПОУ 37858658, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код 21081100 «Адміністративний штраф» .

Конфіскувати та реалізувати вилучені у ОСОБА_1 незаконно здобуті водні біоресурси: а саме оселедець у кількості 74 од., які передані по накладній БР - 076 від 22.04.2019 року ТзД ВДТ Європейське бюро приватизації, місто Херсон, вул АДРЕСА_2 Миру, 35 кв.1.

Кошти вилучені від реалізації водних біоресурсів звернути в дохід держави.

Вилучену у ОСОБА_1 мисинову сітку – a = 32 мм, l = 35 м конфіскувати та знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 збитки заподіяні рибному господарству України в розмірі 6 290,00 гривень. Збитки перерахувати на р/р 31114115021039 Код доходу 24060300 МФО 899998 ОКПО 37858658 Казначейство України (ЕАП) УК в Бериславському р-ні Херсонської області (державний бюджет).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 384 гривні 20 копійок. Судовий збір перераховувати на р/р 31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код 22030106 «СУДОВИЙ ЗБІР».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці.

Постанова набрала законної сили _____ 2019 року.

Суддя В. С. Миргород