Ухвала суду № 82775003, 03.07.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/1526/19

н/п 2/766/5636/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого – судді Ус О.В., секретар судового засідання Неменко Ю.М., з участю представника позивача Фокіна А.А., законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , представника неповнолітнього ОСОБА_1 – адвоката Токаленко В.М., відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника третьої особи Конюшенка Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду цивільну справу за позовом Херсонської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Суворовської районної у м.Херсоні ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

24.01.2019 р. Херсонська міська рада звернулася до суду з позовом в якому просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 , посилаючись на ст. 72 ЖК УРСР, враховуючи, що відсутні підстави, передбачені ст. 71 ЖК України для продовження терміну зберігання за відповідачами житла.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі та зазначив, що відповідачі не проживають більш ніж 5 років у спірному житлі, що підтверджується актом від 28.12.2018 р., внаслідок чого втратили право користування. Вважає, що відсутні підстави для проживання відповідачів у спірному житлі, оскільки не укладався договір найму, а ордер є тільки підставою для вселення. Також зазначив, що неповнолітній проживає з опікуном, тим самим скористався правом визначення свого місця проживання, а тому відсутні підстави для збереження за ним житлового приміщення. Яким чином комісія потрапила у житло та ким були зрізані замки пояснити не може.

Представники неповнолітнього ОСОБА_1 позов не визнали та пояснили, що після смерті батьків неповнолітнього деякий час опікун проживала з дитиною у квартирі, але у зв`язку з тим, що уся техніка вийшла з ладу, а грошей на їх придбання не було, вона забрала до себе ОСОБА_5 . Зазначили, що іншого закріплено житла неповнолітній не має, а самостійно проживати у квартирі він не може.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що проживав у спірному житлі з дружиною та дитиною з 2014 року 2,5 роки, потім вони поїхали на море, а квартиру обікрали. Зараз він також проживає у квартирі, вказував на те що, ні газ, ні світло не відрізані.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала пояснила, що вона не проживає у спірному житлі з 2015 року - проживає з чоловіком, з яким перебуває у фактичних шлюбних відносинах. Вказала, що до квартири періодично навідується. Поважних причин для свого не проживання зазначити не змогла.

Представник третьої особи зазначив, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволеню. У ССД Суворовської районної у м.Херсоні ради є копія першого аркушу договору найму, копія якого повинна зберігатися у міський раді, а тому позивач приховує докази. Крім того служба у справах дітей неодноразово складала акти, які може надати судові – згідно вказаних актів було встановлено, що у спірному житлі проживає ОСОБА_3 та інші особи.

За приписами п. 10 Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

ЖК України поширив правила щодо збереження житла також наймачів, членів їх сімей. Зберігається право на житло (за всіма особами, які зникли безвісти) протягом шести місяців – з моменту зникнення особи до дня набрання законної сили рішення суду про оголошення її безвісти відсутньою або померлою.

Відповідно до ст. 71 ЖК України за тимчасової відсутності наймача або членів сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом. Тимчасова відсутність особи може бути безперервною, але не повинна перевищувати шести місяців.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності, тимчасова відсутність наймача, членів його сім`ї не потребує згоди інших членів сім`ї. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила шість місяців.

При розгляді справи такої категорії необхідно встановити статус відповідачів, причини їх не проживання більш ніж 6 місяців, наявність поважності причин.

Частина 2 статті 43 ЦПК України встановлює обов`язки сторін, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача заперечував наявність договору найму спірного житлового приміщення, а представник третьої особи стверджував про його наявність.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), які обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частиною 4 ст. 81 ЦПК України встановлю, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст. 81 ЦПК України), доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.7 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи зазначені норми та обставини, на які посилаються сторони, суд має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних обов`язків щодо надання доказів на обґрунтування своїх вимог та заперечень, внаслідок чого, з урахуванням предмету спору вважає необхідним на підставі ч.7 ст. 81 ЦПК України витребувати у сторін усі наявні у них докази щодо предмету спору, в тому числі:

- з Херсонської міської ради наявні договори найму житлового приміщення, ордер на вселення осіб у спірне житлове приміщенні, а також усі докази, які б свідчать про не проживання кожного з відповідачів у спірному житловому приміщенні більше ніж 6 місяців та відсутність підстав для продовження строку зберігання права на користування житловим приміщенням;

- від третьої особи акти обстеження умов проживання осіб у спірному житловому приміщенні, на які посилався представник у вступному слові та першого аркушу договору найму спірного житлового приміщення;

- від відповідачів наявні у них докази поважності тимчасової відсутності у спірному житловому приміщенні, а також інші докази на обґрунтування їх заперечень на позов.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає необхідним оголосити в судовому засіданні перерву, тривалість якої пов`язана з кількістю вже призначених судових засідань по справам, що перебувають в провадженні судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 84, 223, 240, 258-261, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Судове засідання по справі № 766/1526/19 відкласти на 13-30 год. 20 листопада 2019 року.

На підставі ч.7 ст. 81 ЦПК України витребувати у сторін усі наявні у них докази щодо предмету спору, в тому числі:

- з Херсонської міської ради наявні договори найму житлового приміщення, ордер на вселення осіб у спірне житлове приміщенні, а також усі докази, які б свідчать про не проживання кожного з відповідачів у спірному житловому приміщенні більше ніж 6 місяців та відсутність підстав для продовження строку зберігання права на користування житловим приміщенням;

- від третьої особи служби у справах дітей Суворовської районної у м.Херсоні ради акти обстеження умов проживання осіб у спірному житловому приміщенні, на які посилався представник у вступному слові та перший аркуш договору найму спірного житлового приміщення;

- від відповідачів наявні у них докази поважності тимчасової відсутності у спірному житловому приміщенні, а також інші докази на обґрунтування їх заперечень на позов.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвало окремо від судового рішення оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Ус