Вирок № 82774284, 25.01.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 519/432/18

Провадження №1-кп/523/449/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2019 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Позняка В.С.

при секретарі Ситник І.П.

за участю прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Вяткіної С.П.

захисника Дікусара Р В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Суворовського районному суду м. Одеси обвинувальний акт з долученими до нього документами у кримінальному провадженні за №12018160200000109 від 11.04.2018р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Архангельськ Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, з середньою освітою, який перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 11.12.2014 року Комінтернівським районним судом Одеської області за ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений 1.02.2016 року умовно-достроково, не відбувши 10 місяців 19 днів.

Фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, -

Встановив:

10.04.2018 року приблизно о 21:30 годині, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження у зв`язку з проходженням останнім строкової військової служби, знаходячись біля гаражу №496, розташованому на території «Гаражного кооперативу «40» в м. Южне Одеської області, маючи корисливий намір, направлений на незаконне та таємне заволодіння чужим майном, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження віджиму дверей за допомогою будівельної фомки проник до приміщення гаражу, звідкіля викрав автомобільний реєстратор марки «Layf» вартістю 300 гривень, пластикову валізу з інструментами вартістю 2000 гривень, набір інструментів та гайкових ключів вартістю 1000 гривень, належних потерпілому ОСОБА_3 , після чого покинув місце скоєння злочину разом з викраденим майном, тим самим спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 3300 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, викладеному в обвинувальному акті, та пояснив, що дійсно у квітні 2018 року у вечірній час разом з ОСОБА_2 поверталися зі ставку, проходячи повз гаражного кооперативу, вирішили проникнути до гаражу, маючи намір на викрадення чужого майна. За допомогою металевої фомки, переконавшись, що їх дії залишаються непоміченими для оточуючих, відчинили двері, зайшли всередину приміщення, звідкіля викрали набір інструментів, відео реєстратор, після чого покинули місце скоєння злочину.

Вину визнає повністю, не заперечуючи факт викрадення майна, пояснює причину скоєння злочину скрутним матеріальним становищем. Завданий потерпілому збиток відшкодований в повному обсязі шляхом повернення викраденого майна, претензій до нього не має.

Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит потерпілого, свідків, оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення, та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.

Покази обвинуваченого, надані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння ОСОБА_1 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз`яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв умисне, кримінальне правопорушення передбачене ст.185 ч.3 КК України, та його дії правильно кваліфіковані за ознаками: таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у приміщення та його вина повністю доказана.

Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, мотивацію злочину, суспільну небезпечність, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та непогашену судимість, однак має постійне місце мешкання, на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем мешкання, що підтверджується довідкою, характеристикою, наданою головою Сичавської сільської ради, долученої до матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення; негативне відношення до скоєного діяння, відсутність претензій від потерпілого та матеріальних збитків шляхом повернення викраденого майна, що підтверджується заявою потерпілого ОСОБА_3 приєднаною до обвинувального акту.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України суд відносить щире каяття, повне визнання своєї провини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено та не вказано досудовим слідством.

Разом з цим, суд приймає до уваги висновки досудової доповіді Суворовського районного сектору пробації стосовно ОСОБА_1 зі змісту соціально-психологічної характеристики якої вбачається, що обвинувачений з 2000 року проживає на території України, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 у приватному будинку разом з цивільною дружиною, двома малолітніми доньками та братом дружини – ОСОБА_2 , працював неофіційно по найму, підтримує добрі відносини з родиною, має позитивні плани на майбутнє, влаштуватися на роботу, піднімати на ноги дітей, з якими має потребу у серцевому зв`язку, розуміє проблеми власної поведінки, пов`язаної з тяжкими травмами дитинства та матеріального становища, ймовірність ризику повторного вчинення злочину є середньою, ризик небезпеки для суспільства низьким, у зв`язку з чим орган пробації дійшов до висновку, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити потенційну небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе лише за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, встановлених пробаційною програмою.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання прокурора щодо наявності обвинувальних актів відносно ОСОБА_1 у провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області, суд приймає до уваги в якості характеризуючих даних, що ніяким чином не впливає на міру покарання, оскільки доводи сторони обвинувачення документально нічим не підтверджені, особа відносно якої не ухвалений обвинувальний вирок вважається не винною.

З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням обвинувального акту встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування залучення експертів для проведення експертиз не здійснювалось, у зв`язку з чим процесуальні витрати відсутні, однак з`ясовано, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучалися речові докази, а саме автомобільний реєстратор марки «Layf», пластикова валіза з інструментами, набір інструментів та гайкових ключів, які повернуті потерпілому ОСОБА_3 на відповідальне зберігання під розписку.

До обвинувального акту матеріали кримінального провадження за №12018160200000109 від 11.04.2018р. не долучались, тому суд визначає місце їх зберігання в Комінтернівській місцевій прокуратурі Одеської області.

Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, оцінюючи обставини, спосіб та мотиви вчиненого кримінального правопорушення, суспільну небезпеку скоєного діяння, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який у судовому засіданні вину визнав повністю, наявність міцних соціальних зв`язків, негативне ставлення до скоєного, щире каяття, відсутність матеріальних претензій до обвинуваченого, з урахуванням висновків досудової доповіді, приймаючи до уваги думку потерпілого, який заявою залишив розгляд питання щодо призначення міри покарання на розсуд суду, вважає, що його виправлення та перевиховання можливо без ізоляції від суспільства із застосуванням до нього ст.ст.75, 76 КК України з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» за №1492-VIII від 7.09.2016 року.

Разом з цим суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування та підготовчого провадження щодо ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали припиняє свою дію 27.01.2019р. Оцінюючи у сукупності вищевикладені доводи, враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов`язаного з позбавленням волі, суд вважає за доцільне до набрання вироком законної сили обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України, -

Ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.3 КК України, призначив йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк – два роки.

Відповідно до положень ст.76 ч.1 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Згідно ст.76 ч.2 п.2 КК України покласти додатково на ОСОБА_1 обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,

Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Виконання вироку в даній частині покласти на Лиманський міськрайонний відділ з питань пробації, розташованому по вул. Грубніка, 33 смт. Доброслав Лиманського району Одеської області.

Міру запобіжного заходу, обраного під час підготовчого провадження у вигляді тримання під вартою в ОУВП №21 УДПтСУ України в Одеської області, скасувати, звільнив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у залі суду.

Речові докази - автомобільний реєстратор марки «Layf», пластикову валізу з інструментами, набір інструментів та гайкових ключів, які повернуті потерпілому ОСОБА_3 на відповідальне зберігання під розписку - вважати повернутим за належністю.

Матеріали кримінального провадження за 12018160200000109 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2018р. зберігати в Комінтернівській місцевій прокуратурі Одеської області.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції - Одеський апеляційний суд через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

СУДДЯ: