Ухвала суду № 82773945, 03.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/5005/19

Провадження № 2/520/2827/19

УХВАЛА

03.07.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

судді Маломуж А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Несвітайло Ігор Іванович, про визнання недійсними заповіту та свідоцтв про право на спадщину, усунення від права на спадкування за законом, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловими приміщеннями та усунення перешкод у володінні та користуванні власністю -

В С Т А Н О В И В:

03.07.2019 року в судовому засідання позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відвід судді у цивільній справі, посилаючись на те, що суд прийняв до розгляду зустрічно позовну заяву без його участі в судовому засіданні, про яке він не був повідомлений.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що надана заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частиною 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

З пояснень представника відповідачки та позивачки ОСОБА_2 та з матеріалів справи вбачається, що сторони проживають в обному будинку та всім відомо про судове засідання, позивач ОСОБА_1 не отримує кориспонденцію з метою затягування судового процесу.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними права не допускається.

Частиною 4 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначає в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язання з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

В рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Звернувшись з позовом, до суду не з`являлась та не цікавилась ходом розгляду справи.

В зв`язку з вищенаведеним, вказану поведінку позивача суд розцінює, як відсутність у позивача зацікавленості у вирішенні спору по суті, недобросовісне користування своїми процесуальними правами.

Оскільки заява позивача про відвід не містить жодних підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, для відводу судді, така заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

У справі відсутні будь-які обставини, що викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Керуючись ст. 36, 39, 40, п. 7 ч. 1 ст.252 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Несвітайло Ігор Іванович, про визнання недійсними заповіту та свідоцтв про право на спадщину, усунення від права на спадкування за законом, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловими приміщеннями та усунення перешкод у володінні та користуванні власністю відмовити.

Провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Несвітайло Ігор Іванович, про визнання недійсними заповіту та свідоцтв про право на спадщину, усунення від права на спадкування за законом, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловими приміщеннями та усунення перешкод у володінні та користуванні власністю зупинити до вирішення питання про відвід.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Маломуж А. І.