Ухвала суду № 82773819, 03.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

справа № 520/12661/16-ц

провадження № 2-ві/520/29/19

УХВАЛА

про відмову у задоволені відводу судді

та передачу справи попередньому складу суду

03.07.2019 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в одноособовому складі:

суддя Літвінова І.А. – головуючий,

розглянув в порядку письмового провадження питання про відвід судді Київського районного суду м. Одеси Куриленко Оксани Михайлівни від розгляду цивільної справи № 520/12661/16-ц за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа № 520/12661/16-ц за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння (головуючий суддя Куриленко О.М.).

В судовому засіданні представник Прокуратури Одеської області заявив відвід головуючому у справі з мотивів, викладених у письмовій заяві від 26.06.2019 року за підписом заступника прокурора області Ю.Кічука (вхід. № 32306 від 26.06.2019 р.).

Заявник вважає, що суддя не може розглядати справу і у відповідності до статті 36 ЦПК України підлягає відводу (самовідводу), оскільки є обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Такими обставинами заявник зазначає те, що в ході судового розгляду суд неупереджено ставиться до клопотання прокурора, безпідставно в ньому відмовив, а від сторони відповідача навпаки прийняв докази в порушення порядку, визначеного ЦПК України.

За результатами огляду матеріалів цивільної справи № 520/12661/16-ц суд встановив, що провадження у цій справі було відкрито суддею Київського районного суду м. Одеси Прохоровим П.А. 17.10.2016 року, під головуванням якого 09.11.2016 року ухвалено заочне рішення.

Заочне рішення скасовано 21.04.2017 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси під головуванням судді Куриленко О.М. Справу призначено до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні 21.06.2017 року був присутнім лише представник Прокуратури Одеської області прокурор Вергін Д.С. Засідання відкладено на 20.07.2019 року.

У визначену дату засідання було відкладено до 19.09.2017 року для отримання доказів у справі, а 19.09.2017 року – у зв`язку з неявкою представника позивача прокуратури Одеської області до 12.10.2017. Причиною відкладення судового засідання, призначеного на 12.10.2017 згідно з протоколом судового засідання послугувала необхідність отримання доказів.

В подальшому прокурор відділу прокуратури області Д.Вергін подав заяву про зупинення провадження у справі. Заява була задоволена судом 12.10.2017 року.

Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 25.05.2018 року.

Під час перебування провадження зупиненим - 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». У п. 9 частини 1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції 15 грудня 2017 року зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Після набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції Закону № 2147-VIII порядок проведення підготовчого провадження регламентується положеннями Глави 3 Розділу ІІІ цього Кодексу. До завдань підготовчого провадження віднесені: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

До набуття чинності цією редакцією Кодексу порядок подання доказів визначався статтею 27 ЦПК України, частиною другою якої був встановлений обов`язок осіб, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 4 ст. 3 ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIIІ закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Частиною першою статті 10 ЦПК України встановлено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

У цивільній справі № 529/12661/16-ц попереднє судове засідання у відповідності до Закону № 2147-VIIІ було замінено підготовчим провадженням.

До червня 2019 року завдання підготовчого провадження у справі майже не виконувалися у зв`язку з перебуванням справи в суді апеляційної інстанції та наступним відкладенням засідань за заявою прокурора відділу прокуратури області Д.Вергіна, на час перебування цієї особи у відпустці, а також у зв`язку із перебування головуючого у відрядженні.

Зважаючи на наведене учасники справи з об`єктивних причин були обмежені у вчинення певних процесуальних дій, право на вчинення яких мають під час підготовчого провадження.

В судовому засіданні 06.06.2019 року суд прийняв заперечення представника відповідача ОСОБА_3 проти клопотання заступника прокурора Одеської області про призначення земельно-технічної експертизи. Заперечення були прийняті разом з додатками, що відповідає вимогам ЦПК України. У задоволенні клопотання заступника прокурора Одеської області про призначення земельно-технічної експертизи ухвалою суду від 06.06.2019 року було відмовлено.

26.06.2019 року до суду надійшла заява за підписом заступника прокурора області Ю.Кічука про відвід судді.

За результатами розгляду цієї заяви ухвалою від 26.06.2019 року суд відмовив у задоволені відводу.

В ухвалі суду встановлено, що не заслуговують на увагу доводи відносно безпідставної відмови у задоволені клопотання про призначення експертизи, оскільки судом було винесено вмотивовану ухвалу, яку ні прокуратура Одеської області, ні Одеська міська рада до теперішнього часу не оскаржили.

Також були відхилені твердження щодо порушення судом норм ст. 83 ЦПК України, а саме долучення до матеріалів справи доказів поданих з пропуском строку, оскільки надані стороною відповідача рішення Одеської міської ради були долучені разом із запереченнями проти клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, а їх оцінка судом буде надана в нарадчій кімнаті.

Матеріалами справи вказані обставини не спростовуються: докази, прийняття яких судом заявник зазначає однією з підстав для відводу, - були додані відповідачем до заяви з процесуальних питань – заперечень проти задоволення іншої заяви з процесуальних питань, щодо призначення експертизи.

В ухвалі суду від 06.06.2019 року про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи роз`яснено строки та порядок оскарження вказаного судового рішення. Проте станом на 03.07.2019 року інформації про оскарження цієї ухвали у суду відсутня.

З наведеного вбачається, що заява про відвід судді аргументується незгодою з рішеннями суду, прийнятими з процесуальних питань, що у відповідності до частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Будь-яких інших обставин, що викликали б сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Куриленко О.М. при здійсненні провадження у цивільній справі № 520/12661/16-ц судом не встановлено, та заявником не наведено.

Звертається увага заявника на те, що за приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 214 ЦПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Однією з основних засад цивільного судочинства є принцип пропорційності (п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК), який відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України полягає в тому, що саме суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд зазначає, що судова процедура вважається справедливою тільки тоді, коли вона спрямована на забезпечення верховенства права, законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності, гласності та відкритості. Професіоналізм, незалежність та неупередженість суддів є неодмінною гарантією справедливого вирішення судових спорів.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.

Виходячи з цього цілком очевидно, що ефективність даного інституту пов`язана із застосуванням як національного законодавства, так і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу, необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.

Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

При вирішенні питання щодо відводу судді Куриленко О.М. у цивільній справі № 520/12661/16-ц, судом не встановлено ні суб`єктивних ні об`єктивних критеріїв, які б свідчили про упередженість та відсутність безсторонності судді Куриленко О.М. при здійснені провадження у справі за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Що стосується суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Матеріали заяви про відвід судді Куриленко О.М. таких доказів не містять.

Європейським судом з прав людини в рішенні у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. Theunited kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Статтею 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіркою обставин, пов`язаних із діями судді Куриленко О.М. у цивільній справі № 520/12661/16-ц, судом не встановлено фактичних доказів наявності упередженості чи особистої заінтересованості судді, певних прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

При цьому суд враховує думку заявника – представника прокуратури Одеської області, однак вирішальними при розгляді питання щодо відводу вважає встановлені фактичні обставини за результатами перевірки.

Приписами ч. 11 ст. 33 ЦПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

На цей час судом не встановлено випадків, що унеможливлюють участь судді Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М. у розгляді цивільної справи № 520/12661/16-ц.

Також не встановлено підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України для відводу судді.

Як зазначалося вище, згідно із діючими нормами процесуального закону незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини дев`ятої статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заявленого відводу суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 9 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 33, 40,п. 2 ч. 2 та ч. 4 ст. 44, ст. 185, п. 11 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 260, ч. 2 ст. 261, ч. 2 ст. 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви заступника прокурора області Ю. Кічука про відвід головуючого Куриленко Оксани Михайлівни у цивільній справі № 520/12661/16-ц за позовом за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - відмовити.

Справу № 520/12661/18-ц передати попередньому складу суду для продовження провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Копію ухвали направити учасникам справи до відома.

Отримувати інформацію щодо справи учасники справи можуть на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/fair/sud1512/.

Суддя Літвінова І. А.