Рішення № 82772549, 27.06.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. Черкаси справа № 925/605/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від позивача – не з`явився,

від відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариство «Черкасиобленерго»

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

про стягнення 119416 грн 82 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код ЄДРПОУ 22800735) (також по тексту - ПАТ «Черкасиобленерго») звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) (також по тексту - ДПЗД «Укрінтеренерго») про стягнення заборгованості за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 2 від 28.12.2018: 107753 грн 51 коп. основного боргу, 8003 грн 28 коп. - пені, 673 грн 09 коп. - 3% річних, 929 грн 93 коп. - 7% штрафу, 2057 грн 01 коп. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.12.2018 ДПЗД «Укрінтеренерго» приєдналося до публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом надання підписаної заяви-приєднання ПАТ «Черкасиобленерго», однак всупереч умовам договору не здійснило оплату за отримані послуги за лютий 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27 травня 2019 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 11.06.2019.

Частиною першою статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи судом.

Від відповідача заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

До початку судового засідання від відповідача надійшов відзив від 05.06.2019 №44/22-751 на позовну заяву (а.с. 35-40) та клопотання від 05.06.2019 №44/22-750 про зупинення провадження у справі до вирішення по суті Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 640/7400/19 за позовом ДПЗД «Укрінтеренерго» до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 26 від 18.01.2019 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 13 червня 2013 року № 700» (а.с. 52-54).

У відзиві у задоволенні позовних вимог відповідач просив відмовити з наступних підстав.

ДПЗД «Укрінтеренерго» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р визначений постачальником «останньої надії» на період з 01 січня 2019 року до 01 січня 2021 року.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), яка є Регулятором ринку електричних послуг, Постановою № 700 від 13.06.2013 затвердила Порядок розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників універсальних послуг, постачальника «останньої надії» та операторів систем розподілу (далі - Порядок). Цей Порядок визначає алгоритм розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників, що виконують функції постачальника універсальних послуг (далі - ПУП) та постачальника «останньої надії» на закріпленій території, операторів систем розподілу (далі - ОСР) на поточні рахунки ПУП, ПОН, ОСР та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії. Постановою № 26 від 18.01.2019 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 13 червня 2013 року № 700» викладено в новій редакції Порядок визначення відрахувань коштів на поточні рахунки енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії. Згідно з п. 8 Порядку з коштів, які надійшли на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ПУП, ПОН, ОСР, які мають заборгованість перед Оптовим постачальником з оплати електричної енергії, уповноважений банк на підставі алгоритму розподілу коштів, встановленого НКРЕКП, перераховує кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Оптового постачальника до досягнення суми, зазначеної у постанові НКРЕКП, з метою повного погашення заборгованості перед Оптовим постачальником за куповану електричну енергію. Фінансовими зобов`язаннями з оплати електричної енергії між ПОН та Оптовим постачальником є забезпечення оплати у розмірі 100 % вартості місячної товарної продукції.

ДПЗД «Укрінтеренерго» не має можливості розраховуватися з ОСР поки діє вищевказаний Порядок розподілу коштів (адже кошти від споживачів надходять на рахунки зі спеціальним режимом використання).

У зв`язку з покладання функцій постачальника «останньої

надії» на ДПЗД «Укрінтеренерго», підприємство було змушене приєднатись

до умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу

19.12.2018 згідно з заявою-приєднання. Договір має

дискримінаційний характер та обтяжливі умови для ДПЗД

«Укрінтеренерго». ДПЗД «Укрінтеренерго» вважає договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії таким, що не відповідає вимогам законодавства, адже відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Споживач, і яким здійснюється постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» сплачують за електричну енергію по факту наданих послуг, а підприємство змушене платити за розподіл електричної енергії у формі попередньої оплати, тому для ДПЗД «Укрінтеренерго» склались нерівні умови як учасника ринку електричної енергії. Відповідно до п. 2.1.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, розробляється оператором системи на основі додатка 4 ПРРЕЕ, та передбачає здійснення оплати послуг з розподілу (передачі) Постачальником плановими авансовими платежами. Отже норми пунктів 2, 2.1, 2.2 додатку № 1 до Договору ПАТ «Черкасиобленерго» в частині оплати послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником у формі повної попередньої оплати в розмірі вартості прогнозованого (замовленого) обсягу послуг з розподілу електричної енергії на розрахунковий період в термін до 25 числа місяця, що передує цьому розрахунковому періоду, не відповідає вимогам додатка 4 до ПРРЕЕ.

Крім того, відповідач вважає, що позивач не довів належним чином обставин справи, які виклав у позовній вимозі: позивач посилається в позовній заяві на договір та додатки до нього, але не зрозуміло, до якого договору вони додаються, адже вони не підписані ні однією з сторін, і неможливо зрозуміти до якого публічного договору ДПЗД «Укрінтеренерго» приєднались в грудні 2018 року. Не є зрозумілим який договір був викладений на сайті ПАТ «Черкасиобленерго» на момент приєднання - 19.12.2018. На думку відповідача позивач не надав доказів своєчасного відправлення рахунка № 12/2 за лютий на оплату послуг за розподіл до ДПЗД «Укрінтеренерго».

Також, відповідач звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням відповідача. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Даний спір не відноситься до вимог виключної підсудності, тому підлягає розгляду за місцем знаходження відповідача ДПЗД «Укрінтеренерго», у Господарському суді м. Києва.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.06.2019 відкладено розгляд справи на 27.06.2019, продовжено строк для подачі позивачем заперечень на відзив на позов до 27.06.2019.

До початку судового засідання від ПАТ «Черкасиобленерго» надійшло заперечення від 24.06.2019 № 4333/09-03 проти клопотання про зупинення провадження у справі та відповідь на відзив від 24.06.2019 № 4349/09-03.

Згідно з відповіддю на відзив позивач вважає позицію відповідача необґрунтованою. Так, відповідно до норм Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон) відповідач має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію, а споживач зобов`язаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію.

Несплата споживачем за отриману електроенергію не може бути підставою несплати електропостачальника за розподіл електроенергії, відповідач не позбавлений свого законного права вимоги та примусового стягнення заборгованості з споживача для виконання своїх обов`язків перед оператором системи розподілу.

Щодо посилання відповідача, що останньому не зрозуміло до якого договору він приєднався, то договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії затверджений Додатком 4 до Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, саме цей договір розміщений на сайті ПАТ «Черкасиобленерго» та надсилався відповідачу для підпису, підписання якого відповідач проігнорував.

Враховуючи специфіку діяльності відповідача та те, що Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії затверджений Додатком 4 до Правил роздрібного ринку електричної енергії зміст та умови останнього відомі відповідачу.

За умовами договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі (розподілу) електричної енергії споживачам постачальника як послуги Оператора системи. Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Постачальника до умов цього договору.

До цього договору відповідач приєднався підписавши заяву-приєднання.

Відтак, враховуючи, що зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, позивач позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27 червня 2019 року у задоволенні клопотання Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” про зупинення провадження у справі відмовлено.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 27 червня 2019 підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Пунктом 2.1.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, встановлено, що Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, розробляється оператором системи на основі додатка 4 до цих Правил, оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора системи та укладається шляхом надання електропостачальником заяви-приєднання. Датою початку дії зазначеного договору є наступний робочий день від дня отримання оператором системи заяви-приєднання електропостачальника щодо укладення такого договору.

Згідно з п. 2.1.14. ПРРЕЕ оператор системи не має права відмовити електропостачальнику, який звертається щодо укладення договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення діяльності відповідного оператора системи.

Розпорядженням КМУ від 12.12.2019 № 2533/09-03 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 01 січня 2019 року по 01 січня 2021 року.

19.12.2018 ДПЗД «Укрінтеренерго» приєдналося до публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом надання підписаної заяви-приєднання ПАТ «Черкасиобленерго» (а.с. 23).

За умовами даної заяви-приєднання, відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, умов типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та розміщеного на сайті Оператора системи розподілу ПАТ «Черкасиобленерго», електропостачальник ДПЗД «Укрінтеренерго» приєднався до умов Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір).

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 641 Цивільного кодексу України реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Частиною 2 ст. 644 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Таким чином, погодившись з завою-приєднанням (акцептувавши її), електропостачальник засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі.

З моменту акцептування зави-приєднання, тобто з 19.12.2018, ДПЗД «Укрінтеренерго», що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у відповідності до постанови від 06 листопада 2018 року № 1344, та ПАТ «Черкасиобленерго» (Оператор системи розподілу), що діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Черкаської області, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у відповідності до постанови від 16 листопада 2018 року № 1447, набули всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 3.1. – 3.4. Договору ціна договору складає вартість послуг з розподілу за сукупністю споживачів балансуючої групи Постачальника.

Постачальником здійснюється оплата послуг з розподілу за сукупністю споживачів, яким згідно з договорами про постачання електричної енергії, розподіл забезпечує Постачальник.

Розрахунковим періодом для цілей цього Договору є календарний місяць.

Оплата послуг з розподілу здійснюється Постачальником у відповідності до умов, зазначених у Додатку 1 до даного Договору.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що Постачальник зобов`язується:

виконувати умови цього Договору;

повідомляти Оператора системи про звернення Споживача із заявою про намір змінити електропостачальника;

здійснювати оплату послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами глави 3 цього Договору та інших платежів, необхідність яких випливає з умов цього Договору.

Пунктом 2.1. Додатку № 1 (Порядок розрахунків) до Договору встановлено, що оплата послуг з розподілу електроенергії здійснюється Постачальником на підставі рахунку, самостійно отриманого у Оператора системи. Постачальник може здійснювати оплату самостійно (без рахунку), виходячи з вартості обсягів електроенергії, яка розподілена або буде розподілятися споживачам.

За умовами п. 2.2. Додатку № 1 (Порядок розрахунків) до Договору оплата послуг Оператора системи з розподілу електричної енергії здійснюється Постачальником у формі попередньої оплати.

Постачальник здійснює повну попередню оплату в розмірі вартості прогнозованого (замовленого) обсягу послуги з розподілу електричної енергії на розрахунковий період в термін до 25 числа місяця, що передує цьому розрахунковому періоду.

Пунктом 2.6. Додатку № 1 (Порядок розрахунків) до Договору передбачено, що постачальник протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок з Оператором системи за фактично надану послугу з розподілу та узгоджує обсяги (Додаток 9 до Договору) шляхом його підписання, а також підписує акт прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідачем за січень 2019 року повністю сплачено розрахунок з ПАТ «Черкасиобленерго» за послуги оператора системи розподілу.

28 лютого 2019 між сторонами підписано акт прийому передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2019 року, зі змісту якого вбачається, що ПАТ «Черкасиобленерго» надавав послугу з розподілу електричної енергії, а Постачальник ДПЗД «Укрінтеренерго» фактично прийняв (отримав) вказані послуги в наступному обсязі: розподілу активної електроенергії 1-го класу на 117756 кВт*год на суму 14293,22 грн та розподілу активної електроенергії ІІ-го класу на 128612 кВт*год на суму 93460,28 грн, а всього на суму 107753,51 грн (а.с. 24).

12 березня 2019 року ПАТ «Черкасиобленерго» надало ДПЗД «Укрінтеренерго» рахунок остаточного розрахунку за лютий 2019 року № 12/2 на суму 107753,51 грн (з ПДВ) (а.с. 25).

Дані рахунки направлялись відповідачу засобами електронного зв`язку та засобами поштового зв`язку простим листом, повернення рахунків з підписами відповідачем ігнорується.

12 квітня 2019 року відповідачу направлено претензією від 11.04.2019 №2533/09-03 (а.с. 26-28).

Відповідач надав відповідь щодо претензії від 06.05.2019 № 44/12-2999, борг не сплатив (а.с. 29).

Відповідно до п. 2.1. Додатку № 1 (Порядок розрахунків) до Договору відповідач особисто має отримувати рахунки у позивача.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України (далі – ГК України) договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник зобов`язаний укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.

Частиною 2 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що оператор системи розподілу має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСР - ПАТ «Черкасиобленерго» надавав послугу з розподілу електричної енергії Постачальнику - ДПЗД «Укрінтеренерго», а той фактично прийняв на суму 107753,51 грн

Враховуючи вищенаведені умови договору остаточною датою розрахунку з ОСР є 5 (п`ять) банківських днів з моменту отримання рахунку за фактично надану послугу з розподілу та узгоджує обсяги шляхом його підписання, а також підписує акт прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії.

Таким чином, строк оплати послуги на день розгляду справи в суді настав.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб`єктами майново-господарських зобов`язань можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб`єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є обставиною, за наявності якої суб`єкт господарювання не несе відповідальності за порушення господарського зобов`язання.

Таким чином, судом встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем за послугу за розрахунковий період – лютий 2019 року, за ним рахується заборгованість 107753,51 грн, розмір якої підтверджено належними доказами.

Відтак суд прийшов до висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 107753,51 грн є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов`язань за Договором, доказів здійснення розрахунків з позивачем за послуги або заперечень проти надання послуг чи їх неналежної якості - не подав.

Суд не приймає заперечення відповідача про недостатність коштів на рахунку з спеціальним режимом використання для відрахування ОСР та посилання на те, що йому не зрозуміло, до якого публічного договору ДПЗД «Укрінтеренерго» приєднались в грудні 2018 року, не є зрозумілим який договір був викладений на сайті ПАТ «Черкасиобленерго» на момент приєднання - 19.12.2018 та не надання позивачем доказів своєчасного відправлення рахунка № 12/2 за лютий на оплату послуг за розподіл до ДПЗД «Укрінтеренерго», як такі, що не підтверджуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Щодо підсудності даної справи Господарському суду Черкаської області, суд погоджується з правом вибору позивача.

Так, частиною 1 ст. 29 ГПК України встановлено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1447 ПАТ «Черкасиобленерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Черкаської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПАТ «Черкасиобленерго».

Враховуючи, що розподіл електроенергії в силу самого Договору та умов ліцензії на розподіл електричної енергії здійснюється Позивачем виключно на території Черкаської області, місце виконання Договору не може бути інше як Черкаська область.

Частиною 5 ст. 29 ГПК України, встановлено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Стаття 625 ЦК України зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1.6. Додатку № 1 (Порядок розрахунків) до Договору за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, які зазначені в цьому додатку, Постачальник несе відповідальність згідно пункту 6.6 Договору.

У разі порушення Постачальником термінів остаточних розрахунків, які зазначені в цьому додатку, Оператор системи має право провести нарахування інших штрафних санкцій, які передбачені діючим законодавством України.

Оплата штрафних санкцій здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання Постачальником відповідних рахунків.

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених порядком розрахунків, Постачальник сплачує Оператору системи пеню у розмірі 0,5 відсотка від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Додатково Постачальник сплачує Оператору системи штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченої понад 30 (тридцять) днів заборгованості.

За умовами п. 2.5. додатку № 1 «Порядок розрахунків» до Договору до 9 числа місяця наступного за розрахунковим, Оператор системи визначає фактичний обсяг і вартість послуги з розподілу та надає Постачальнику обсяги згідно Додатку 9 до Договору, рахунок та акти прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії згідно Додатку 7 до Договору. Проте від Відповідача за лютий 2019 повернувся лише акт-прийому передачі, рахунок з підписом Позивачу не надходив.

Отже, враховуючи, що за умовами п. 2.1. додатку № 1 «Порядок розрахунків» до Договору Відповідач мав самостійно отримувати рахунки у Відповідача, але не отримував, а п. 2.6. додатку № 1 «Порядок розрахунків» до Договору встановлено, що постачальник протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок з Оператором системи, а також підписує акт прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії, поряд з цим п. 2.1. додатку № 1 «Порядок розрахунків» до Договору передбачено, що Постачальник може здійснювати оплату самостійно (без рахунку), виходячи з вартості обсягів електроенергії, яка розподілена або буде розподілятися споживачам, враховуючи, що Відповідач не отримав рахунок у Позивача, а підписав 28.02.2019 лише акт прийому-передачі послуг з розподілу, штрафні санкції за лютий 2019 року Позивач розраховував виходячи з дати підписання акту, тобто з 28.02.2019.

Позивачем за лютий 2019 року нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період 06.03.2019 – 20.05.2019, яка складає 8003,28 грн, 3% річних – 673,09 грн, 7% штрафу – 929,93 грн, інфляційні – 2057,01 грн.

Проте, позивачем невірно визначено початок прострочення трьох процентів річних, інфляційних донарахувань та пені - 06.03.2019, замість 11.03.2019 (дата визначена з урахуванням п. 2.6. додатку № 1 «Порядок розрахунків» до Договору).

За розрахунками суду із застосуванням калькулятора штрафних санкцій інформаційно-правової системи «ЛІГА:ЗАКОН» 3% річних склали 628,81 грн, інфляційні – 2825,69 грн, пеня – 7471,89 грн.

В зв`язку з вищенаведеним розрахунком з відповідача підлягає стягненню 7471 грн 89 коп. пені, 2057 грн 01 коп. інфляційних втрат, 628 грн. 71 коп. 3% річних, в решті вимог про стягнення пені в розмірі 531 грн 39 коп., 44 грн 28 коп. 3% річних слід відмовити, у зв`язку з безпідставним нарахуванням.

Оскільки інфляційні втрати позивачем заявлені у меншому розмірі, ніж обраховані судом, суд задовольняє їх в заявленому розмірі - 2057 грн 01 коп.

Виконання зобов`язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

При цьому, частиною другою статті 231 ГК України передбачена можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення зобов`язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

На підставі п. 6.6. Договору позивачем заявлено до стягнення 7% штрафу – 929,93 грн, однак за розрахунками суду розмір штрафу – 7542 грн 75 коп.

Оскільки штраф позивачем заявлений у меншому розмірі, ніж обрахований судом, суд задовольняє його в заявленому розмірі - 929 грн 93 коп.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено 1921,00 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 5005 від 07.05.2019, яке міститься в матеріалах справи.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1911,74 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) на користь Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код ЄДРПОУ 22800735) 107753 грн 51 коп. основного боргу, 7471 грн 89 коп. пені, 628 грн 81 коп. 3% річних, 929 грн 93 коп. 7% штрафу, 2057 грн 01 коп. інфляційних втрат, 1911 грн 74 коп. витрат зі сплати судового збору на п/р 260083001083 у ФЧОУ АТ «Ощадбанк», МФО 354507, код 22800735.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 03.07.2019.

Суддя Чевгуз О.В.