Рішення № 82772414, 03.07.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1350/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без виклику представників сторін

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго», 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954;

до Квартирно – експлуатаційного відділу м. Харкова, 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280;

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Харківській університет повітряних сил ім. І. Кожедуба (61023, м. Харків, вул. Сумська, 77/79, код ЄДРПОУ 24980799);

про стягнення заборгованості за договором на користування електричною енергією від 01.07.1997 у розмірі 367186, 18 грн.

Суть спору:

Акціонерне товариство «Харківобленерго» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно – експлуатаційного відділу м. Харкова, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Харківській університет повітряних сил ім. І. Кожедуба про стягнення заборгованості за договором на користування електричною енергією від 01.07.1997 у розмірі 367186, 18 грн., з яких 342449, 97 грн. (тарифна складова – 285375, 01 грн. та ПДВ 20 % - 57074, 96 грн.) – вартість електричної енергії; 12776, 50 грн. – КРЕ; 11039, 71 грн. – пеня; 920 грн. – 3 % річних.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором на користування електричною енергією від 01.07.1997 в частині оплати коштів за спожиту енергію, у зв`язку з чим відповідно до п. 6 додатку № 2 «Порядок розрахунків» та ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 11039, 71 грн. та 3 % річних у розмірі 920 грн. Здійснюючи правове обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 526, 610, 625, 714 ЦК України, ст. 12, 20, 50, 129, 162, 176, 236, 247, 249 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1350/19, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Харківській університет повітряних сил ім. І. Кожедуба. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Третій особі, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали на подання до суду письмових пояснень щодо позову.

Відповідач ухвалу господарського суду Харківської області від 07.05.2019 отримав 10.05.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду 15.05.2019, однак своїм правом на захист не скористався та обґрунтованого відзиву на позовну заяву у строк встановлений ухвалою суду від 07.05.2019 не надав, заяви з запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження та будь-яких заяв та клопотань по справі до суду не надіслав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ухвалу господарського суду Харківської області від 07.05.2019 отримала 16.05.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду 22.05.2019, однак у строк, встановлений ч. 3 ст. 251 ГПК України, письмові пояснення не надала.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 174 ГК України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно із положеннями ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

01.07.1997 між Акціонерною компанією «Харківобленерго», яка у відповідності до ЗУ «Про акціонерне товариство» 07.06.2018 перейменована на Акціонерне товариство «Харківобленерго» та Факультетом наземного радіоелектронного забезпечення постів авіації ХІЛ укладено договір на користування електричною енергією (арк. справи 18-28).

23.05.2006 між сторонами укладено додаткову угоду до договору на користування електричною енергією № 2-928К від 01.06.1997 відповідно до умов якої, у зв`язку з реорганізацією споживача, згідно постанови КМУ № 1430 від 10.09.2003 та наказу Міністра оборони № 406 від 19.11.2003 у преамбулі договору та у всіх додатках, слова «найменування споживача ФНРЕОПА Харківського інституту Повітряних Сил» замінити на слова «найменування споживача Харківській університет повітряних сил (ХУПС)».

У відповідності до п. 16 договору цей договір укладається на строк до 31.12.1197, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або про його перегляд. Таким чином, на підставі п. 16 договір було пролонговано на 2019 рік.

05.01.2015 між АК «Харківобленерго» (постачальник), Харківським університетом повітряних сил (споживач) та Квартирно - експлуатаційним відділом м. Харкова (платник) укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 2-928К, відповідно до умов якої сторони змінили п. 4.5 додатка № 2 до договору «Порядок розрахунків» слово «споживач» на «платник». Тобто відповідно до умов додаткової угоди відповідач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії один раз за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п. 9 зазначеної додаткової угоди, вона набирає чинності із моменту підписання. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 01.01.2015 у відповідності до ч. 3 ст. 631 ЦК України та діє до 31.12.2015, (або до закінчення терміну дії договору про постачання електричної енергії), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 2.3.3 споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка 2 «Порядок розрахунків» (ч. 2 п. 10.2 Правил користування електричною енергією (далі Правила).

Згідно абзацу 2 п. 5 додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору за результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 “Акт про використану електричну енергію”.

Відповідно до абзацу 3 п. 5 додатку № 2 «Порядок розрахунків» для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений відповідачем протягом 10 операційних днів з дня отримання ( п. 1-2 додаткової угоди від 05.01.2015).

В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунки споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення (абз. 5 п. 5 додатку № 2 «Порядок розрахунків»).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав та поставив (продав) електричну енергію споживачу у листопаді, грудні 2018 року, лютому 2019 року, що підтверджується звітами про обсяги спожитої електричної енергії, актами за використану електроенергію та актом звіряння взаємних розрахунків (арк. справи 36-50).

На виконання п. 1-2 додаткової угоди від 05.01.2015 позивачем направлено споживачу рахунки № 928 на оплату за використану електроенергію, що підтверджується реєстрами відправлень за відповідний місяць (арк. справи 50 61).

У відповідності до п. 2 додаткової угоди від 05.01.2015 до договору строк оплати настав через 10 операційних днів з дня отримання споживачем рахунку.

Таким чином, розрахунок за спожиту електричну енергію повинен був проведений відповідачем за листопад 2018 року до 31.10.2018, за грудень 2018 року до 30.11.2018 та за лютий 2019 року до 01.02.2019.

Крім того, позивачем проведено визначення вартості спожитої реактивної енергії відповідно до додатку № 2 до договору «Порядок розрахунків» та заборгованості за вартість спожитої реактивної енергії склала 12776, 50 грн.

Водночас, позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати у відповідності до положень п. 1 - 2 додаткової угоди від 05.01.2015 виконав не своєчасно та заборгованість останнього складає 342449, 97 грн., у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену електроенергію на підставі договору № 2-928К від 01.07.1997 у розмірі 342449, 97 грн. та КРЕ у розмірі 12776, 50 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою договір № 2-928К від 01.07.1997 є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, за яким одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором № 2-928К від 01.07.1997 виконав та поставив електричну енергію споживачу у листопаді, грудні 2018 року, лютому 2019 року.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у строк встановлений п. 2 додаткової угоди від 05.01.2015 до договору, а саме: за листопад 2018 року до 31.10.2018, за грудень 2018 року до 30.11.2018 та за лютий 2019 року до 01.02.2019 за спожиту електричну енергію не розрахувався у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 342449, 97 грн., дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявності перед позивачем заборгованості у розмірі 342449, 97 грн., керуючись приписами ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позивачем обґрунтовано пред`явлено позов про стягнення суми основного боргу з відповідача та позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 342449, 97 грн. та КРЕ у розмірі 12776, 50 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені за період з 01.11.2018 до 12.11.2018, з 01.12.2018 до 11.12.2018, з 02.02.2019 до 28.02.2019 у розмірі 11039, 71 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6 додатку № 2 «Порядок розрахунків» до договору у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 01.11.2018 до 12.11.2018, з 01.12.2018 до 11.12.2018, з 02.02.2019 до 28.02.2019 у розмірі 11039, 71 грн., на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 253-255, 549 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», суд дійшов висновку, що він є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 11039, 71 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3 % річних за період з 01.11.2018 до 12.11.2018, з 01.12.2018 до 11.12.2018, з 02.02.2019 до 28.02.2019 у розмірі 920, 00 грн., суд виходить з наступного.

В ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявності перед позивачем заборгованості, дослідивши поданий позивачем розрахунок 3 % річних за період з 01.11.2018 до 12.11.2018, з 01.12.2018 до 11.12.2018, з 02.02.2019 до 28.02.2019 у розмірі 920, 00 грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5508, 00 грн. покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно – експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954):

- на п/р НОМЕР_1 в філії ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код 00131954 - суму заборгованості за договором на користування електричною енергією від 01.07.1997 у розмірі 342449, 97 грн. (тарифна складова – 285375, 01 грн. та ПДВ 20 % - 57074, 96 грн.);

- на п/р НОМЕР_2 в ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, код 00131954 – КРЕ у розмір 12776, 50 грн., пеню у розмір 11039, 71 грн. та 3 % річних у розмір 920 грн.;

- на п/р 260013111646 в ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954 витрати зі сплати судового збору в розмірі 5508, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текс рішення складено та підписано 03.07.2019.

Суддя Н.А. Новікова