Рішення № 82772362, 01.07.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.2019 Справа № 920/212/19м. Суми

За позовом заступника керівника Сумської місцевої прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 79) в інтересах держави в особі позивача:

Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 91, ідентифікаційний код 00433331),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга ефективних брендів” (42355, Сумська область, Сумський район, смт. Низи, вул. Театральна, 7, ідентифікаційний код 34882405),

про стягнення 14297,50 грн. упущеної вигоди на підставі статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та статей 224, 225 Господарського кодексу України,

Суддя Котельницька В.Л.

за участю представників сторін:

позивача – не прибув

відповідача – Кордюк В.П (ордер серії СМ № 28 від 30.05.2019)

прокурор – Вортоломей М.Ф. (службове посвідчення № 035621 від 07.09.2015)

при секретарі судового засідання Осокіній А.М.

Суть спору: прокурор в інтересах держави в особі позивача подав позовну заяву до відповідача, в якій просить суд стягнути з останнього на користь позивача 14297,50 грн. упущеної вигоди, спричиненої неукладанням договору про залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвиток інфраструктури м. Суми під час капітального ремонту нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, 31 та стягнути з відповідача на користь прокуратури Сумської області кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою 05.03.2019 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/212/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.04.2019.

Ухвалою суду від 02.04.2019 відкладено підготовче засідання на 25.04.2019, зобов`язано прокурора у справі надати суду письмові обґрунтування підстав представництва інтересів держави в суді в особі позивача та повторно зобов`язано відповідача подати відзив на позовну заяву.

На виконання вимог ухвали суду від 02.04.2019 Сумська місцева прокуратура надала письмові пояснення № 99-4285вих-19 від 09.04.2019 щодо представництва прокурором інтересів держави у суді.

15.04.2019 до суду надійшов відзив № 376/09.01 від 10.04.2019 Управління капітального будівництва та дорожнього господарства на позовну заяву, в якому позовні вимоги Сумської місцевої прокуратури Управління підтримує у повному обсязі та зазначає, що станом на 10.04.2019 кошти пайової участі від замовника будівництва ТОВ “Ліга ефективних брендів” у розвиток інфраструктури м. Суми під час здійснення капітального ремонту нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, 31, на рахунок спеціального фонду міського бюджету не надходили.

Ухвалою від 21.05.2019 у справі № 920/212/19 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Справа перебувала в проваджені судді Спиридонової Н.О.

Ухвалою суду від 31.05.2019 було закрито підготовче провадження у справі № 920/212/19 та призначено справу до розгляду по суті у судове засідання на 11.06.2019.

Станом на 11.06.2019 суддя Спиридонова Н.О. перебувала у відпустці, а тому судове засідання у даній справі не відбулось.

18.06.2019 у зв`язку з тривалим відрядженням судді Спиридонової Н.О. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи № 920/212/19 розподілено на суддю Котельницьку В.Л.

Ухвалою суду від 20.06.2019 розгляд справи по суті призначено на 01.07.2019.

У судовому засіданні 01.07.2019 судом розпочато розгляд справи по суті.

При розгляді справи по суті судом надано вступне слово прокурору.

Прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не прибув, будь-яких документів в обґрунтування своєї позиції не подав.

Представник відповідача заявив усне клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позов з об`єктивних підстав, а також подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти вимог прокурора.

Судом постановлено протокольну ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про задоволення усного клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного строку, про поновлення відповідачеві пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву, про долучення до матеріалів справи відзиву на позов.

Представниками відповідача, прокурором були надані пояснення з приводу обставин, на які вони посилались у поданих до суду заявах по суті справи.

У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 «Розгляд справи по суті» Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Статтею 1311 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частиною 1 статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.71 Бюджетного кодексу України, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету, яким згідно з п.19 ч.1 ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази.

Обов`язок замовника будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом сплати коштів пайової участі встановлено ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Тому неукладення договору пайової участі та несплата таким замовником до міського бюджету м. Суми коштів пайової участі є порушенням інтересів держави, що виражається в ненадходженні належних коштів до місцевого бюджету з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.

Пунктом 2.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвиток інфраструктури м. Суми і Типового договору про залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 05.10.2016 № 1161-MP, встановлено, що у всіх питаннях щодо організації залучення пайових коштів у розвиток інфраструктури м. Суми виконавчий комітет Сумської міської ради виступає в особі Управління реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради.

Відповідно до п. 1.1-1.3 Положення про управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 30.03.2016 № 528-МР (розміщене на інформаційному порталі Сумської міської ради за посиланням http://smr.gov.ua/) Управління утворюється Сумською міською радою та є її виконавчим органом. Управління є правонаступником управління реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Малого Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з п.4.1.2. Положення Управління має право виступати позивачем, відповідачем, третьою особою в суді з питань, що належать до повноважень Управління.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах виступає Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради.

Проте, Управлінням капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради заходи, зокрема, звернення до суду щодо стягнення відповідних коштів до бюджету протягом тривалого часу не вживалися, що свідчить про неналежне здійснення органом місцевого самоврядування повноважень щодо захисту інтересів держави, зокрема, у бюджетній сфері.

За вказаних обставин прокурор вважає за доцільне звернутись до суду для представництва та захисту інтересів держави.

Враховуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, зважаючи на дотримання прокурором вимог Закону України «Про прокуратуру», суд вважає правомірним звернення заступника керівника Сумської місцевої прокуратури з даним позовом до господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Державної архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради 23.06.2018 зареєстровано декларацію № CM 141181740914 про готовність до експлуатації об`єкта, а саме капітальний ремонт нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, 31.

У вказаній декларації зазначено код об`єкта згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, а саме 1230.9 (будівлі торгівельні інші).

Відповідно до п. 2 декларації замовником будівництва є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга ефективних брендів» (відповідач у справі).

При цьому, прокурор обґрунтовує позов тим, що відповідач, у порушення вимог чинного законодавства не уклав з позивачем договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, у зв`язку з чим міським бюджетом м.Суми були понесені збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі, визначеному нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положенням про пайову участь (внесок) замовників (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Суми.

Відповідач вважає позицію прокурора необґрунтованою, та зазначає, що Товариство лише здійснювало капітальний ремонт існуючої будівлі без забудови нової земельної ділянки, а отже не було замовником будівництва у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та не зобов`язане було укладати договір про пайову участь та сплачувати пайові внески. Також відповідач зазначає, що вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено граничний строк для укладання договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, а також закріплено обов`язок обох сторін до укладання договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, подані сторонами в обґрунтування своїх позицій з предмета спору, зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 4 ст. 1 даного Закону замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно із ст. 2 цього Закону планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10 1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.

Матеріалами справи підтверджено, що саме відповідач є замовником будівельних робіт на об`єкті будівництва «капітальний ремонт нежитлового приміщення по вул. Холодногірській, 31 в м. Суми з кодом об`єкта згідно з державним класифікатором будівель і споруд ДК 018-2000 – 1230.9».

Згідно із абз. 6 ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування є складовою комплексу робіт для створення об`єкта архітектури.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Отже, капітальний ремонт нежитлового приміщення, здійснений відповідачем, охоплюється законодавчим визначенням забудови, а відповідач є замовником.

Статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» регулюються питання пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Так, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (частина 1 статті 40). Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина 2 статті 40). Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина 3 статті 40).

Відповідно до ч. 4 даної статті до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; 7) об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; 9) об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); 10) об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Таким чином, суд зазначає, що законодавством на відповідача як на замовника будівництва покладено обов`язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом укладання з позивачем відповідного договору.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Частиною 6 статті 40 даного Закону визначено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, який з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

За змістом положень ч. 8 ст. 40 даного Закону розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Відповідно до ч. 9 цієї статті договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з п. 11 зазначеної статті інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 05.10.2016 рішенням сесії Сумської міської ради №1161-MP затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми (далі - Порядок), який діяв до та на час реєстрації відповідачем декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Суми сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Аналогічну норму наведено у п. 5.1 Порядку.

Обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов`язок пов`язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №331/801/16-ц.

Невиконання зобов`язання з укладення договору про пайову участь у встановлений законом строк (не пізніше, ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію) не є підставою для звільнення замовника будівництва від обов`язку укласти договір про пайову участь, у тому числі, й після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію або від відповідальності за порушення обов`язку прийняти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 3-1323гс16.

Метою встановлення цих строків на укладення договору пайової участі у вказаному законодавчому положенні є визначення періоду часу, протягом якого забудовником має бути виконаний обов`язок з укладення договору на пайову участь (оформлення договірного зобов`язання забудовника щодо сплати конкретної суми пайового внеску на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста).

Неукладення такого договору у вказаний вище період часу, законодавством не визначається правовою підставою звільнення забудовника від обов`язку укласти відповідний договір та, відповідно, від обов`язку сплатити пайовий внесок (вказана правова позиція наведена у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2016 у справі № 922/2508/15.

Таким чином, аналіз Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми, а також положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає підстави для висновку про те, що капітальний ремонт наявної будівлі без забудови нової земельної ділянки не звільняє відповідача від обов`язку укладання договору про пайову участь, а також перерахування коштів пайової участі.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач не звільнений від сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту як замовник у разі капітального ремонту нежитлового приміщення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що невиконання замовником будівництва обов`язку укласти договір про пайову участь до прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва не звільняє його від такого обов`язку.

Пунктом 3.2.1 Порядку розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м.Суми становить для нежитлових будівель та споруд - 5% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта,

Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства надано інформацію про те, що станом на 10.04.2019 ТОВ «Ліга ефективних брендів», як замовник будівництва, з відповідною заявою до Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради не зверталося, відповідний договір пайової участі не укладало, кошти пайової участі до місцевого бюджету не сплачувало.

Згідно п. 20 декларації про готовність до експлуатації об`єкта CM 141181740914 від 23.06.2018 кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 285,95 тис. грн. Про здійснення витрат на придбання земельної ділянки в декларації не зазначено, кошти місцевого чи державного бюджету на будівництво названого вище об`єкта не виділялися.

Таким чином, розмір пайової участі у розвитку інженерно транспортної інфраструктури м. Суми, який мав сплатити відповідач складає 14297,50 грн. (5% від кошторисної вартості будівництва). Оскільки договір не укладено, ця сума є упущеною вигодою, яку Сумська міська рада могла б отримати за умови укладання відповідного договору.

З огляду на це, враховуючи, що договору про пайову участь між відповідачем та позивачем укладено не було, названа сума є упущеною вигодою, яку б Сумська міська рада могла отримати при укладанні відповідного договору

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимог прокурора в частині стягнення з відповідача на користь позивача 14297,50 грн. упущеної вигоди, спричиненої неукладанням договору про пайовий внесок забудовників об`єктів у розвиток і створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Суми.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, поданому до суду, спростовані у ході розгляду справи аналізом чинного законодавства у містобудівній сфері та обставинами, встановленими судом.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України прокуратурі за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 231-233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга ефективних брендів» (42355, Сумська область, Сумський район, смт. Низи, вул. Театральна, 7; код ЄДРПОУ 34882405) на користь Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 91; код ЄРДПОУ 00433331) кошти у сумі 14297,50 грн. як упущену вигоду, спричинену неукладенням договору про залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвиток інфраструктури м. Суми під час капітального ремонту нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, 31, перерахувавши їх на рахунок спеціального фонду міського бюджету по КБК 24170000, відкритий у ГУДКСУ у Сумській області №31510921700002, МФО 837013, код одержувача платежу 37970593, одержувач платежу УК м. Суми 241700002.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга ефективних брендів» (42355, Сумська область, Сумський район, смт. Низи, вул. Театральна, 7; код ЄДРПОУ 34882405) на користь прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 33; код ЄДРПОУ 03527891, р/р НОМЕР_1 в ДКСУ у м.Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено 02.07.2019.

Суддя В.Л. Котельницька