Ухвала суду № 82772296, 03.07.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

03.07.2019 Справа № 917/1096/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши матеріали

за позовною заявою Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Соборна, буд. 9, с. Заворскло, Полтавський район, Полтавська область, 38772)

до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії районних електромереж АТ "Полтаваобленерго" (вул. Енергетиків, буд. 17, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750)

про визнання протиправним та скасування рішення комісії

встановив:

У даній позовній заяві позивач - Заворсклянська сільська рада Полтавського району Полтавської області прохає визнати протиправним та скасувати рішення комісії Полтавської філії районних електромереж АТ "Полтаваобленерго", оформлене протоколом № 32 від 19 червня 2019 р., яким зобов`язано Заворсклянську сільську раду Полтавського району Полтавської області сплатити недораховану електроенергію в розмірі 66534,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 травня 2019 року при перевірці артезіанської свердловини № 1 в с. Ватажково Полтавського району Полтавської області представниками АТ "Полтаваобленерго" зафіксовано самовільне підключення до опори № 22 ПЛ-0,4 кВ Л-2 від КТП-362, що є порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, про що відповідачем було складено акт про порушення № 00000020 від 30.05.2019, в якому зазначено про самовільне підключення до електричної мережі без договору з енергопостачальною компанією. За результатами розгляду цього акта, комісією Полтавської філії районних електромереж АТ "Полтаваобленерго" прийнято рішення про нарахування позивачу обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з 05.04.2019 по 30.05.2019 на суму 66534,71 грн, про що складено протокол від 19 червня 2019 року № 32.

В ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18 висловлено правову позицію про те, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

В п. 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, зазначено, що у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Отже, вказаним нормативно-правовим актом встановлений чіткий порядок дій при виникненні спорів з приводу незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії. В цьому випадку оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

А акт про порушення та рішення про донарахування вартості необлікованої електричної енергії можуть бути визнані як доказ (із наданням їм відповідної оцінки судом) під час вирішення іншого спору, зокрема щодо стягнення вартості необлікованої електричної енергії, чи відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта та рішення.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення комісії електропостачальника, оформленого протоколом щодо розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку господарського судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду.

При цьому судом враховується правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, про те, що спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного чи господарського судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду.

За п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

З огляду на викладене, слід відмовити у відкритті провадженні за даною позовною заявою.

При цьому суд роз`яснює, що на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивач може звернутися до суду з заявою про винесення додаткової ухвали про повернення судового збору, додавши до заяви оригінал платіжного документа, за яким проводилася сплата судового збору.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі.

Додаток (на адресу позивача): позовна заява (вхід. № 1329/19 від 01.07.2019р.) та додані до неї документи, у тому числі квитанція банку (заява на переказ готівки) № МР_А6270584JJN_8314585 код квитанції: 5000-0760-1807-5165 від 01.07.2019р. про сплату 1921,00 грн. судового збору.

Суддя Т. М. Безрук