Рішення № 82771800, 03.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2019Справа № 910/6195/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санте-Алко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літра Експрес"

про стягнення 189429,41 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санте-Алко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літра Експрес" про стягнення 189429,41 грн., з яких: 172302,96 грн. основної заборгованості та 17126,45 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки товарів від 24.10.2018 № 461-к.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала відповідачу вручена, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 24.10.2018 між сторонами укладено Договір поставки товарів №461-К (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов`язується поставити відповідачу в погоджені цим Договором строки товар - алкогольні напої в асортименті, згідно із замовленням відповідача, на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а відповідач зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену цим Договором ціну (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, товар передається у власність відповідача. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару від позивача відповідачу на підставі видаткової накладної та інших супроводжувальних документів на товар.

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень, направлених відповідачем позивачу, шляхом факсимільного зв`язку або іншого прийнятного для сторін засобу: телефон, електронна пошта, спеціалізовані комп`ютерні програми тощо, виходячи з наявності відповідного асортименту товару на складі відповідача. Замовлення погоджується уповноваженими представниками сторін (п.3.1. Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору датою виконання поставки товару та моментом переходу права власності на товар від позивача до відповідача вважається дата, зазначена в видатковій накладній на поставку товару.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що представник відповідача, уповноважений приймати товар, зобов`язаний перевірити відповідність кількості та асортименту товару, що постачається, інформації, що зазначена в супровідних документах на товар. Підпис представника відповідача на супровідних документах на товар свідчить про здійснення поставки товару належним чином.

Всі розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях шляхом безготівкового платежу на рахунок позивача в уповноваженому банку, що визначений в реквізитах позивача в цьому Договорі. Днем виконання зобов`язань з оплати за товар вважається день зарахування коштів на банківський рахунок позивача (п.5.2 Договору).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 172 302,96 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, а саме: № 21136 від 29.10.2018 на суму 7 362,00 грн., № 21137 від 29.10.2018 на суму 7 362,00 грн., № 21138 від 29.10.2018 на суму 7 362,00 грн., № 21901 від 08.11.2018 на суму 3 542,04 грн., № 21904 від 08.11.2018 на суму 17 739,00 грн., № 21906 від 08.11.2018 на суму 3 160,08 грн., № 21907 від 08.11.2018 на суму 13 830,00 грн., № 21908 від 08.11.2018 на суму 18 195,96 грн., № 21909 від 08.11.2018 на суму 10 316,04 грн., № 21910 від 08.11.2018 на суму 594,00 грн., № 22391 від 15.11.2018 на суму 28 300,32 грн., № 22392 від 15.11.2018 на суму 3 900,60 грн., № 24055 від 05.12.2018 на суму 19 220,16 грн., № 24057 від 05.12.2018 на суму 14 786,16 грн., № 24225 від 07.12.2018 на суму 10 557,60 грн., № 24734 від 13.12.2018 на суму 6 075,00 грн. та товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв, а саме: № А25327 від 29.10.2018, № А25328 від 29.10.2018, № А25329 від 29.10.2018, № Б27757 від 08.11.2018, № Б27758 від 08.11.2018, № Б27760 від 08.11.2018, № Б27761 від 08.11.2018, № Б27762 від 08.11.2018, № Б27763 від 08.11.2018, № Б27764 від 08.11.2018, № Б28028 від 15.11.2018, № Б28029 від 15.11.2018, № Б28925 від 05.12.2018, № Б28927 від 05.12.2018, № А26780 від 07.12.2018, № А27000 від 13.12.2018.

Однак, доказів сплати грошових коштів у розмірі 172 302,96 грн. (оплата товару за вказаними накладними) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст.11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з вищезазначених видаткових накладних та товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 172 302,96 грн.

Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками позивача і відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.1 Договору, відповідач зобов`язаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою видатковою накладною на поставку товару, в строк, що не перевищує 40 календарних дні від дати поставки.

Судом встановлено, що відповідач мав здійснити оплату поставленого товару за накладними № 21136, 21137, 21138 від 29.10.2018 у строк до 08.12.2018 включно, за накладними № 21901, 21904, 21906, 21907, 21908, 21909, 21910 від 08.11.2018 у строк до 18.12.2018 включно, за накладними № 22391, 22392 від 15.11.2018 у строк до 26.12.2018 включно, за накладними № 24055, 24057 від 05.12.2018 у строк до 14.01.2019 включно, за накладною № 24225 від 07.12.2018 у строк до 16.01.2019 та за накладною № 24734 від 13.12.2018 у строк до 22.01.2019.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суду доведено, що за вказаними видатковими накладними та товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв позивач у повному обсязі виконав покладені на нього зобов`язання, а саме: товар поставлений відповідачу в строки, комплектності та якості, що підтверджується підписаними видатковими накладними та відсутністю претензій з боку відповідача. Накладні, які наявні в матеріалах справи, містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підписи представників позивача та відповідача, а також печатки обох юридичних осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично визнав наявну заборгованість, підписавши та скріпивши печаткою акти звірки взаєморозрахунків станом за період 2018 та 1 квартал 2019, за яким борг останнього складав 172 302,96 грн.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону суд приходить до висновку, що наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Літра Експрес» за Договором у сумі 172 302,96 грн. (за вищезазначеними накладними) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Літра Експрес» суми основного боргу у розмірі 172 302,96 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 17 126,45 грн. за період з 23.01.2019 до 03.05.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Відповідно до п.6.2. Договору, у випадку несвоєчасної сплати вартості товару відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення платежу. Сторони погодили, що пеню за цим Договором може бути нараховано та стягнуто за весь час прострочення відповідачем виконання його грошових зобов`язань.

Таким чином, здійснивши арифметичний перерахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій за обрахований позивачем період, суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає 17 126,45 грн. пені, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 76 ГПК України господарський суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Літра Експрес» (03124, м. Київ, вул.М.Василенка,7-А; ідентифікаційний код 42255506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» (04050, м. Київ, вул.М.Пимоненка,13-К; ідентифікаційний код 33240672) суму основного боргу у розмірі 172 302 (сто сімдесят дві тисячі триста дві) грн. 96 коп., пеню у розмірі 17 126 (сімнадцять тисяч сто двадцять шість) грн. 45 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 841 (дві тисячі вісімсот сорок одна) грн. 45 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова