Рішення № 82771256, 21.06.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/337/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Голюк Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: не прибув;

від третьої особи: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3 (громадянин Республіки Литви)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-2000"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ" Інвестбуд-2000" від 09.09.2014р.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-2000" від 09.09.2014, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-2000" (ід. код 34400828) номінальною вартістю 830512,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оспорюваний правочин суперечить вимогам ч. 3 ст. 147 ЦК України (в редакції станом на дату укладення договору) та п. 5.3. Статуту Товариства.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив.

21.06.2019 через загальний відділ суду надійшла заява представника позивача за вх.№16343 про розгляд справи 21.06.2019 без участі позивача та його представника. Згідно заяви позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач-1 не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні.

Ухвали Господарського суду Житомирської області від 29.05.2018, 30.10.2018, 03.05.2019 повернулися на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Пунктом 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно інформації Оболонської районної в мсті Києві державної адміністрації місце реєстрації ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 .

На зазначену вище адресу судом направлялась кореспонденція.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача-1 своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідач-2 уповноваженого представника в судове засідання не направив.

30.05.2019 на електронну адресу суду надійшов лист-повідомлення ОСОБА_3 за вх.№14270 про проведення розгляду справи без його участі.

Третя особа також не скористалася своїм правом на участь в судовому засіданні.

03.06.2019 на електронну та поштову адреси суду надійшли пояснення ТОВ "Інвестбуд-2000" згідно яких, зокрема, третя особа позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Оскільки явка учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка сторін у справі та третьої особи не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2010 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-2000" (Товариство) на яких було прийнято наступні рішення (а.с. 48-49):

- до складу учасників Товариства було включено громадянина Литовської Республіки ОСОБА_3 (паспорт громадянина Республіки Литва НОМЕР_2 виданий відділом Міграції Поліцейського комісаріату Каунського району (20), який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 ;

- збільшено Статутний капітал Товариства до 1107350 (одного мільйону сто семи тисяч триста п`ятдесяти) грн. 00 коп.

- затверджено новий розподіл часток у статутному капіталі Товариства між його учасниками, а саме:

1. ОСОБА_5 - 138418,75 грн., що відповідає 12,5% та 12,5 голосам на загальних зборах;

2. ОСОБА_1 - 138418,75 грн., що відповідає 12,5% та 12,5 голосам на загальних зборах;

3. ОСОБА_3 - 830512,50 грн., що відповідає 75% та 75 голосам на загальних зборах;

- зобов`язано учасників Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 здійснити доформування своїх часток в статутному капіталі Товариства протягом одного року з моменту державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства.

- звільнено з посади директора Товариства ОСОБА_1 , за бажанням, з 30.08.2010 року, та призначено на посаду директора Товариства, з 31.08.2010 року, ОСОБА_5 .

- затверджено нову редакцію Статуту Товариства.

Дана редакція Статуту була зареєстрована 15.09.2010.

Також позивач зазначив, що 31.05.2012 року загальними зборами учасників Товариства було прийнято рішення:

- про повернення учаснику Товариства - ОСОБА_5 частини його вкладу до Статутного капіталу Товариства, а саме: земельної ділянки площею 1,5399 га, яка знаходиться в с. Зарічани, Житомирського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, вартістю 22300,00 грн.;

- про зменшення Статутного капіталу Товариства на 22300,00 грн.;

- про затвердження нового розміру Статутного капіталу Товариства, у розмірі 1085050,00 грн.;

- про затвердження нового розподілу часток у Статутному капіталі Товариства, а саме:

1. ОСОБА_5 - 116118,75 грн., що відповідає 10,702% та 10,702 голосам на загальних зборах;

2. ОСОБА_1 - 138418,75 грн., що відповідає 12,757% та 12,757 голосам на загальних зборах;

3. ОСОБА_3 - 830512,50 грн., що відповідає 76,541% та 76,541 голосам на загальних зборах;

- про затвердження нової редакції Статуту Товариства.

Зазначена редакція Статуту зареєстрована 07.06.2012.

09.09.2014 були проведені загальні збори учасників Товариства на яких були прийняті наступні рішення:

- надано згоду на зміну складу засновників Товариства, а саме на вихід зі складу учасників Товариства ОСОБА_3 та передачу (відступлення) належної йому частки у Статутному капіталі Товариства у повному обсязі на користь ОСОБА_2;

- затверджено новий розподіл часток у Статутному капіталі Товариства, а саме:

1. ОСОБА_5 - 116118,75 грн., що відповідає 10,702% та 10,702 голосам на загальних зборах;

2. ОСОБА_1 - 138418,75 грн., що відповідає 12,757% та 12,757 голосам на загальних зборах;

3. ОСОБА_2 - 830512,50 грн., що відповідає 76,541% та 76,541 голосам на загальних зборах;

- затверджено нову редакцію Статуту Товариства, яка була зареєстрована 11.09.2014.

В даних загальних зборах позивач участі не приймав, на підставі довіреності його інтереси представляв ОСОБА_5.

31.05.2017 позивач отримав від ТОВ "Інвестбуд-2000" повідомлення (а.с. 52),в якому зазначено, що 09.09.2014 громадянин Литовської Республіки ОСОБА_3 передав (відступив) належну йому частку в Статутному капіталі ТОВ «Інвестбуд-2000» у розмірі 76,541% статутного капіталу, що у грошовому виразі становило 830512,50 грн. на користь ОСОБА_2 .

Також зазначеним листом ОСОБА_1 повідомлено, що після проведення внутрішнього фінансового аудиту у 2017 році, було встановлено, що станом на 09.09.2014, ОСОБА_3 вніс до Статутного капіталу свою частку в розмірі 232286,11 грн., залишок у розмірі 598226,39 грн. станом на 31.05.2017 не внесено.

Виходячи з наведених обставин, призначено проведення чергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-2000" на 07.07.2017 з наступним порядком денним:

1. Обрання голови та секретаря загальних зборів учасників.

2. Затвердження річного фінансового звіту та балансу Товариства за 2016 рік.

3. Розгляд питання про зменшення Статутного капіталу Товариства.

4. Розгляд питання про затвердження нового розподілу часток у Статутному капіталі Товариства.

5. Розгляд питання про затвердження нової редакції Статуту Товариства.

6. Розгляд питання про надання повноважень для реєстрації нової редакції Статуту Товариства.

Загальні збори учасників Товариства 07.07.2017 не відбулися, у зв`язку з неявкою ОСОБА_2 .

18.07.2017 позивач отримав від ТОВ "Інвестбуд-2000" повідомлення (а.с. 53), згідно якого йому повідомлялося, що повторно призначено проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-2000" на 23.08.2017 року, з порядком денним, що і в попередньому повідомленні.

23.08.2017 загальні збори учасників Товариства також не відбулися у зв`язку з неявкою ОСОБА_2 .

Враховуючи те, що ОСОБА_3 передав свою частку в Статутному капіталі Товариства ОСОБА_2 до моменту оплати такої частки у повному обсязі, та зважаючи на те, що ОСОБА_2 не бере участі у діяльності Товариства, чим повністю блокує його роботу, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання частково незаконними та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Інвестбуд-2000", які були прийняті на загальних зборах учасників, що відбулися 09.09.2014 та викладені у протоколі №2/2014-1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-2000"; - визнання незаконною та скасування реєстрації нової редакції Статуту ТОВ "Інвестбуд-2000", яка була проведена 11.09.2014 державним реєстратором Якимчук Наталією Михайлівною номер реєстраційної дії 12871050022000599 (справа №906/16/18).

Як зазначає позивач, під час ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи №1_287_000599_68, яка була витребувана господарським судом Житомирської області в межах розгляду справи №906/16/18 позивачу стало відомо, що 09.09.2014 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) частки у Статутному капіталі ТОВ "Інвестбуд-2000" (а.с. 20-21), відповідно до якого ОСОБА_3 (продавець) зобов`язується передати ОСОБА_2 (покупцю) свою частку у Статутному капіталі ТОВ "Інвестбуд-2000", а покупець зобов`язується прийняти вказану частину частки та сплатити за неї обумовлену цим договором грошову суму (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.2. договору частка, що є предметом цього договору становить 76,541% Статутного капіталу ТОВ "Інвестбуд-2000". Номінальна вартість частини частки, що підлягає відчуженню за умовами даного договору становить 830512,50 грн.

Ціна частки продавця в Статутному капіталі ТОВ "Інвестбуд-2000", що визначена умовами п. 1.2. договору, за домовленістю сторін визначається в розмірі 5000,00 грн. (п. 1.3. договору)

Пунктом 1.4. договору передбачено, що передача вказаної частки оформляється шляхом внесення відповідних змін в установчі документи ТОВ "Інвестбуд-2000" та їх державної реєстрації.

Також сторони погодили, що одночасно з передачею вказаної частки до покупця переходять і всі права та обов`язки, що належали продавцю, як учаснику ТОВ "Інвестбуд-2000" на вказану частину частки (п 1.5. договору).

Вважаючи, що зазначений договір порушує корпоративні права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що при розгляді даного спору слід застосовувати законодавство, що діяло станом на дату укладення оспорюваного договору (09.09.2014).

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1.ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зміст договору як підстави виникнення цивільно-правового зобов`язання визначається тими правами та обов`язками, які взяли на себе учасники договору відповідно до умов договору і які у ньому закріплені.

Згідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Також норми статті 215 ЦК України передбачають, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно ч. 1 - ч. 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи приписи частини 1 ст. 203 ЦК України, правочин може бути визнано недійсним якщо його зміст, в даному випадку, зміст оспорюваного договору, суперечить нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 4 ЦК України визначає поняття актів цивільного законодавства. Так, ч. 1, ч. 2 вказаної норми встановлено, що основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Також відповідно до ч. 3 ст. 147 ЦК України частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.

З матеріалів справи, а саме з звіту аудитора про результати дослідження щодо визначення розміру фактичних внесків до Статутного капіталу ТОВ "Інвестбуд-2000" (а.с. 23-24) вбачається, що в дійсності розподіл часток між учасниками є наступним:

1. ОСОБА_5 - 116118,75 грн., що відповідає 23,852%;

2. ОСОБА_1 - 138418,75 грн., що відповідає 28,433%;

3. ОСОБА_2 (ОСОБА_3) - 232286,11 грн., що відповідає 47%.

Отже, матеріали справи містять достатні докази того, що ОСОБА_3 до моменту укладення договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-2000" від 09.09.2014 не в повному обсязі сформовано належну частку у Статному капіталі Товариства, тобто не дотримано приписів ч. 3 ст. 147 ЦК України (в редакції діючій станом на дату укладення оспорюваного договору), що безпосередньо впливає на права позивача на управління Товариством, розмір майна, яке йому належатиме у разі ліквідації підприємства, розмір вартості майна Товариства, яке йому буде виплачено у разі виходу зі складу учасників Товариства.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачі не подали до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів формування часток в Статутному капіталі Товариства в повному обсязі (платіжні доручення тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-2000" від 09.09.2014, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-2000" (ід. код 34400828) номінальною вартістю 830512,50 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.07.19

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек. з повід.)

3, 4 - відповідачам (рек. з повід.)

5 - третій особі (рек. з повід.)