Рішення № 82771172, 01.07.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2019м. ДніпроСправа № 904/1237/17

За позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання недійсним рішення наглядової ради

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

Від позивача: Антонов Є.М., ордер серії ДП №257/007 від 04.03.2019, адвокат, діє на підставі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4028 від 19.12.2018

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить визнати недійсним рішення наглядової ради ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" від 14.12.2010 про:

- задоволення клопотання ТОВ "Торговий дім "Метизи" та надання майнової поруки по відновлювальній відзивній кредитній лінії, що оформлювало ТОВ "Торговий дім "Метизи" в ЦВ ПАТ "Індекс-Банк" в м. Запоріжжя, та передачі в заставу нерухоме майно, а саме: окремо розташовану трьох поверхову будівлю - літ. А-3 загальною площею 2140,6 кв.м., що належить на праві власності ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" та знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 32, балансовою вартістю станом на 01.12.2010 - 5 570 189,79 грн.;

- надання права підпису договору іпотеки та інших документів, пов`язаних з одержанням кредиту у вигляді відновлювальної відзивної кредитної лінії ТОВ "Торговий дім "Метизи", головному бухгалтеру ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" Євдокименко Любові Миколаївні з моменту його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2017 року (Суддя Мартинюк С.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2017 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 у справі 904/1237/17 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2019 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 у справі 904/1237/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 05 лютого 2019 року справу № 904/1237/17 передано на розгляд судді Євстигнеєвій Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2019 року (Суддя Євстигнеєва Н.М.) прийнято справу 904/1237/17 до свого провадження, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11 березня 2019 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06 червня 2019 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" про визнання недійсним рішення наглядової ради ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" від 14.12.2010 - задоволено повністю:

- визнано недійсним рішення наглядової ради ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" від 14.12.2010 про:

- задоволення клопотання ТОВ "Торговий дім "Метизи" та надання майнової поруки по відновлювальній відзивній кредитній лінії, що оформлювало ТОВ "Торговий дім "Метизи" в ЦВ ПАТ "Індекс-Банк" в м. Запоріжжя, та передачі в заставу нерухоме майно, а саме: окремо розташовану трьох поверхову будівлю - літ. А-3 загальною площею 2140,6 кв.м., що належить на праві власності ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" та знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 32, балансовою вартістю станом на 01.12.2010 - 5 570 189,79 грн.;

- надання права підпису договору іпотеки та інших документів, пов`язаних з одержанням кредиту у вигляді відновлювальної відзивної кредитної лінії ТОВ "Торговий дім "Метизи", головному бухгалтеру ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" Євдокименко Любові Миколаївні з моменту його прийняття.

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот)грн.00грн. (за розгляд справи в Господарському суду Дніпропетровської області), витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят)грн.00коп. (за розгляд апеляційної скарги), витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 00грн. (за розгляд касаційної скарги).

21 червня 2019 року від ОСОБА_1 до господарського суду надійшла заява (вх. 27497/19 від 21.06.2019), якою просить винести додаткове рішення, яким вирішити питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 636,80 грн. Позивач зазначає, що 16.04.2019 у судовому засіданні було подано клопотання про залучення попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у судове засідання на 01.07.2019.

Представник відповідача у судове засідання, яке відбулося 01.07.2019 не з`явився, про день, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

Положеннями частини другої статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

В матеріалах справи №904/1237/17 міститься клопотання позивача від 16.04.2019 (а.с.57-68 том 4) про долучення до матеріалів справи документів, а саме: попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат; договір про надання правової допомоги від 11.02.2019; додаткова угода №1 до договору від 20.02.2019; додаток №1 до договору, вартість послуг за надання правової допомоги (гонорар адвоката); докази сплати за поштові відправлення у розмірі 136,80 грн.

Так 11.02.2019 між ОСОБА_1 (клієнт) та Антоновим Євгеном Малековичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого (п. 1.1) адвокат зобов`язується надавати правову (юридичну) допомогу для захисту у разі порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод та законних інтересів клієнта відповідно до діючого законодавства, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар (винагороду) за надання правової допомоги (в тому числі додаткову винагороду, додаткові витрати пов`язані з наданням правової допомоги) відповідно до цього договору.

Розділом 3 договору сторонами обумовлено питання виплати гонорару (винагороди) та додаткових витрат пов`язаних з наданням правової (юридичної допомоги).

Так за надану правову допомогу клієнт виплачує адвокату гонорар (винагороду) за домовленістю. Гонорар сплачується адвокату в повному обсязі безпосередньо перед початком надання клієнту правової допомоги. Клієнт на вимогу адвоката сплачує додаткову винагороду та/або додаткові витрати пов`язані з наданням правової допомоги. У разі відсутності у клієнта коштів на оплату додаткової винагороди та/або додаткових витрат пов`язаних з наданням додаткової допомоги, клієнт завчасно письмово повідомляє про це адвоката.

Згідно п. 5.1 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до _____.

Додатковою угодою №1 від 20.02.2019 до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 сторони домовились здійснювати розрахунок за договором про надання правової допомоги від 11.02.2019 за надання послуг з правової допомоги в таких галузях права як кримінальне, адміністративне, господарське, цивільне.

У додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 визначено вартість послуг з надання правової допомоги (гонорар адвоката) зокрема: складання адвокатських запитів - 2000,00грн.; складання пояснень, заяв, клопотань, відповіді на відзив - 2500,00 грн.; складання заяви у наказному провадженні, позовних заяв, відзивів, відповідей на відзив, заперечень - 5 000,00 грн.; транспортні витрати - 600,00 грн./300 км., наступні 100 км./200,00грн.; участі у судовому засіданні, отримання судових рішень, подання процесуальних документів безпосередньо до канцелярії суду, органу досудового слідства, участь у процесуальних діях під час досудового слідства - 2000,00грн. + транспортні витрати; медіація - 2000,00 грн. + транспортні витрати; ознайомлення з матеріалами справи - 1000,00грн.; аналіз та розробка правової позиції клієнта -2 000,00грн.; апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу, заперечення - 6000,00грн; касаційна скарга, відзив на апеляційну скаргу, заперечення - 6000,00грн.

Відповідно до попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат щодо надання адвокатом Антоновим Є.М. правової допомоги Макарову К. Г . у справі №904/1237/17 загальний розмір витрат, які очікуються бути понесеними становить: 15 636,80 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні і позивачем не подано документального підтвердження оплати правової допомоги у порядку і розмірі, обумовленому сторонами у договору про надання правової допомоги від 11.02.2019.

Таким чином, належно підтвердженими є поштові витрати у розмірі 136, 80 грн. (а.с.66-68 том 4).

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За таких обставин судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Проте, витрати позивача на послуги адвоката не підтверджені належними фінансовими документами, оскільки суду не надано видаткових касових ордерів у відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 29.12.2017 № 148 або платіжних доручень про перерахування коштів адвокату.

Також матеріали справи не містять детального опису виконаних робіт (наданих послуг) та акту приймання-передачі наданих адвокатом послуг, пов`язаних з розглядом справи №904/1237/17. Позивач обмежився лише наданням Договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 загального змісту (цей договір не містить посилань на справу №904/1237/17), Додаткової угоди №1 від 20.02.2019 до договору та Додаток №1 до Додаткової угоди, в яких визначено вартість послуг з надання правової допомоги, які пов`язані з розглядом кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справ. Деталізований опис наданих послуг позивачем до клопотання не подано.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви позивача в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з відповідача.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 123, 126, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі №904/1237/17 за позовом: ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" про визнання недійсним рішення наглядової ради.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 32, ідентифікаційний код 13425190) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) поштові витрати у розмірі 136 (сто тридцять шість) грн. 80 грн. про що видати наказ.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

В задоволенні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 500,00 грн. - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено - 03.07.2019.

Суддя Н.М. Євстигнеєва