Рішення № 82771125, 25.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2019р. Справа № 904/705/19За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрокомплект», м. Тростянець

До: Приватного підприємства «Планета-2000», м. Кам`янське

Про: зобов`язання повернути майно

Суддя Васильєв О.Ю.

Секретар судового засідання Кучма Т.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Фесюк Ю.О. (адвокат, ордер серія ДП №000013 від 12.03.19р.)

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ «Дніпрокомплект» (позивач) звернувся до суду з позовом до ПП «Планета-2000» (відповідач) про зобов`язання повернути наступне майно позивачу: сталевий резервуар об`ємом 50 000 літрів (у кількості 13 шт.) ; сталевий резервуар об`ємом 25 000 літрів ( у кількості 6 шт.); сталевий резервуар об`ємом 1 000 літрів ( у кількості 2 шт.) ; стаціонарний насос СВН-80 ( у кількості 1 шт.); та пересувний насос СВН-80 ( у кількості 3 шт. ) Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставне утримання відповідачем майна , яке належить на праві власності позивача .

Ухвалою суду від 14.03.19р. було відкрито провадження у справі №904/705/19, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні 04.04.19р. В подальшому по справі оголошувались перерви з 04.04.19р. по 23.04.19р. та з 23.04.19р. по 14.05.19р. Ухвалою суду від 14.05.19р. продовжено строк підготовчого провадження до 14.06.19р. та відкладено підготовче засідання на 28.05.19р.

ПП «Планета-2000» ( відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що обставини , на які посилається позивач у позовній заяві , є безпідставними; дії позивача направлені на протиправне заволодіння майном ПП «Планета-2000» . Також відповідач заперечує право власності позивача на спірне майно, зазначаючи, що саме ПП «Планета-2000» є власником цього майна.

ПП «Дніпрокомплект» (позивач) заперечував проти обставин , викладених у відзиві на позов, зазначаючи (поміж-іншим), що відповідач не спростував дійсність правочинну (договору купівлі-продажу) та всіх пов`язаних з ним належних та допустимих доказів, які в свою чергу прямо підтверджують момент та факт виникнення права власності на майно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд , -

ВСТАНОВИВ :

За твердженням ПП «Дніпрокомплект» ( позивач ) йому на праві власності належить наступне майно: сталевий резервуар об`ємом 50 000 літрів у кількості 13 шт.; сталевий резервуар об`ємом 25 000 літрів у кількості 6 шт.; сталевий резервуар об`ємом 1 000 літрів у кількості 2 шт.; стаціонарний насос СВН-80 у кількості 1 шт.; пересувний насос СВН-80 у кількості 3 шт. На підтвердження цієї обставини позивач посилається на наступне : 10.07.14р. між ПП «Планета-Сервіс» (постачальник) та ПП «Дніпрокомплект» ( покупець) було укладено договір купівлі-продажу №10071 , відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати, а покупець - прийняти й оплатити насос стаціонарний (СВН-80) -1 шт., насос пересувний (СВН-80) – 3 шт. за цінами , в строки , відповідно до умов договору , додатків та/або видаткових накладних , що є невід`ємними частинами цього договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.4.3. договору вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках та видаткових накладних; рахунок направляється постачальником електронною поштою на адресу покупця , зазначену в реквізитах до договору.

Згідно п. 7.1. договору покупець зобов`язується оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати партії товару протягом одного банківського дня з моменту отримання рахунку, якщо інше не передбачено умовами договору; у випадку якщо товар було поставлено покупцю без попередньої оплати його вартості, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику вартість товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його отримання. (т.1, а.с.15-19) Також позивач вказує, що за видатковою накладною №100701 від 10.07.14р. ПП «Планета-Сервіс» було поставлено позивачу насос стаціонарний (СВН-80) в кількості 1 штуки, насос пересувний (СВН-80) в кількості 3 штук , загальною вартістю 236 000,00 грн. (т.1, а.с.20).

Окрім того , 01.12.15р. між ПП «Планета-Сервіс» (постачальник) та ПП «Дніпрокомплект» ( покупець) було укладено договір купівлі-продажу №011201 , відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати, а покупець прийняти й оплатити резервуари сталеві ( Р-50) у кількості 13 шт., резервуари сталеві (Р-25) – у кількості 6 шт., резервуари сталеві (Р-1) – у кількості 2шт. за цінами , в строки , відповідно до умов договору , додатків та/або видаткових накладних , що є невід`ємними частинами цього договору (п.1.1. договору). Відповідно до п.4.3. договору вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках та видаткових накладних; рахунок направляється постачальником електронною поштою на адресу покупця , зазначену в реквізитах до договору. Згідно п. 7.1. договору покупець зобов`язується оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати партії товару протягом одного банківського дня з моменту отримання рахунку, якщо інше не передбачено сторонами умовами договору; у випадку якщо товар було поставлено покупцю без попередньої оплати його вартості, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику вартість товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його отримання. (т.1, а.с.8-12)

За видатковими накладними №11201 від 01.12.15р. на суму 1 500 000, 00 грн. та №11202 від 01.12.15р. було поставлено позивачу : резервуар сталевий (Р-50) в кількості 10 штук, резервуар сталевий (Р-50) в кількості 3 штук, резервуар сталевий (Р-25) в кількості 6 штук та резервуар сталевий (Р-1) в кількості 2 штук; всього поставлено резервуарів на загальну суму 2 370 000, 00 грн. (т.1, а.с.13-14).

За твердженням позивач , ним було здійснено повну оплату за вищезазначені резервуари сталеві та насоси по обом договорам на підтвердження чого позивач посилається на платіжні доручення №№301, 305, 306, 308, 309, 310, 311, 312, 313 від 04.04.16р. на загальну суму 2 700 000, 00 грн. ( т.1, а.с.22-25,30-34).

Також посилається на лист ПП «Планета-Сервіс» вих. №050401 від 05.04.16р. , в якому директор підприємства - Панасенко М.Ю. повідомляє позивача, що по договору купівлі-продажу №011201 від 01.12.15р. за резервуари сталеві і по договору купівлі-продажу №10071 від 10.07.14р. за насоси ПП «Дніпрокомплект» свої зобов`язання виконали в повному обсязі; сторони претензій одно до одної не мають. (т.1,а.с.35).

Окрім того - позивач посилається на інвентаризаційний опис вищезазначеного майна від 01.01.16р. загальною балансовою вартістю 2 606 000, 00 грн. (т.1.а.с.36, 37) та технічні паспорти (т.1., а.с.38-58).

12.02.19р. між ПП «Дніпрокомплект» (продавець) та ОСОБА_1 . ( покупець) було укладено попередній договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати належний йому товар (сталевий резервуар об`ємом 50 000 літрів у кількості 13 шт.; сталевий резервуар об`ємом 25 000 літрів у кількості 6 шт.; сталевий резервуар об`ємом 1 000 літрів у кількості 2 шт.; стаціонарний насос СВН-80 у кількості 1 шт.; пересувний насос СВН-80 у кількості 3 шт.) у власність покупцеві , а покупець зобов`язався прийняти та сплатити за нього на умовах договору (п.1.1. та п.2 договору). Згідно п.4.1. та 4.2. договору загальна ціна товару, що продається за цим договором склала 3 909 000, 00 грн. , у т.ч. ПДВ. (т.1.,а.с.73-76).

За твердженням позивача, станом на день подання позову майно знаходилося за адресою АДРЕСА_1 . Кам`янське, Західний проїзд 2, «яка належить на праві власності відповідачу». Це майно потрапило до відповідача внаслідок передачі йому на зберігання в рамках кримінального провадження 12016040790000921, яке було закрито постановою слідчого СВ Дніпровського відділу поліції Кам`янського відділу поліції Головного відділу національної поліції Литвиненко А.А. 07.06.18 року, того ж дня постановою прокурора було скасовано арешт та відповідне відповідальне зберігання.

14.02.19 р. відповідачем було отримано нотаріально посвідчену заяву (т.1, а.с.69) позивача на бланку ННО 525916 з проханням повернути належне позивачу майно ( що підтверджується відповідними доказами, т.1., а.с.70-72). Однак станом на цей час відповідач будь-яких дій направлених на повернення належного позивачу майна не вчинив; у зв`язку з чим, позивач був вимушений звернутися з позовом до суду.

Окрім того, позивач зазначає, що у зв`язку з неправомірними діями відповідача листом від 18.02.19 р. на бланку ННО 525964 Криворученко С.М. повідомив про відмову від укладання основного договору в зв`язку з неможливістю отримати доступ до предмету купівлі-продажу від 12.02.19р. (т.1., а.с.77).

ПП «Планета-2000» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечувало, посилаючись на те, що обставини , на які посилається позивач у позовній заяві, є безпідставними; дії позивача направлені на протиправне заволодіння майном підприємства відповідача. Також відповідач заперечує право власності позивача на спірне майно, зазначаючи, що він є власником спірного майна посилаючись на наступне.

ПП «Планета-2000» (далі - ПП «Планета-2000) на праві власності належить наступне майно: 1) склад паливно-мастильних матеріалів, профілакторій тракторний, загальна площа 736,2 кв м. розташований за адресою м. Кам`янське ( АДРЕСА_2 ), АДРЕСА_3 вул. Західній проїзд, будинок 2, на підставі Витягу про реєстрацію права власності ПП «Планета-2000»; свідоцтва про право власності ПП «Планета-2000» на профілакторій тракторів загальною площею 724,2 кв. м., видане нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красмошликом В.В. 28.11.2002 р., свідоцтва про право власності ПП «Планета-2000» на склад паливно-мастильних матеріалів, заг, площею 12, 0 кв. м, видане нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношликом В.В. 28.11.2008 року;

Відповідач зазначає, що на теперішній час право власності підприємства на склад паливно-мастильних матеріалів, профілакторій тракторний зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі дубліката свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 3318, виданий 18.12.02р., видавник: приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик В.В.; дубліката свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 3320, виданий 18.12.2002, видавник: приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик В.В.; угоди про виділення в натурі (поділ) Дніпродзержинського заводу по виготовленню спеціальних конструкції, серія та номер: 2466. виданий 19.07.2005р., видавник: приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Ізотова В.А.

Під час придбання в 2002 році, як єдиного майнового комплексу, який складався зі складу паливно-мастильних матеріалів, що включав в себе: операторську площею 12 кв.м., ємностей (сталевих резервуарів) об`ємом 50 куб.м. в кількості 15 шт., об`ємом 25 куб.м. в кількості 7 шт., об`ємом 10 куб.м. в кількості 1 шт., об`ємом 1 куб.м. в кількості 2 шт., а також насосне обладнання в кількості 4 шт. насосів, та профілакторію тракторного площею 724,2 кв.м., - цей майновий комплекс 29 листопада 2002 року був включений до балансу підприємства ПП «Планета-2000» згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «основні засоби» на рахунок 10.

Склад паливно-мастильних матеріалів являє собою не тільки нерухоме майно, а, в тому числі, і сталеві резервуари - ємності, які використовуються для зберігання паливно-мастильної речовини, оскільки неможливо на складі зберігати паливно-мастильні матеріали без наявності такий резервуарів, та насосного обладнання, за допомогою якого паливно-мастильні речовини закачуються в резервуари та зворотно.

Місцем здійснення господарської діяльності ПП «Планета-2000» є місцезнаходження складу паливно-мастильних матеріалів, профілакторію тракторного: м. Кам`янське (Дніпродзержинськ), вул. Західній проїзд, будинок 2.

Земельна ділянка, на якій розміщені склад та профілакторій , перебуває в оренді у ПП «Планета-2000» на підставі договору оренди земельної ділянки на протязі багатьох років.

На підтвердження вищезазначених обставин відповідач надав та посилається на наступні документи: довідку про включення до балансу ; копію договору оренди земельної ділянки від 2018р.; копію договору оренди земельної ділянки від 2003 р.; докази сплати орендної плати ; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо складу ППМ ; копію договору купівлі-продажу від 10.10.17р. , копію топографо-геодезичної зйомки (т.1., а.с.117, 118-131, 132-141). Окрім того – відповідач звертав увагу суду, що додані позивачем до позовної заяви копії технічних паспортів на сталеві резервуари, як і формуляри на насоси, інструкції по експлуатації не можуть вважатися правовстановлюючими документами , оскільки містять дані лише про технічні характеристики резервуарів та правила їх експлуатації.

Визначальним під час вирішення цього спору суд вважає наступне.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.11.2011 року по справі № 1-22/2011 в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ст. ст. 41, 92 Конституції України усі суб`єкти права власності рівні перед законом; кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно приписів статті 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;способами захисту цивільних прав можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення (ст.16 ЦК України).

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. (ст. 330 ЦК України ) . Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. (ст.387 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі витрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно приписів п.23 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і Кримінальних справи від 07.02.14р. №5 23. Відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. При цьому суди повинні мати на увазі, що право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача. Факт знаходження майна на балансі особи сам по собі не є доказом права власності чи законного володіння.

Виходячи з аналізу статей 387, 388 ЦК України, власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Предмет доказування у справах за таким позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Власник вправі витребувати своє майно від особи, в якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності в позивача суб`єктивного матеріального права на витребування майна з чужого незаконного володіння, він повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на зазначене майно. (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суду у своїй постанові від 04.06.19р. справа № 5/112-Б-10).

В той же час, дослідивши надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог докази ( в т.ч.: договір купівлі-продажу №011201 від 01.12.15р., видаткові накладні до нього, договір купівлі-продажу №10071 від 10.07.14р. та видаткові накладні до нього), суд приходить до висновку, що ці докази у своїй сукупності не надають змогу суду ідентифікувати спірне майно та дійти до висновку про те , що майно , яке позивач просить витребувати від відповідача, є саме тим майном, яке було поставлено позивачу за вищезазначеними договорами купівлі-продажу ,та дійсно належить йому на праві власності . Інших доказів, які б беззаперечно підтверджували належність суб`єктивного матеріального права на витребування майна з відповідача, позивач мне надав. Таким чином, позивачем не надано суду достатньо відповідних, належних доказів, що підтверджують його право власності на спірне майно, а отже і правомірність своїх позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події; у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. (ст. 74 ГПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі, як необґрунтованих.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.13, 73, 74, 79, 86, 232, 233, 236, 237, 238, ГПК України; господарський суд , -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі , судові витрати покласти на позивача .

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.

Повне рішення складено 03.07.2019р.