Ухвала суду № 82766915, 09.11.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53641/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., при секретарі Косовській М.Д., за участі заявника - адвоката Стеренчук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Стеренчук О.П. в інтересах ТОВ «Київтранскомплект» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва за №757/52160/18-к,-

В С Т А Н О В И В :

31.10.2018 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М. надійшло клопотання адвоката Стеренчука Р.П.. в інтересах ТОВ «КИЇВТРАНСКОМПЛЕКТ» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2018 року у справі № 757/52160/18-к на майно, а саме: на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Київтранскомплект» (код ЄДР 41353054), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Мотивуючи вказане клопотання, заявник вказує, що кошти - сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) не може відповідати критеріям речових доказів в розумінні ст. 98 КПК України та мати доказове значення, ТОВ «КИЇВТРАНСКОМПЛЕКТ» немає жодного відношення до кримінального провадження, є діючим підприємством, а посадовим особам підприємства не оголошена підозра або обвинувачення у вчиненні будь-якого злочину. Також зазначає, про відсутність доказів, які б вказували на те, що арештовані кошти - сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) є предметом, одержаним злочинним шляхом. Таким чином вважає, що з огляду на ст. 170 КПК України арешт було накладено необґрунтовано.

Адвокат Стеренчук Р.П. в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, з підстав наведених у ньому.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, жодних заяв чи клопотань а адресу суду не надходило.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням про скасування арешту майна, дійшов до наступного висновку.

Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001760 від 31.05.2017 за фактами вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва, вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, підроблення групою осіб документів по створенню (придбанню) ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2018 року у справі № 757/52160/18-к, в рамках зазначеного провадження, накладено арешт серед іншого, на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Київтранскомплект» (код ЄДРПОУ 41353054) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Слід зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що протягом досудового розслідування не доведено, що кошти - сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «КИЇВТРАНСКОМПЛЕКТ» є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, та з матеріалів провадження вбачається, що на момент розгляду провадження у посадових осіб відсутній процесуальний статус, з яким закон пов`язує можливість накладення арешту на його майно, а у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Оцінюючи вказані вище обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту конкретної особи, у зв`язку з чим вважає необхідним скасувати арешт накладений на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «КИЇВТРАНСКОМПЛЕКТ».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/52160/18-к на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Київтранскомплект» (код ЄДРПОУ 41353054) - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено 13.11.2018 року 09:00 год.

Слідчий суддя: В.М.Карабань