Рішення № 82766440, 25.06.2019, Оболонський районний суд міста Києва

25.06.2019 Справа № 756/10047/18

Ун.№756/10047/18

Пр.№2/756/1584/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2019 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.секретаря Ковган О.І.за участю представника позивача представника відповідачаОСОБА_1 . ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, Оболонська районна в м.Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування про визнання договору іпотеки недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року позивач, діючи в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , звернулася до суду з даним позовом про визнання договору іпотеки недійсним, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 13.12.2018, просить суд:

- визнати недійсним договір іпотеки, укладений 13.05.2016 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Пономарьовою В.Ю. та зареєстрований в реєстрі під № 728;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку за № 14516419 від 13.05.2016, внесений приватним нотаріусом КМНО Пономарьовою В.Ю. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29610488 від 16.05.2016;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29610488 від 16.05.2016, прийняте приватним нотаріусом КМНО Пономарьовою В.Ю. щодо обтяження нежилих приміщень загальною площею 101,8 кв.м з № 1 по № 6 групи приміщень 230 - офіс (літера А) в будинку під АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

13.05.2016 між третьою особою ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_6 було укладено договір позики, згідно з яким відповідач надала в борг ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 3300000,00 грн. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань за цим договором між ОСОБА_6 та позивачем укладено договір іпотеки, за умовами якого позивач передала, а відповідач прийняла в іпотеку нежилі приміщення загальною площею загальною площею 101,8 кв.м з № 1 по № 6 групи приміщень 230 - офіс (літера А) в будинку під АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що укладеним договором грубо порушено права її малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , адже на сьогодні існує ризик, що нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, вибуде з власності позивача, в результаті чого її малолітні діти втратять право на дане майно (право на одержання в установленому законом порядку в спадщину цього майна). Будь-якого іншого нерухомого майна, належного на праві власності позивачу та право на яке матимуть її малолітні діти, у неї немає. Відтак, оскільки оскаржуваний договір іпотеки укладений без дозволу органу опіки і піклування, вважає, що такий, в силу положень ст. 215 ЦК України, має бути визнаний недійсним.

Ухвалою судді від 14.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

У встановлений судом строк 14.09.2018 відповідач ОСОБА_6 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись його безпідставність, оскільки договір іпотеки укладено з дотриманням вимог цивільного законодавства, а законна реєстрація права власності на предмет іпотеки на її ім`я в разі невиконання ОСОБА_7 зобов`язань за договором позики, жодним чином не порушить прав малолітніх дітей позивача на житло.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у суді проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві.

Від третіх осіб приватного нотаріуса КМНО Гамаль І.М., Оболонської РДА в м. Києві надійшли заяви про розгляд справи у відсутність їх представників відповідно до вимог чинного законодавства.

Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з`явилися, заяв, клопотань на адресу суду не надіслали. Суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши пояснення представників, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані докази, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

13.05.2016 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір позики, згідно з яким останній прийняв у відповідача в борг грошові кошти у сумі 3300000,00 грн., що еквівалентно 132000,00 доларам США, які зобов`язався повернути до 01.11.2016 включно.

Того ж дня 13.05.2016 між ОСОБА_6 та позивачем ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за умовами якого позивач передала, а відповідач прийняла в іпотеку нерухоме майно, а саме нежилі приміщення загальною площею 101,8 кв.м з № 1 по № 6 (групи приміщень 230 - офіс (літера А) в будинку під АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 1.4 договору іпотеки позивач (іпотекодавець) підтвердила, що укладанням цього договору не порушені права та/або інтереси третіх осіб.

Договір іпотеки укладений у письмовій формі, підписаний сторонами та посвідчений приватним нотаріусом КМНО Пономарьовою В.Ю., реєстровий № 728.

Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин першої - третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За положеннями статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання.

Батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов`язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

За приписами ст. 177 Сімейного кодексу України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо її майнових прав, зокрема, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

В силу ч. 2 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних осіб» зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів є неприпустимим.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

За змістом частини шостої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, суд може визнати недійсним. Такий правочин є оспорюваним.

Тобто, вчинення батьками малолітньої дитини певного правочину без попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» заборону. Проте сам по собі цей факт не є безумовною підставою для визнання правочину недійсним. Правочин може бути визнано недійсним, якщо його вчинення батьками без попереднього дозволу органу опіки та піклування призвело до порушення прав особи, в інтересах якої пред`явлено позов, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини, зменшення або обмеження прав та інтересів дитини щодо жилого приміщення.

З аналізу вищезазначених норм випливає, що згода органів опіки та піклування на укладення батьками певного правочину необхідна у випадку, якщо дитина є власником (співвласником) нерухомого майна, або має право користування жилим приміщенням, що відчужується.

Звернувшись з вимогами про визнання договору іпотеки недійсним, позивач вказує, що такий було укладено без згоди органів опіки та піклування, чим грубо порушено майнові права її малолітніх дітей ОСОБА_5 , 2005 року народження, та ОСОБА_4 , 2010 року народження.

Однак суд з такими твердженнями позивача не погоджується з огляду на наступне.

Як вбачається з оспорюваного договору, предметом іпотеки є нежитлові приміщення, розташовані по АДРЕСА_1 . Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником цих нежитлових приміщень є позивач ОСОБА_3 , а не її малолітні діти. У позовній заяві позивач вказує, що діти проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Будь-яких доказів того, що на час укладення спірного правочину місцем проживання дітей було нерухоме майно, що передавалося в іпотеку, матеріали справи не містять. До того ж чинним законодавством не передбачено можливості реєстрації місця проживання фізичної особи в нежитловому приміщенні, яке не є житловим фондом.

Крім того, суд зазначає, що власник майна, який є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи та укладає правочини, які впливають на права дитини, повинен діяти добросовісно та в інтересах дитини, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій. Неправдиве повідомлення батьками, які є одночасно законними представниками неповнолітньої або малолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, яке передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом батьків, які зловживали своїми правами законних представників дитини, а може спричинити інші передбачені законодавством наслідки, які застосовуються органами опіки та піклування.

Як встановлено судом вище, уклавши спірний договір іпотеки позивач, будучи одночасно представником малолітніх дітей, підтвердила, що укладанням цього договору не порушені права та/або інтереси третіх осіб, в тому числі її малолітніх дітей.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що договір іпотеки було укладено з дотриманням вимог чинного законодавства. При цьому судом не встановлено порушень майнових прав дітей позивача внаслідок його укладення, а тому вимоги ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним задоволенню не підлягають.

Крім того, відсутні підстави для скасування запису про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки ці вимоги є похідними від вимоги про визнання правочину недійсним.

З викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23,76-113, 128-132, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, Оболонська районна в м.Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування про визнання договору іпотеки недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.06.2019.

Суддя А.М.Майбоженко