Вирок № 82762685, 02.07.2019, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/461/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

при секретарі судових засідань Катюха К.В.,

за участю прокурора Твердун Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180110000131 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки, зареєстрованої та фактично проживаючої в АДРЕСА_1 , громадянки України, освіти середньої спеціальної, заміжньої, працюючої агентом з продажу договорів страхування ПрАТ "АСК "ІНГО Україна", раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 3 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи 19 березня 2019 року повідомленою про підозру у кримінальному провадженні № 12019180110000129 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, повторно 30 квітня 2018 року, перебуваючи у вагончику, що знаходиться за 50 метрів від шлагбауму неподалік пункту пропуску "Городище", що в с. Городище по вул. Білоруська Дубровицького району, умисно, діючи з корисливих мотивів, виписуючи страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правовової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена карта" №UA/11/12831949 на автомобіль марки "Volkswagen Transporter" державний номерний знак НОМЕР_1 , внесла неправдиві відомості в частину бланку (корінця) вищевказаного полісу обов`язкового страхування, зазначивши невідповідний термін дії полісу з 30.04.2018 року до 30.10.2018 року, хоча згідно довідки генерального директора страхового бюро України термін дії даного полісу становить 15 діб з 30.04.2018 року, внаслідок чого потерпілий не знаючи про такі обставини використовував даний поліс з метою перетину кордону, доки невідповідність даних в полісі та централізованої бази даних моторно (транспортного) страхового бюро України, було виявлено прикордонною службою.

В результаті, ОСОБА_1 , отримала від потерпілого ОСОБА_2 , кошти в сумі 1000 грн., з яких 500 грн. передала страхувальнику, а рештою 500 грн., заволоділа шляхом обману та зловживання довірою.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи 19 березня 2019 року повідомленою про підозру у кримінальному провадженні № 12019180110000130 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, повторно 30 квітня 2018 року, перебуваючи у вагончику, що знаходиться за 50 метрів від шлагбауму неподалік пункту пропуску "Городище" що в с. Городище по вул. Білоруська Дубровицького району, умисно, діючи з корисливих мотивів, виписуючи страховий поліс обов`язкового страхування пивільно-правовової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена карта" №UA/11/12831949 на автомобіль марки "Volkswagen Transporter" державний номерний знак НОМЕР_1 , внесла неправдиві відомості в частину бланку (корінця) вищевказаного полісу обов`язкового страхування, зазначивши невідповідний термін дії полісу з 30.04.2018 року до 30.10.2018 року, хоча згідно довідки генерального директора страхового бюро України термін дії даного полісу становить 15 діб з 30.04.2018 року, внаслідок чого потерпілий не знаючи про такі обставини використовував даний поліс з метою перетину кордону, доки невідповідність даних в полісі та централізованої бази даних моторно (транспортного) страхового бюро України, було виявлено прикордонною службою.

Допитана в суді обвинувачена ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованих злочинів визнала повністю, підтвердивши зазначені у обвинувальному акті обставини. У вчиненому обвинувачена щиро розкаюється.

Крім повного визнання вини обвинуваченою, її винність у вчиненні вказаних злочинів повністю доводиться доказами, отриманими в ході судового розгляду та наявними в матеріалах кримінального провадження.

У своїй заяві потерпілий ОСОБА_2 просить дане кримінальне провадження розглянути без його участі, покази надані на досудовому розслідуванні підтримує та визначення міри покарання залишає на розсуд суду.

Суд, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману - шахрайство, вчинене повторно та дії, які виразились у складанні та видачі завідомо підробленого офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, внісши в офіційний бланк завідомо неправдивих даних, з метою використання його іншою особою, вчиненому повторно, а тому кваліфікація її дій за ч. 2 ст.190; ч. 3 ст. 358 КК України є правильною.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Тому, при обранні міри покарання обвинуваченій суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, її позитивну характеристику за місцем роботи, негативне ставлення до скоєного, не перебуває на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра КЗОЗ "Дубровицька ЦРЛ".

Також суд враховує обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить те, що обвинувачена ОСОБА_1 вину визнала повністю, щиро розкаялася та активно сприяла розкриттю злочинів, добровільно відшкодувала завданий збиток.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Слід зазначити, що як передбачає ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При цьому судом враховано положення п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Однак, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи обвинуваченої, її поведінку після вчинення злочинів, яка щиро розкаялася у вчиненому, з урахуванням вищенаведених пом`якшуючих обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, у виді позбавлення волі та рахує за можливе застосувати ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженої, попередження вчинення нових злочинів, а тому її виправлення можливе без ізоляції від суспільства та призначення реальної міри покарання.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 3 ст. 358 КК України, призначивши покарання:

за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

за ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду Сидоренко З.С.