Вирок № 82762251, 02.07.2019, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 528/854/18

Провадження № 1-кп/539/73/2019

ВИРОК

іменем України

02 липня 2019 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Алтухової О.С.,

за участю секретарів судового засідання Гусак А.О., Ануфрієвої Н.М.,

прокурора Замулко С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Барташа М.М.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Чумарного А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яготин Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого старшим продавцем-консультантом ТОВ «ДЕЛЬТА-ТЕКС» в м. Київ, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовозобов`язаного, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 11 липня 2018 року, близько 23 год. 00 хв., перебуваючи в м. Гребінка, Полтавської області неподалік від приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по вул. Євгена Гребінки, 4. діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків спрямованих на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого ОСОБА_2 , а саме наніс шість ударів кулаками рук та один удар ногою по голові, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синця в області правої вушної раковини, забитої ранки на слизовій оболонці верхньої губи, забою м`яких тканин в лівій тім`яній ділянці голови, забою м`яких тканин в області кута нижньої щелепи зліва, що згідно висновку судово - медичної експертизи № 204 від 24.07.2018 за ступенем тяжкості відносяться до легкого ступеню тілесних ушкоджень, та потім заволодів спортивним велосипедом з рамою синього кольору, марки «Оskar», що належить потерпілому, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 1230 від 20.07.2018, складає 2 506,37 грн., яким розпорядився на власний розсуд.

Таким чином органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Допитаний з приводу обвинувачення ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, що йому інкримінується, не визнав і пояснив, що 11.07.2018 р. його матір, яка працює у меблевому магазині попросила їй допомогти. Неподалік від магазину він почув крик мами, коли підбіг до магазину вона була перелякана, сказала, що в неї хотіли відібрати сумку з грошима. Він побачив, що потерпілий і ще один чоловік поїхали від магазину. Він почав їх наздоганяти, повз проїжджав автомобіль, за кермом якого був незнайомий йому чоловік, у якого він попросив наздогнати велосипедиста. Наздогнали вони потерпілого біля магазину «Форміка», він спитав у хлопців що трапилося, вони йому грубо відповіли, почали відмахуватися, хапали за руки. Він ударів потерпілому не наносив, відкритою долонею намагався не підпустити до себе. ОСОБА_3 впав, потім підвівся і побіжав, велосипед при цьому залишився біля магазину. Неподалік він побачив свідка ОСОБА_4 і ще одного чоловіка, він взяв велосипед і при цьому крикнув ОСОБА_5 , щоб передав потерпілому, якщо той повернеться, що його звати ОСОБА_6 і що велосипед буде біля меблевого магазину. Велосипед він забрав, оскільки знав, що ОСОБА_7 є наркоманом, неодноразово судимим за крадіжки. Стверджував, що велосипед, який було пред`явлено для впізнання не той, потерпілий був на старому чорному або синьому велосипеді, а не на спортивному.

Відповідно до положень ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В силу ст. 24 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

За вимогами ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно зі ст. 349 КПК України обсяг доказів, порядок їх дослідження вирішується з урахуванням думки учасників судового провадження.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 вину не визнав, з урахуванням думки учасників судового провадження, визнав за необхідне окрім допиту обвинуваченого, також допитати потерпілого, свідків, експерта, дослідити письмові докази.

Допитаний в суді потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 11.07.2018 року близько 22.45 год. він разом із братом їхали на велосипеді. Біля магазину меблів стояв обвинувачений з жінкою приблизно 45 років. Обвинувачений щось викрикнув, він йому грубо відповів і поїхав далі. Через деякий час їх підрізав автомобіль, придавивши йому ногу. ОСОБА_8 почав відразу його бити, він упав, обвинувачений вдарив його брата, ногою вдарив у шию, бив кулаком по обличчю десь 5 разів, ударив ногою по голові. Він встав, підняв велосипед, а обвинувачений почав вимагати щоб за моральну шкоду він йому віддав 1000 грн., або він забере велосипед. Потім обвинувачений сів на велосипед і поїхав, а він побіг додому, зателефонував в поліцію. Разом з поліцейськими приблизно годину шукали велосипед, який знайшли біля меблевого магазину. На його думку, обвинувачений погнався за ним для того щоб побити.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що є матір`ю обвинуваченого. 11.07.2018 року вона перебувала на роботі у меблевому магазину з 8.00 год. десь до 01.00 год. ночі. Близько 23.00 год. вона зателефонувала синові щоб він прийшов до неї. Чекаючи на сина, вона вийшла на вулицю, до неї під`їхали два молодих чоловіки на велосипеді і почали вимагати щоб вона віддала сумку. Їй здалося, що у одного з них був ніж, вона закричала. В цей момент до неї підбіг син і сказав, що він розбереться. Вона зайшла до магазину і намагалася викликати поліцію. Десь хвилин через 15 у вікно постукав син і сказав, що він залишає велосипед і попросив віддати його в поліцію, коли вони приїдуть. Через деякий час приїхали працівники поліції і запропонували їй домовитися викупити справу свого сина, на що вона відповіла відмовою. Біля 01.00 год. вона закінчила приймати товар і пішла додому, біля магазину вже не було велосипеду і взагалі нікого не було.

Свідок ОСОБА_10 , допитаний в суді, пояснив що в липні 2018 р. він гуляв біля комп`ютерного клубу, почув лайку, підійшовши ближче побачив ОСОБА_11 і потерпілого. Чув як ОСОБА_12 казав потерпілому «давай 1000 грн. або велосипед». Він бачив як ОСОБА_12 кидався на потерпілого, але щоб бив та слідів побиття не бачив. Ще був якийсь чоловік, який стояв в стороні, а з потерпілим нікого не було. Велосипед валявся на землі, потім начебто якийсь молодий чоловік разом з ОСОБА_13 на ньому поїхали.

Свідок ОСОБА_14 , який на час подій був неповнолітнім, допитаний в суді в присутності матері ОСОБА_15 , пояснив, що потерпілий доводиться йому двоюрідним братом. 11.07.2018 р. він з братом їхали на велосипеді, біля меблевого магазину Дмитро махнув в бік магазину, де стояв обвинувачений разом із жінкою, показуючи йому новий комп`ютерний магазин. Обвинувачений щось сказав, у відповідь ОСОБА_16 крикнув «тварь», той щось відповів, ОСОБА_16 сказав «закрий рота», після чого обвинувачений за ними погнався. Наздогнав їх автомобіль, з якого вибігли два чоловіки, один почав бити ОСОБА_17 по обличчю, а коли ОСОБА_16 впав, то підійшов до нього і також почав бити по обличчю, він закривався руками. Він побіг до людей, які перебували неподалік, але вони не захотіли викликати поліцію, і сказали, що дивись, твій брат вже побіг. Він чув як обвинувачений казав братові «або велосипед, або…», що саме або він не чув.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що працює водієм, возить меблі. 11.07.2018 р. після 23.00 год. він привіз меблі до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». ОСОБА_19 була схвильована, пила корвалол. Він розвантажив меблі, забрав у ОСОБА_20 гроші, які вранці віддав роботодавцю. Він бачив біля магазину чоловіків, їх було приблизно п`ять осіб.

Свідок ОСОБА_21 , суду пояснив, що є приватним підприємцем, матір обвинуваченого працює у нього продавцем. Коли продавці здають гроші, то їх сума приблизно складає 50 000 грн.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що в липні 2018 р. неподалік Приватбанку в м. Гребінка була бійка, він був десь метрів за 200. Під час бійки один хлопець підбіг до нього і попросив викликати поліцію, на що йому відповів щоб сам викликав. Потім дві особи побігли, а дві чи три особи підняли із землі велосипед і пішли в бік залізничного вокзалу.

Свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , допитані в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту, пояснили, що були понятими при огляді велосипеду, який знаходився біля меблевого магазину з правої сторони. Велосипед був спортивний синього кольору. Відбувалось це біля 24-01 год. ночі. Магазин працював, туди завозили товар.

Окрім показів свідків, судом було досліджено інші докази сторони обвинувачення, а саме:

- протокол огляду місця події від 12.07.2018 року, відповідно до якого було оглянуто територію біля магазину «Лілон», біля приміщення якого виявлено велосипед «Oskar» (а.с.115-120);

- висновок судово-товарознавчої експертизи № 1230 від 20.07.2018 р., складений судовим експертом Полтавського НДЕКЦ МВС Горбенко Є.О., згідно якого ринкова вартість велосипеда з рамою синього кольору марки «Oskar» станом на момент проведення експертизи може складати 2506,37 грн. (а.с. 128-130);

-висновок експерта № 204 від 24.07.2018 р., складеного судово-медичним експертом Лубенського міжрайонного відділення Полтавського обласного бюро СМЕ Гребенюком П.В., згідно якого у ОСОБА_2 встановлені тілесні ушкодження у вигляді синця в області правої вушної раковини, забитої ранки на слизовій оболонці верхньої губи, забою м`яких тканин в лівій тім`яній ділянці голови, забою м`яких тканин в області кута нижньої щелепи зліва, які утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний в ухвалі строк і по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 134-135);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.07.2018 р., згідно якого свідок ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_1 , який 11.07.2018 р. близько о 23.00 год. в АДРЕСА_1 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2 та відкрито заволодів спортивним велосипедом марки «Oskar» синього кольору останнього (а.с. 137-138);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.07.2018 р., згідно якого потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1 як чоловіка, який 11.07.2018 р. близько о 23.00 год. в АДРЕСА_1 відкрито заволодів його спортивним велосипедом марки «Oskar» синього кольору, при цьому наніс йому тілесні ушкодження (а.с. 139-140);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.07.2018 р., згідно якого свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_1 , якого як йому відомо звати ОСОБА_26 та який 11.07.2018 р. близько о 24.00 год. наніс тілесні ушкодження та відкрито заволодів спортивним велосипедом синього кольору невідомого йому хлопця в АДРЕСА_1 (а.с. 141-142);

- протокол проведення слідчого експерименту від 25.07.2018 року, складеного слідчим Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області Хам О.В., згідно якого потерпілий ОСОБА_2 показав та розказав, як невідомий йому чоловік наносив йому удари, при цьому сказав, що він був перед цим «послав» його в присутності його матері та за це, як він сказав за моральну шкоду, потерпілий повинен дати йому 1000 грн. або він забирає його велосипед (а.с. 143-151);

- висновок експерта № 086 від 06.08.2018 року, складеного головним судово-медичним експертом Пирятинського районного судово-медичного відділення Гейко Ю.П., згідно якого покази потерпілого ОСОБА_2 дані ним в ході слідчого експерименту загалом відповідають отриманим судово-медичним даним (а.с.155);

- протокол проведення слідчого експерименту від 27.07.2018 року, складеного слідчим Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області Хам О.В., згідно якого свідок ОСОБА_10 показав та розказав, як ОСОБА_26 наносив удари невідомому йому хлопцю, при цьому він чув як ОСОБА_26 сказав тому хлопцю, що якщо хоче повернути свій велосипед, щоб приносив 1000 грн. (а.с. 156-160);

- протокол проведення слідчого експерименту від 27.07.2018 року, складеного слідчим Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області Хам О.В., згідно якого свідок ОСОБА_15 показав та розказав, як невідомий йому чоловік наносив удари ОСОБА_2 , при цьому він чув як невідомий чоловік сказав ОСОБА_2 , що якщо він хоче повернути свій велосипед, щоб приносив гроші (а.с. 161-164).

Допитаний за клопотанням сторони захисту експерт ОСОБА_27 в суді підтвердив свій висновок від 24.07.2018 р. та відповів на всі запитання сторони захисту. Так, експерт пояснив, що тілесні ушкодження у потерпілого не могли утворитися раніше дати, вказаної в ухвалі суду.

Суд надає оцінку наявним доказам сторони обвинувачення, з урахуванням часу їх отримання, процесуального порядку їх отримання та обставин за якими їх було отримано, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши вищевказані докази сторони обвинувачення, в їх сукупності, проаналізувавши їх на предмет належності та допустимості, суд визнає ці докази обвинувачення непереконливими та не належними, оскільки вони не підтверджують існування обставин, які підлягали доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.

При цьому суд виходить з наступного.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 186 КК України, характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. У злочинах, що посягають на власність, корисливий мотив проявляється передусім в тім, що особа бажає протиправно збагатитись за рахунок іншої особи (потерпілого), обертає певне майно на власну користь (або ж на користь третіх осіб) чи отримує майнову вигоду без обернення на свою користь відповідного майна.

Аналізуючи на предмет наявності в показах обвинуваченого, потерпілого та свідків обвинувачення фактичних даних, які б вказували на наявність у ОСОБА_1 корисливого мотиву при заволодінні майном ОСОБА_2 , суд не знаходить підстав для визнання цих показань джерелом доказів вчинення ОСОБА_1 злочину з метою протиправного збагачення за рахунок іншої особи. Навпаки, за переконанням суду, покази цих осіб підтверджують, що між обвинуваченим та потерпілим фактично склалися неприязні відношення, наявність яких стала причиною для вчинення ОСОБА_1 дій, правомірність яких оспорюється потерпілим. При цьому суд приймає до уваги показання потерпілого про те, що ОСОБА_1 мав на меті помститися за образливі слова, що дозволяє зробити висновок про те, що дії, вчинені відносно потерпілого були скоєні обвинуваченим не з корисливою метою, а з метою примусити його до вчинення певних дій та з метою психологічного тиску, при умовах подальшого повернення власнику його майна.

Суд також важає, що перелічені у вироку докази обвинувачення не спростовують позицію обвинуваченого з приводу мотивів вчинення ним дій, спрямованих на незаконне заволодіння чужим майном.

Відповідно до приписів ч. 2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Положення ч.4 цієї норми, а також положення ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, вказують на те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно п.3 ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлено в діянні відсутність складу кримінального правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що органом досудового слідства не доведена наявність корисного мотиву при вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, отже не доведено наявність обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони вказаного злочину, тому слід прийти до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбачений ст. 186 ч.2 КК України в цілому, тому обвинуваченого необхідно виправдати на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, кримінальне провадження щодо нього закрити з підстав, встановлених п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.

Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та виправдати його зв`язку з недоведеністю наявності в діях обвинуваченого складу цього злочину.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, закрити в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Речовий доказ: спортивний велосипед з рамою синього кольору, марки «Оskar», який знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області, повернути ОСОБА_2 , як йому належний.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду О.С. Алтухова