Вирок № 82759849, 02.07.2019, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/450/18

Провадження № 1-кп/353/63/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мануляка Ю.В.,

з участю:

секретаря

судового засідання Круховської С.М.,

прокурора Гарасимика Т.О.,

представника потерпілого Голубчак О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шпак Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тлумацького районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12014090240000035 від 13.02.2019 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стецева, Снятинського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, з середньою освітою, раніше неодноразово судимого:

- вироком Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 31.07.2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (Трьох) років 6 (Шести) місяців позбавлення волі;

- вироком Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 05.07.2004 року за ч. 2 ст. 187 КК України з призначенням на підставі ст. 71 КК України до 9 (Дев`яти) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.02.2013 року, на підставі ч. 3 ст. 82 КК України, невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі 4 (Чотири) місяці і 21 (Двадцять один) день замінено більш м`яким покаранням у виді на 240 (Двісті сорока) годин громадських робіт;

- вироком Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16.05.2014 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України з призначенням на підставі ст. 70 КК України до 4 (Чотирьох) років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.07.2014 року вирок Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16.05.2014 року змінено та виключено з нього посилання на повторність та рецидив злочинів як на обставини, що обтяжують ОСОБА_1 покарання;

- вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30.04.2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України з призначенням на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до 4 (Чотирьох) років 6 (Шести) місяців позбавлення волі;

- вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.02.2016 року за ч. 1 ст. 366 КК України з призначенням на підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України до 4 (Чотирьох) років 6 (Шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 (Три) роки, ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 08.06.2016 року невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінено більш м`яким покаранням у виді обмеження волі на строк 1 (Один) рік 11 (Одинадцять) місяців, 03.07.2017 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільненого по ухвалі Рівненського районного суду Рівненської області від 23.06.2017 року від відбування невідбутої частини покарання у виді обмеження волі строком 09 (Дев`ять) місяців і 27 (Двадцять сім) днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Приблизно о 22 год. 00 хв. 11.02.2014 року ОСОБА_1 , перебуваючи у с. Озеряни Тлумацького району Івано-Франківської області, вирішив вчинити крадіжку із приміщення Озерянської сільської ради, що знаходиться по вул . Центральна, 24А в с. Озеряни Тлумацького району Івано-Франківської області . З цією метою ОСОБА_1 підійшов до приміщення Озерянської сільської ради, переконався у відсутності сторонніх осіб та шляхом віджиму металопластикових дверей, які знаходяться із правої сторони будівлі, проник у середину приміщення. Після чого ОСОБА_1 , реалізуючи свої злочинні наміри, шляхом підбору ключа відчинив двері та зайшов до кабінету бухгалтерії Тлумацького районного центру соціальної служби, де з корисливих спонукань та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи довести їх до кінця, таємно викрав системний блок персонального комп`ютера на базі процесора «Intel» вартістю 4240 гривень, який знаходиться на балансі Тлумацького районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Тлумацької районної державної адміністрації. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину скрився, тим самим спричинив Тлумацькій районній державній адміністрації матеріальну шкоду на суму 4240 гривень. Викрадене майно ОСОБА_1 продав, а виручені від продажу кошти витратив на власні потреби.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому обвинуваченні беззастережно визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Показав суду, що11.02.2014 року приблизно о 22 год. 00 хв. Їхав автобусом із м.Городенки до м.Івано-Франківськ та вийшов з автобуса в с. Озеряни Тлумацького району Івано-Франківської області де вирішив вчинити крадіжку із приміщення Озерянської сільської ради, що знаходиться по вул. Центральна, 24А в с. Озеряни Тлумацького району Івано-Франківської області . Він підійшов до приміщення Озерянської сільської ради та шляхом віджиму металопластикових дверей проник у середину приміщення. Після чого він шляхом підбору ключа із ключів, які лежали на підвіконні, відчинив двері та зайшов до одного із кабінетів, звідки викрав системний блок персонального комп`ютера на базі процесора «Intel». З викраденим системним блоком він пішов у сторону м. Тлумача звідки доїхав до м.Івано-Франківська, а наступного дня поїхав у м. Чернівці та продав викрадене на базарі. Виручені від продажу кошти витратив на власні потреби. ОСОБА_1 зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється, Тлумацькій районній державній адміністрації добровільно повністю відшкодував завдані кримінальним правопорушенням збитки, розуміє, що вчинив неправильно, запевняє суд, що більше такого не повториться, просить його суворо не карати.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючи даних на ОСОБА_1 .

Суд, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у приміщення, вчиненим обвинуваченим ОСОБА_1 щодо майна Тлумацької РДА, оскільки учасники судового провадження ці обставини не оспорюють. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст зазначених обставин, така позиція є добровільною та роз`яснив, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Представник потерпілого Голубчак О. О. в судовому засіданні зазначила, що у потерпілого претензій до обвинуваченого ні матеріального, ні морального характеру не має. Підтвердила, що потерпілому обвинуваченим відшкодовано завдані злочином збитки у розмірі 4 240 (Чотири тисячі двісті сорок) гривень. Щодо міри покарання обвинуваченому погоджується з думкою прокурора.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину поза розумним сумнівом і його дії кваліфіковані вірно за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у приміщення.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує думку прокурора та представника потерпілого про розмір та вид призначення кримінального покарання ОСОБА_1 , ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завданий збиток, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України, є тяжким злочином.

ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, одружений, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

З досудової доповіді складеної уповноваженим органом пробації щодо обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено, що, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язків, відповідно до ч.3 ст. 76 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не встановлено.

У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

За викладених обставин, суд вважає, що для досягнення мети покарання передбаченої ст. 50 КК України, обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі. Вказане покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним та іншими нових злочинів.

Одночасно слід вирішити питання про призначення покарання за сукупністю злочинів за правилами ч.4 ст.70 КК України, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 кримінальне правопорушення вчинив 11.02.2014 року до постановлення попереднього вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.02.2016 року, за яким він був засуджений за ч. 1 ст. 366 КК України з призначенням на підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України на 4 (Чотири) роки 6 (Шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 (Три) роки, ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 08.06.2016 року невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінено більш м`яким покаранням у виді обмеження волі на строк 1 (Один) рік 11 (Одинадцять) місяців, 03.07.2017 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільненого по ухвалі Рівненського районного суду Рівненської області від 23.06.2017 року від відбування невідбутої частини покарання у виді обмеження волі строком 09 (Дев`ять) місяців і 27 (Двадцять сім) днів.

Згідно довідки про звільнення Серії РІВ № 08433 ( том 1 а.п. 140) ОСОБА_1 , засуджений 29.02.2016 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України на 4 (Чотири) роки 6 (Шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 (Три) роки, відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 19.03.2014 року по 03.07.2017 року та звільнений з Державної установи «Городоцький виправний центр (№ 131)». Підстава звільнення: ухвала Рівненського районного суду Рівненської області від 23.06.2017 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на невідбутий термін 09 (Дев`ять) місяців і 27 (Двадцять сім) днів, що також підтверджується довідкою про судимість № 30-24102017/26017 від 30.10.2017 року (том 1 а.п. 101-104).

Згідно відповіді № 38/13-11/1100-19 від 01.07.2019 Снятинського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Снятинському районному секторі філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області із 14.07.2017 року - по даний час, відповідно до вироку Ковпаківського районного суду м.Суми від 29.02.2016 року, у частині додаткової міри покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки (том 2 а.п. 67).

При призначенні покарання суд враховує висновки і мотиви, які є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді (ч. 3ст. 415 КПК України), з яких скасовано вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 12.10.2018 року ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.03.2019 року, щодо застосування звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання.

Відповідно до ст. 124 та ст. 126 КПК України, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати на проведення експертиз.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 124-126, 174,373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального у правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КПК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеним за даним вироком більш суворим основним покаранням з додатковим покаранням, призначеним вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 29.02.2016 року, остаточне покарання призначити у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій строком на три роки.

Зарахувати у строк покарання повністю відбуте ОСОБА_1 покарання за попереднім вироком суду у виді позбавлення волі з 19.03.2014 року по 03.07.2017 року, від якого ОСОБА_1 звільнений з Державної установи «Городоцький виправний центр (№131)» на підставі ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 23.06.2017 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на невідбутий термін 09 (Дев`ять) місяців і 27 (Двадцять сім) днів, та частково відбуте ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій із 14.07.2017 року.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі:

- один слід пальця руки максимальними розмірами 28х21 мм., який упаковано в спеціальний пакет № 0059511, фрагмент сліду взуття, який упаковано в спеціальний пакет № 0059513, два полімерні зліпки від сліду знаряддя злому, які упаковано в спеціальний пакет № 0059512, які зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківської області, - зберігати при матеріалах досудового розслідування кримінального провадження;

- комп`ютерну дискету марки «Fugifilm MF2HD», яку упаковано у поліетиленовий пакет, яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківської області, - повернути Тлумацькій районній державній адміністрації.

Стягнути з ОСОБА_1 1031 (Одну тисячу тридцять одну) грн. 28 коп. процесуальних витрат на користь держави за проведення дактилоскопічних експертиз № 38 від 20.02.2014 року в сумі 293 (Двісті дев'яносто три) грн. 40 коп., № 139 від 03.07.2014 року в сумі 737 (Сімсот тридцять сім) грн. 88 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної нстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя Мануляк Ю.В.