Ухвала суду № 82756119, 01.07.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 646/7414/17

Провадження № 1-кп/185/2/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії:

головуючого судді Мельника Ю.А.

суддів Мицака М.С., Зінченко А.С.,

секретаря судових засідань Губи О.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Павлоград Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю:

прокурора – Дахно О.Ю.

потерпілих - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілого – Погосяна В.Е.

цивільного відповідача - представника Державної казначейської служби України Надкриничної О.О.,

захисників обвинувачених – Паська А.О., Петренко М.Г.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні колегії суддів Павлоградського міськрайорнного суду Дніпропетровської області після задоволення відводів та самовідводів колегії суддів з 31.05.2019 року перебувають матеріали вищевказаного кримінального провадження.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року судом було відмовлено в клопотанні представників ОСОБА_7 про скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту та клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування арешту майна ОСОБА_7 В ухвалі суду було допущено описку в по-батькові власника майна: замість по-батькові ОСОБА_7 було зазначено « ОСОБА_8 ». Судом було поставлено питання про виправлення описки з власної ініціативи.

Усі учасники судового провадження не заперечували проти виправлення описки в ухвалі суду від 01.07.2019 року.

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , кожному окремо, до 60 днів, у зв`язку з тим, що строк тримання їх під вартою спливає, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачуються у скоєнні злочинів, що відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, обвинувачені можуть впливати на потерпілих, свідків, які після заміни колегії суддів будуть допитуватись спочатку. Крім того, за кримінальним провадженням двоє підозрюваних, матеріли стосовно яких виділені в окреме провадження, скриваються від правоохоронних органів, оголошені в розшук, що підтверджує наявність ризику переховування від суду і обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Інший більш м`який запобіжний захід, на думку прокурора, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, домашній арешт буде контролюватись працівниками Національної поліції, які перебували в службових відносинах з обвинуваченими, що не виключає можливості ухилення останніх від такого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою. Підстав для зміни запобіжного заходу, що було заявлено захисником немає. В заявленому клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу взагалі процитовано ухвала суду від 04.06.2019 року про продовження строків запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а доцільності зміни обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту стороною захисту не наведено.

Захисник обвинувачених адвокат Петренко М.Г., - заперечувала проти продовження запобіжного заходу підзахисним у виді тримання під вартою, заявлені прокурором ризики, які необхідно врахувати при вирішенні питання про запобіжний захід та встановлені ст. 177 КПК України, не доведені прокурором. Єдиною підставою для продовження запобіжного заходу, що заявлене прокурором, на думку захисника, вказана тяжкість злочинів. Тяжкість інкримінованих злочинів обвинуваченим не виправдовує подальше їх тримання під вартою, і на це неодноразово вказано в практиці ЕСПЛ. Заперечуючи проти поданого клопотання прокурора, захисником було надане клопотання про зміну запобіжного заходу підзахисним на цілодобовий домашній арешт, обвинувачені вже більше двох років перебувають під вартою, 22 місяці триває судове слідство. Жодних доказів можливості переховування обвинувачених від суду стороною обвинувачення за час розгляду не надано, впливу останніх на потерпілих чи свідків також не надано. У обвинувачених є сім`ї, житло, в них налагоджені соціальні зв`язки, тому є всі підстави для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Представник потерпілих вважає, що є усі підстави для продовження обраного запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою, оскільки судовий розгляд за провадженням розпочато спочатку, ризики, які були зазначені прокурором в клопотанні про продовження запобіжного заходу, не відпали, продовжують існувати в теперішній час. Заявлене клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам КПК України, обґрунтоване. В задоволенні клопотання захисника Петренко М.Г. щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт стосовно обвинувачених не підлягає задоволенню, оскільки це клопотання не обґрунтоване та невмотивоване. Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу було зведено до критики попередньої ухвали суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 04.06.2019 року, клопотання доцільності зміни на домашній арешт стороною захисту не доведено.

Потерпілі одноголосно заявили про необхідність продовження обраного запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою, потерпіла ОСОБА_3 під час розгляду клопотань заявила, що під час проведення досудового розслідування в приміщенні потерпілого ОСОБА_5 було проведено обшук, за її думкою саме завдяки обвинуваченому ОСОБА_2 Викладену позицію потерпілої ОСОБА_3 підтримав потерпілий ОСОБА_5 , вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.

Представник цивільного відповідача підтримала заявлене клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою, заперечує проти заявленого клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , стосовно яких висунуте обвинувачення у вчиненні злочину разом з обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ухиляються від явки до суду, що може слугувати наявністю ризиків ухилення обвинувачених від відшкодування завданої шкоди.

Захисник обвинувачених: адвокат Пасько А.О. підтримав позицію адвоката Петренко М.Г. щодо заявленого клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. Прокурор в своєму клопотанні про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених за два роки слухання провадження жодним чином не довів ризиків, які виправдовують тримання підзахисних під вартою, всі заявлені ризики зводяться до припущення сторони обвинувачення. Будь-яких наявних доказів звернення до поліції або прокуратури за фактами позапроцесуального впливу на потерпілих чи свідків стороною обвинувачення чи потерпілими суду не надано.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечує проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та надав письмові заперечення, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що в письмовому клопотанні прокурора містяться завідомо неправдиві відомості. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте прокурор не довів необхідності застосування саме такого виду запобіжного заходу. Його було затримано в порушення вимог КПК без ухвали слідчого судді після спливу року події інкримінованого злочину. В подальшому обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою неодноразово незаконно продовжувався, досудове слідство також було проведено незаконно з порушенням вимог КПК України. Будь-які розумні строки розгляду провадження за його обвинуваченням порушені, в наступний час необхідності в триманні його під вартою відпали, перебування під вартою протягом двох років погіршилось і на стані його здоров`я, про що свідчать численні звернення до лікувальних закладів. Щодо заявленого клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт вважає доцільним його задовольнити. В підтвердження своєї позиції було поданий письмовий додаток до клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечує проти продовження строку утримання під вартою, в нього на утриманні троє неповнолітніх дітей, які потребують його допомоги. Підтримує викладені доводи його захисника та обвинуваченим ОСОБА_1 в клопотанні про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту, вважає, що є усі підстави для обрання саме такого більш м`якого запобіжного заходу, тому просить прийняте законне та обґрунтоване рішення.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Стаття 379 КПК України передбачає, що суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд встановив, що 01.07.2019 року в ухвалі суду про вирішення питання про скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно ОСОБА_7 та клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування арешту з майна ОСОБА_7 було допущено описку в по-батькові ОСОБА_7 та було невірно зазначено « ОСОБА_8 ». В поданих клопотаннях та в доданих матеріалах до клопотання, зокрема копії паспорту на ім`я заявника, по батькові ОСОБА_11 є « ОСОБА_12 ».

На підставі викладеного, суд колегіально встановив, що під час написання та проголошення ухвали суду була допущена описка в резолютивній частині ухвали в написанні по батькові заявника. У зв`язку з чим суд, враховуючи думку усіх учасників судового провадження, з власної ініціативи вважає за необхідне виправити допущену описку.

Строк тримання під вартою обвинувачених закінчується, однак, завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки є необхідність оголошення перерви з незалежних від суду причин.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такі, як домашній арешт та тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, порушення правил підслідності, вручення підозри ОСОБА_1 за відсутності захисника - є предметом судового розгляду, та не можуть бути вирішені при розгляді клопотань про продовження, зміну запобіжного заходу.

Висновки сторони захисту про посилання суду в попередній ухвалі на «роботу обвинувачених в органах поліції» як на обтяжуючу обставину є безпідставними, оскільки колегія суддів при вирішенні питання продовження, зміни запобіжного заходу вказану обставину до уваги не бере, а розцінює її як інформацію про соціальні зв`язки обвинувачених.

З доданих до клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу документів щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 не вбачається жодних обмежень щодо неможливості перебування останнього за станом здоров`я в ДУ «Дніпровська установа відбування покарань № 4». В той же час з урахуванням стану здоров`я ОСОБА_1 колегія суддів вважає необхідним звернути увагу керівництва ДУ «Дніпровська установа відбування покарань № 4» про необхідність забезпечення надання належної та ефективної медичної допомоги обвинуваченому ОСОБА_1

Розумність строків тримання під вартою необхідно розглядати не тільки в контексті календарних днів та часу, а із врахуванням всіх обставин, зокрема складності кримінального провадження, кількості обвинувачених та інших учасників судового розгляду, кількості епізодів пред`явленого обвинувачення, особливої процесуальної поведінки кожного з учасників кримінального провадження (клопотань, заперечень, реплік).

Крім того, доцільним є зазначити, що даний склад суду відповідно до вимог ст. 319 КПК України розпочав судовий розгляд спочатку.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу в своїй більшій частині містить незгоду з раніше постановленою ухвалою про продовження строків тримання під вартою.

На даній стадії судового розгляду та тяжкості можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі доведеності вини та визнання їх винуватими у вчиненні кримінального правопорушення за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень ЄС з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», колегія суддів приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. При цьому суд додає, що в даному контексті «суспільний інтерес» необхідно розглядати в широкому розумінні, а не в проявленому інтересі з боку ЗМІ до самого кримінального провадження.

Вирішуючи питання продовження дії запобіжного заходу щодо обвинувачених, суд зважає на те, що зазначений прокурором ризик про переховування від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачені можуть ухилитись від правосуддя.

Тяжкість злочинів не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою, на даний час відсутні докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики при обранні та продовженні запобіжного заходу на даний час втратили свою актуальність.

Колегією суддів встановлено, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжкого, покарання за вчинення яких, у разі доведеності їх вини, передбачено у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть переховуватись від суду, в позапроцесуальний спосіб незаконно впливати на потерпілих та свідків, про що зазначали потерпілі в судовому засіданні. Крім того потерпілі та свідки ще судом не допитані.

Зазначені вище ризики не зменшились, продовжують існувати та в своїй сукупності свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для їх запобігання, і що виправдовує тримання обвинувачених під вартою.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , кожному окремо, має бути продовжений.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 331, 372, 379 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Виправити допущену описку у резулятивній частині ухвали суду від 01.07.2019 року про відмову в задоволенні клопотань представників ОСОБА_7 про скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту та відмови в клопотанні обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування арешту з майна ОСОБА_7 в частині по батькові заявника та власника майна та вважати правильним, по батькові ОСОБА_11 – « ОСОБА_12 ».

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на 60 днів – задовольнити.

В задоволені клопотання захисника обвинувачених про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на домашній арешт, - відмовити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 29 серпня 2019 року, включно.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - до 29 серпня 2019 року, включно.

Строк дії ухвали - до 29 серпня 2019 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя Ю.А. Мельник

Судді М.С. Мицак

А.С. Зінченко