Ухвала суду № 82753721, 01.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 липня 2019 року м. Київ № 640/11388/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудмноліт» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, скасування рішень,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київбудмноліт» з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, скасування рішень.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

1.Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 гривні.

Як убачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує дії Державної фіскальної служби України та просить скасувати рішення відповідача від 10.06.2019 №30351/39825226/2 та №30352/39825226/2, а отже, заявлено 2 вимоги немайнового характеру.

Проте, суд звертає увагу на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Київбудмноліт» до позовної заяви не додано жодного доказу сплати судового збору, що не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір».

Приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином позивачу необхідно сплатити 3 842,00 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - 34310206084021, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

2. Згідно з пунктами 4 та 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача.

Так, позивач у позовній заяві зазначає про те, що ним відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України було складно податкові накладні від 02.05.2019 №1, №2 та направлено на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно отриманих квитанцій податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено. Для підтвердження реальності господарської операції було надано документи, що підтверджують факт надання послуг.

23.05.2019 ТОВ «Київбудмноліт» до ДПІ у Печерському районі міста Києва відправлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №3 та повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1.

27.05.2019 позивач отримав рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1172570/39825226 та рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1172571/39825226.

В результаті даної відмови 27.05.2019 ТОВ «Київбудмноліт» була складена скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1172570/39825226 та на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1172571/39825226.

10.05.2019 ТОВ «Київбудмноліт» від ДФС України отримано рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №30352/39825226/2 та рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №30351/39825226/2.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2018 №117, реєстрація податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН має наступний порядок:

1) надіслання платником податків ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН;

2) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі;

3) у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється;

4) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

5) платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг):

6) письмові пояснення та копії документів, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

7) комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

8) Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

9) рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку;

10) скарги подаються платником податку на додану вартість (далі - платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішенням комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

11) розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Тобто, передумовою для прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг є прийняття комісією головних управлінь ДФС в областях, м. Києві рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, яке є базовим та визначальним у питаннях визначення правомірності відмови у реєстрації ПН.

Між тим, як вже було зазначено судом, позивач оскаржує рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг, яке по суті не має самостійного значення, є похідним від рішення про відмову в реєстрації ПН.

Натомість суд звертає увагу позивача, що зміст позовної заяви та її прохальної частини не містить згадки щодо оскарження ТОВ «Київбудмноліт» рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від 02.05.2019 №1 та № 2 в ЄРПН.

Відтак суд пропонує позивачу уточнити зміст позовних вимог та визначитись у необхідності оскарження базових рішень - рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від від 02.05.2019 №1 та № 2 в ЄРПН в ЄРПН.

Суд також звертає увагу позивача на те, що якщо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі прийняті комісію головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, то позивачу слід визначитись (у разі оскарження базових рішень - про відмову у реєстрації ПН) із складом відповідачів у справі, суб`єктів владних повноважень, тобто визначитись із необхідністю залучення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та оскарження рішень про відмову у реєстрації ПН.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160, 169, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудмноліт» залишити без руху.

2.Установити позивачу п`ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3.Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4.Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко