Рішення № 82753416, 24.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.001746

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2019 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Тронки О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Гавриляка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС Львівській області, -

в с т а н о в и в :

10.04.2019 до суду надійшов позов ОСОБА_2 (далі-позивач; ОСОБА_2 ) до Головного управління ДФС у Львівській області (далі-відповідач; ГУ ДФС України у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 21.01.2019 № 002635213 про застосування штрафу в розмірі 18833,19 грн та нарахування пені в розмірі 27513,63 грн за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску повністю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним самостійно задекларовано згідно з Таблицею 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями» звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік в розмірі 48675,00 грн, що підлягала сплаті. Згідно з платіжним дорученням № 19 від 10.01.2017 позивач сплатив 48675 грн на рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Львівській області № 37197206011306, призначений для сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, в тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та беруть добровільну участь у страхуванні на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (36,21%; 36,41) замість рахунку № НОМЕР_1 – для фізичних осіб-підприємців, в т.ч., які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність або єдиний внесок, зазначений в абзаці (34,7%; 34,8%). У зв`язку з цим, вважає, що ним допущена помилка, яка не може тягнути за собою настання відповідальності.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що позивач не своєчасно сплатив внесок на належний рахунок, а тому до нього правомірно застосовано штрафні санкції та пеню.

Позивач подав до суду відповідь на відзив відповідача, в якому зазначив, що ним додано до позовної заяви копії платіжних доручень, які, на його думку, підтверджують сплату єдиного внеску у встановлені терміни.

Ухвалою від 12.04.2019 суддя відкрив провадження в адміністративній справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Позивач самостійно задекларував за 2016 рік згідно з Таблицею 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями» 48675,00 грн єдиного внеску, що підлягала сплаті (а.с.14).

Згідно з платіжним дорученням № 19 від 10.01.2017 позивач сплатив 48675 грн на рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Львівській області № 37197206011306, призначений для сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, в тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та беруть добровільну участь у страхуванні на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (36,21%; 36,41) (а.с.18).

Вказана сума єдиного соціального внеску сплачена на вказаний рахунок помилково, замість рахунку № НОМЕР_1 – для фізичних осіб-підприємців, в т.ч., які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність або єдиний внесок, зазначений в абзаці (34,7%; 34,8%).

Згідно із звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік позивач задекларував 84084 грн. єдиного внеску до сплати. Задекларовані суми позивач сплатив 22.01.2018 відповідно до платіжного доручення №658.

25.05.2018 позивач подав до ГУ ДФС України у Львівській області заяву від 11.05.2018 № 1 про перерахування помилково сплачених коштів в сумі 48675,00 грн з рахунку № № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_1 , які відкриті в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Львівській області, МФО 825014 (а.с.20).

Згідно з рішенням відповідача від 21.01.2019 № 002635213 на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до позивача застосовано штраф у розмірі 18833,19 грн та нараховано пеню в розмірі 27513,63 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні справи по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон України №2464-VI) платниками єдиного внеску, зокрема, виступають фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців).

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України № 2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 зазначеного Закону визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів, Міністерства фінансів України № 54 від 12.02.2016 (далі - Положення), розрахунково-касове обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється органами казначейства відповідно до умов договорів, укладених між органами казначейства і власниками рахунків - Міністерством доходів і зборів України та його територіальними органами. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення ДФС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 “Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування” для зарахування та розподілу коштів.

Пунктами 1-3 розділу ІІІ Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДФС, відкриті на її ім`я в управліннях (відділеннях) Казначейства.

Страхові кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску) на рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДФС, наприкінці операційного дня у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються Казначейством на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719 ДФС на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених органами Казначейства з власниками рахунків.

Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня засобами програмного забезпечення розподіляються автоматично за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" (далі - рахунок 3717) на ім`я фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування відповідно до договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених Казначейством з власниками рахунків.

Згідно з частиною 10 статті 9 Закону України № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 9.3 статті 9 Податкового кодексу України).

Пунктами 4 і 5 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки та збори (обов`язкові платежі) рахуються зачисленими в дохід Державного бюджету з дня їх зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поняття «єдиний казначейський рахунок» закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок», затвердженому Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122, та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України. Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством (п. 2.1 вказаного Положення).

Зі змісту пунктів 2.2 і 2.3 Положення слідує, що всі сплачені податки і збори (обов`язкові платежі), незалежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

Відповідно до п. 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених вказаним Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як вже встановив суд позивач вчасно та в повному обсязі сплатив задекларовані суми єдиного внеску, проте помилково сплатив їх на інший рахунок.

Допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного внеску у встановлений строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету. Крім цього, така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.

Суд вважає, що допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом України № 2464, має кваліфікуватись як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

При розгляді справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.11.2018 у справі №805/3665/16-а.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення від 21.01.2019 № 002635213 про застосування штрафу в розмірі 18833,19 грн та нарахування пені в розмірі 27513,63 грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 768,40 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 143 від 01.04.2019.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-77, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 21.01.2019 № 0002635213 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 01.07.2019.

Суддя А.Г. Гулик