Рішення № 82753180, 25.06.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/883/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Кукульник Я.В., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представників відповідача Веремеєва А.Ю., Вакули М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 року № 0017691305, на підставі якого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 608100,11 гривень, а також накладено штраф у розмірі санкції 50 % у сумі 304050,06 гривень.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 року № 0017701305, на підставі якого донараховано військовий збір у сумі 50675,00 гривень, а також накладено штраф у розмірі санкції 50 % у сумі 25337,50 гривень.

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.04.2019 року № Ф-00011961305 на суму 212798,9 гривень.

- визнати протиправним та скасувати рішення № 0004711305 від 05.04.2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції у сумі 29839,24 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем при проведенні перевірки підтверджено належними первинними документами факт понесення витрат при здійсненні господарських операцій в повному обсязі. Віднесення сідловин тягачів та напівпричепів-цистерн до основних засобів подвійного призначення не відповідає чинному законодавству, також зазначив, що валові витрати в частині придбання запасних частин, шин, акумуляторів, здійсненні поточних ремонтів та ін не завищенні, адже в ході перевірки встановлено, що послуги з перевезення вантажів надавались з використанням сідлових тягачів, які у процесі експлуатації та з урахуванням зовнішніх чинників зношуються і потребують ремонту, а також при винесенні оскаржуваних рішень не врахував результатів оскарження в адміністративному порядку висновків акта перевірки. Окрім того, вказав, що ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі перевірка проведена без належного дослідження наданих документів, висновки, які зроблені за наслідками перевірки, є поспішними на не відображають дійсний стан речей, і відповідно, у зв`язку з чим оскаржувані рішення є протиправними.

Відповідач щодо задоволення позовної заяви заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Суть заперечень полягає у тому, що в ході перевірки встановлено, завищення ФОП ОСОБА_1 валових витрат за 2017-2018 рр. на загальну суму 3378333,94 грн. в тому числі за 2017-1625267,28 грн. та за 2018 - 1753066,66 грн. внаслідок включення до складу витрат подвійного призначення - витрати на запасні частини, акумулятори, на сервісне обслуговування та ремонт вантажних автомобілів, витрати на придбання шин та їх шиномонтаж, що відноситься до витрат подвійного призначення. Також, в ході перевіроки встановлено, що платник податків ОСОБА_1 надав послуги з вантажного перевезення молочних продуктів. Згідно інформації, зазначеної в товарно-транспортних накладних, а саме: найменування транспортного засобу, пункту навантаження, пункту розвантаження, з урахуванням зносу тягача, кілометражу, витрат палива, максимальної швидкості для кожного типу тягача, розраховано кількість використаного пально-мастильного матеріалу та суму витрат, безпосередньо пов`язаних тз отриманням доходу. Вказав, що фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має права включати до складу витрат вартість ремонту майна, що використовується в господарській діяльності, зокрема вантажного автомобіля, який належить до основних засобів подвійного призначення. Крім того, ФОП Кузьменко О.П. порушено вимоги пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 02.05.2019 р. відкрито загальне позовне провадження у справі з проведенням підготовчого засідання.

23.05.2019 р. ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 28.05.2019 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 24.06.2019 р.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне: ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець у виконавчому комітеті Херсонської міської ради 27.10.2003 р., номер запису про державну реєстрацію №24990170000026555.

ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність, перебуваючи на загальній системі оподаткування та є платником податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності, єдиного внеску, військового збору, податку на додану вартість та здійснюває діяльність: вантажний автомобільний транспорт.

ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополя проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

Результати перевірки оформлено актом від 14.03.2018 №168/21-22-13-05/2718615151.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, встановлено заниження ПП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 608100,11 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 292548,11 грн., за 2018 рік на суму 315552,00 грн.;

- п.2 частини першої ст. 7 Закону україни від 08.07.2010 року № 2464- VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» занижено суму єдиного внеску з чистого оподаткованого за перевіряє мий період на суму 212798,90 грн., в т.ч. за 2017 рік - на суму 85593,50 грн., за 2018 рік на суму 127205,40 грн.;

- п.п.1.2 п. 16 прим.1 підрозділ 10 ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями встановлено заниження платником податків ОСОБА_1 військового збору у сумі 50675,00 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 24379,00 грн., за 2018 рік на суму 26296,00 грн.;

- п.63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями - платником вчасно та в повному обсязі не подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20 -ОПП за 2016 -2018 рр.;

- пп.16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме відсутність книги обліку доходів та витрат, не забезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ за 2016-2018 рр.;

- п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 50321 грн., в тому числі: за лютий 2016 року на суму ПДВ 860 грн., за червень 2016 року на суму ПДВ 15036 грн., за липень 2016 року на суму 9443 грн., за серпень 2016 року на суму ПДВ 3339 грн.; за вересень 2016 року на суму ПДВ 297 грн., за жовтень 2016 року на суму ПДВ 272 грн., за грудень 2016 року на суму ПДВ 140 грн., за січень 2017 року на суму ПДВ 726 грн., за лютий 2017 року на суму ПДВ 75 грн., за квітень 2017 року на суму ПДВ 22 грн., за травень 2017 року на суму ПДВ 338 грн., за червень 2017 року на суму ПДВ 641 грн., за липень 2017 року на суму ПДВ 607 грн., за серпень 2017 року на суму ПДВ 435 грн., за липень 2018 року на суму ПДВ 4264 грн., за серпень 2018 року на суму ПДВ 3024 грн., за вересень 2018 року на суму ПДВ 4657 грн., за жовтень 2018 року на суму ПДВ 2667 грн., за листопад 2018 року на суму ПДВ 288 грн., за грудень 2018 року на суму ПДВ 3191 грн.

ФОП ОСОБА_1 подано до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі заперечення на Акт про результати документальної перевірки № 168/21-22-12-05/2718615151 від 14.03.2019 р.

Відповідно до Висновку ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 03.04.2019 року № 51/21-22-13-05 за результатом розгляду заперечення платника податків ОСОБА_1 від 25.03.2019 р. вбачається, що висновки акту перевірки від 14.03.2019 р. № 168/21-22-13-05/2718615151 « Про результати документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 викладені в наступній редакції:

- п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, встановлено заниження ПП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 608100,11 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 292548,11 грн., за 2018 рік на суму 315552,00 грн.;

- п.2 частини першої ст. 7 Закону україни від 08.07.2010 року № 2464- VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» занижено суму єдиного внеску з чистого оподаткованого за перевіряє мий період на суму 212798,90 грн., в т.ч. за 2017 рік - на суму 85593,50 грн., за 2018 рік на суму 127205,40 грн.;

- п.п.1.2 п. 16 прим.1 підрозділ 10 ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями встановлено заниження платником податків ОСОБА_1 військового збору у сумі 50675,00 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 24379,00 грн., за 2018 рік на суму 26296,00 грн.;

- п.63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями - платником вчасно та в повному обсязі не подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20 -ОПП за 2016 -2018 рр.;

- пп.16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме відсутність книги обліку доходів та витрат, не забезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ за 2016-2018 рр.;

- порушення статті 48 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а саме платником податку допущено арифметичні (методологічні) помилки (порушення), що призвели до втрат бюджету у червні 2017 року на суму 356 грн.

На підставі акту від 14.03.2019 №168/21-22-13-05/2718615151 ГУ ДФС у Херсонській області, автономній Республіці Крим та м.Севастополі прийнято оскаржуванні податкові повідомлення-рішення, а саме від 05.04.2019 року № 0017691305, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 608100,11 гривень (за 2017 рік - 292548,11 гривень, за 2018 рік 315552,00 гривень), а також розраховано та накладено штраф у розмірі санкції 50 % у сумі 304050,06 гривень (за 2017 рік - 146274,06 гривень, за 2018 рік - 157776,00 гривень); податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 року № 0017701305, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 донараховано військовий збір у сумі 50675,00 гривень (за 2017 рік - 24379,00 гривень, за 2018 рік - 26296,00 гривень), також розраховано та накладено штраф у розмірі санкції 50 % у сумі 25337,50 гривень (за 2017 рік - 12189,50 гривень, за 2018 рік - 13148,00 гривень), вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.04.2019 року № Ф-00011961305. на суму 212798,9 гривень, а також рішення № 0004711305 від 05.04.2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції у сумі 29839,24 гривень.

При вирішенні спору суд керувався наступним: відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Позивач є платником податку на доходи фізичних осіб в розумінні статті 162 Податкового кодексу.

Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1 статті 163 Податкового кодексу.).

Згідно із пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених відповідним розділом Кодексу. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Статтею 177 Податкового кодексу встановлено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Так, пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу визначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Водночас, підпунктами 177.4.5, 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Таким чином, наведеними нормами урегульовано порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, при цьому види основних засобів подвійного призначення визначені підпунктом 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПК України - це земельні ділянки, об`єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі.

Згідно з пунктом 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотків об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 161.1.1 пункту 161 Податкового кодексу платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 Податкового кодексу, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Крім того, підпунктом 161.1.5 пункту 161 Податкового кодексу передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені статтею 171 Податкового кодексу України.

Даючи оцінку податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає таке: податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2019 №0017701305 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 76012,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 50675,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 25337,50 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від від 05.04.2019 №0017691305 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, за результатами річного декларування в розмірі 912150,17 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 608100,11грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 304050,06 грн.

Судом встановлено, що висновки контролюючого органу про заниження податку на доходи фізичних осіб та військового збору ґрунтуються на тому, що, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_1 завищено витрати за 2017 -2018рр. на загальну суму 3378333,94 грн., за рахунок включення до складу витрат, пов`язаних з провадженням господарської діяльності, витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення - вантажних автомобілів (сідельних тягачів та напівпричепів), а саме вартості придбаних запасних частин, акумулятори, на сервісне обслуговування та ремонт вантажних автомобілів, витрати на придбання шин, шиномонтаж.

Поняття термінів, пов`язаних з автомобільним транспортом визначено Законом України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт.

Автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

При цьому автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев`ять з місцем водія включно.

Відповідно до Закону №2344-ІІІ напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

Таким чином, напівпричіп за своїм призначенням не виконує функції щодо перевезення людей чи вантажів та виконує функції тягача. Вказане свідчить про протиправність висновків контролюючого органу щодо віднесення напівпричепів до основних засобів подвійного призначення.

Ураховуючи викладене, суд дійшов до висновку про протиправність висновків ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополя про завищення ФОП ОСОБА_1 витрат за 2017 - 2018 рр. за рахунок включення до витрат вартості придбання запасних частин до напівпричепів, акумулятори, на сервісне обслуговування та ремонт вантажних автомобілів, витрати на придбання шин, шиномонтаж та як наслідок визначення податкового зобов`язання на підставі таких висновків.

Щодо сідлових тягачів, то стаття 1 Закону № 2344-ІІІ не містить визначення терміну сідловий тягач.

Згідно з Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), затвердженої Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII, сідловий тягач належить до товарної позиції трактори колісні для напівпричепів (код 8701 20). При цьому трактор не відноситься ні до вантажних, ні до легкових автомобілів.

Тому висновок контролюючого органу про віднесення сідлових тягачів до вантажних автомобілів не ґрунтується на чинному законодавстві.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на Правила експлуатації колісних транспортних засобів, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 550 від 26.07.2013 року та на лист ДФС України № 1880/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК та МФУ № 11220-16-10/22320 від 22.08.2018 року, так як вони не є норматвино-правовими актами, які визначають правила оподаткування фізичних осіб підприємців, що перебувають на загальній системі оподаткування.

Суд при вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків дотримується правил на які наголошено в остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України».

Згідно з яким, Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статті 1 Першого протоколу до конвенції, зокрема, у зв`язку з тим, що національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача про безпідставне включення ФОП ОСОБА_1 до складу витрат, пов`язаних з провадженням господарської діяльності, вартості придбаних запасних частин для сідловин тягачів та напівпричепів не ґрунтуються на чинному законодавстві. Тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 05.04.2019 №0017691305 та № 0017701305 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Стосовно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.04.2019 №Ф-00011961305 на суму 212798,9 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.04.2019 №0004711305 на суму 29839,24 грн, суд зазначає наступне: Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 статі 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом ( частина 3 статті 7 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частин 4 статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до пункту 11 частини 3 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Судом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.04.2019 №Ф-0001961305 сформована на підставі картки особового рахунку платника податків - ФОП Кузьменко О.П. , відомості у яку внесено на підставі висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки від 14.03.2019 №168/21-22-13-05/ НОМЕР_1 , згідно з якими позивачем занижено суму єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на загальну суму 212798,90 грн.

Рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.04.2019 №0004711305 до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 29839,24 грн, виходячи із суми донарахованого єдиного внеску у розмірі 212798,90 грн.

Враховуючи, те що обчислення єдиного внеску є похідним від встановленого порушення контролюючим органом у акті перевірки та збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за порушення положень статті 167, статті 168, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України то позовні вимоги про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.04.2019 р № Ф-00011961305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.04.2019 №0004711305 також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску рішення, суд дійшов переконання, що такі прийняті відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цілому, тому позов слід задовольнити повністю.

Судові витрати розподілені відповідно до статті 139 КАС України.

В судовому засіданні 25.06.2019 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м.Херсон, просп. Ушакова, 75) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.04.2019 року № 0017691305, яким донараховано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 608100,11 (шістсот вісім тисяч сто грн. 11 коп), а також накладено штраф у розмірі 304050,06 (триста чотири тисячі п`ятдесят грн. 06 коп.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.04.2019 року № 0017701305, яким донараховано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) військовий збір у сумі 50675,00 (п`ятсот шість тисяч сімдесят п`ять грн. 00 коп), а також накладено штраф у розмірі 25337,50 (двадцять п`ять тисяч триста тридцять сім грн. 50 коп.).

Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.04.2019 року № Ф-00011961305 на суму 212798,9 (двісті дванадцять тисяч сімсот дев`яносто вісім грн. 90 коп.).

Визнати протиправним та скасувати рішення № 0004711305 від 05.04.2019 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) застосовано штрафні санкції у сумі 29839,24 грн. (двадцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять грн. 24 коп.)

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м.Херсон, просп. Ушакова, 75) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 12786,29 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 29 коп.) грн., шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02 липня 2019 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 111030200