
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1107/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить:
- визнати дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачеві протиправними;
- зобов`язати поновити виплату пенсії;
- зобов`язати виплатити невиплачену пенсію починаючи з 01.11.2018 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.02.2007 року позивачеві була призначена пенсія за віком. 29.12.2010 року останній виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю. З 01.10.2018 року виплата пенсії припинена. Позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про поновлення виплати, однак останньому було відмовлено з підстав відсутності відомостей про його місце знаходження. На думку позивача, такі дії з боку відповідача призвели до порушення його прав на гідне пенсійне забезпечення, тому звернувся із цим позовом до суду.
Відповідач не погоджується із позовними вимогами, у задоволенні позову просить відмовити, оскільки місцезнаходження позивача невідоме, пенсійні виплати повертаються банком на рахунок Управління ПФУ, через невідповідність реквізитам пенсіонера по прізвищу імені та по батькові. Крім того, відповідно до інформації наданої ДМС України паспорт громадянина України позивача знищений у зв`язку із виїздом останнього на постійне місце проживання до Ізраїлю . З місця реєстрації він також знятий через виїзд на постійне місце проживання за кордон. Відповідачем був направлений лист ОСОБА_1 в якому останньому було роз`яснено, що для поновлення виплати пенсії необхідно звернутись до ПФУ із заявою з реквізитами ПАТ "Державний ощадний банк України". Позивач не з`явився та документів не надав.
04.06.2019 року ухвалою суду у справі відкрито спрощене провадження та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Позивач є громадянином України, що підтверджується його закордонним паспортом № НОМЕР_1 , термін дії якого до 24.04.2028 року, і постійно проживає в державі Ізраїль в АДРЕСА_1 .
14.02.2007 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 .
Мешкаючи на території України за адресою: АДРЕСА_2, позивач отримував призначену йому пенсію.
Виплата пенсії здійснювалась шляхом зарахування коштів на його рахунок, відкритий в установі банку.
Позивач виїхав на постійне місце проживання до держави Ізраїль, де перебуває по сьогоднішній день.
З листопада 2018 р. виплату пенсії було припинено.
30.01.2019 р. позивач звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України у Херсонській області, в якій просив поновити йому виплату пенсії, та сплатити йому невиплачену пенсію починаючи з 01.10.2018 р.
Проте, на сьогоднішній день виплату пенсії позивачеві не поновлено.
Листом від 15.03.2019 р. (вих. №64/С-99-1) ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило позивача, що для поновлення виплати пенсії йому необхідно звернутись із заявою, яка відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій та відомостями про своє місце проживання. Крім того, вказано про необхідність надати реквізити банківського рахунку.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09 липня 2003 року виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 51 цього Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІVвтратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як зазначено в Рішенні №25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону №1058-ІVдержава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії, як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).
Виходячи з вищенаведеного, позивач як громадянин України має право на виплату призначеної йому пенсії.
Пунктом 1.5 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (далі - Порядок), серед іншого, передбачено, що заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Згідно з пунктом 2.9 цього Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку).
Відповідно до статті 5 Закону України "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Тому посилання відповідача на знищення паспорта громадянина України як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог є безпідставними, адже його паспорт для виїзду за кордон, підтверджує, що позивач є громадянином України.
Посилання відповідача на ненадання позивачем документів, що підтверджують місце його проживання (реєстрації) в Україні є необґрунтованими, оскільки статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовним або іншими ознаками.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином, позивач, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція України та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.03.2019 року у справі № 308/6229/16-а та від 06.03.2019 року по справі № 569/10738/16-а.
Таким чином, ГУ ПФУ в Херсонській області протиправно припинило виплату пенсії позивачеві з листопада 2018 року, у зв`язку із чим, пенсійна виплата підлягає відновленню, а заборгованість по невиплаченій пенсії - виплаті.
Керуючись статтями 242 - 246 КАС, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 протиправними.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі невиплачену пенсію починаючи з 01 листопада 2018 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ). .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 111060000
Судове рішення № 82753136, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 02.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 540/1107/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: