Рішення № 82752739, 01.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2019 р. № 520/4836/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (64309, м.Ізюм, пр-т Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 40387920) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд :

- визнати протиправною бездіяльність Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, яка полягає у невиплаті, починаючи з 01.07.2018 року, пенсії ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату пенсії з моменту припинення — з 01.09.2017 року ОСОБА_1 негайно після проголошення судового рішення;

- зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області негайно після проголошення судового рішення виплатити пенсію у межах суми нарахування за один місяць.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області. Позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно не виплачено заборгованість зі сплати пенсійних виплат з 01.09.2017 року, вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують його право на пенсійне забезпечення.

На виконання ухвали представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що згідно протоколу № 25 від 22.08.2017 рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Барвінківської районної державної адміністрації виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена з 01.09.2017 року, оскільки на момент обстеження за адресою, вказаною в довідці внутрішньо переміщеної особи позивач була відсутня.

Додатково зазначено, що рішення про поновлення виплат Барвінківською районною державною адміністрацією не приймалось, з огляду на що підстави для виплати пенсії позивачці відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач є пенсіонером, який здобув право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У зв`язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у Луганській області, була вимушена покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Харківської області, де стала на облік, як внутрішньо переміщена особа, про що видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.12.2016 року № 6302008477.

Як встановлено судом, позивача було взято на облік Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.

З 01.09.2017 року відповідач припинив виплату пенсії позивачу.

Як встановлено матеріалами справи, з вересня 2017 року по 01.05.2019 року позивач неодноразово зверталася до територіальних органів Пенсійного фонду України з питань виплати пенсії, проте відповідачем відповідей не надано та виплату пенсії не поновлено.

Крім того, з приводу призупинення пенсійних виплат ОСОБА_1 зверталася до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області шляхом надання електронного запиту через сайт ПФУ, в якому просила вказати причину припинення пенсійних виплат та поновити їх виплату.

15.04.2019 року відповідачем у відповідь на звернення надано відповідь, в якій зазначено, що виплату пенсії призупинено в зв`язку з відсутністю за фактичним місцем проживання, вказаним у довідці внутрішньо переміщеної особи.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.

Дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18 (Пз/9901/20/18).

Статті 19, 22,46 Конституції України передбачають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (надалі по тексту - Закон № 1058-IV).

Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Питання виплати пенсій врегульовані положеннями ст.47 Закону №1058-IV, якою визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Вищезазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

З матеріалів даної адміністративної справи встановлено, що виплату пенсії позивачу припинено з 01.09.2017 року.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. (ст. 46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що призупинення виплати пенсії позивачу здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності, і таке втручання не було законним, а тому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (64309, м.Ізюм, пр-т Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 40387920) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, яка полягає у невиплаті пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з моменту припинення, з 01.09.2017 року.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.