Рішення № 82752095, 01.07.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1004/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 18.09.2018 №00002251403 про застосування штрафних санкцій в сумі 38500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 05.09.2018 року уповноваженими посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області, на підставі наказу начальника Управління №1265 від 04.09.2018 року проведено перевірку господарської одиниці павільйону “Корал”, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 Кропивницький, суб`єкта господарської діяльності - ФОП Рожкова О ОСОБА_2 . 06.09.2018 року за результатами проведення фактичної перевірки контролюючим органом складено акт, за змістом якого, зокрема, в п.п.2.2.9. розділу 2 “Описова частина” зазначено, що він - ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не оприбуткував готівку у повній сумі їх фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів, шляхом формування та друку фіскального звітного чеку і його підклеювання до відповідної сторінки КОРО №3000380666Р/1 від 28.11.2017 року або занесенням даних, РК до вищевказаної КОРО на загальну суму 7700,00 грн. Проте, з актом про результати фактичної перевірки його ознайомлено не було, про що свідчить відсутність його підпису на даному документі, в зв`язку з чим він був позбавлений можливості подати зауваження на порушення, зазначені працівниками контролюючого органу в акті, як то визначено п.86.5 ст.86 ПК України. Крім того, на примірнику акта відсутній реєстраційний номер. На підставі висновків, вказаних у акті від 06.09.2018 року фактичної перевірки ГУ ДФС у Кіровоградській області 18.09.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00002251403 про застосування штрафної санкції у сумі 38 500 грн., яке, він вважає, неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначивши, що 22.08.2018 р. в магазині “Корал” при купівлі пральної машини не спрацював касовий апарат, в зв`язку з чим продаж пральної машини в кінці робочого дня було відображено в Книзі обліку доходів та витрат приватного підприємця, а саме: за період обліку - 22.08.2018 року сума виручки становила 9445 грн., з яких: 7700 грн. вартість пральної машинки; 1710,10 грн. - розрахунок банківською карткою та 34,90 грн. комісія банку за проведення такого розрахунку (1710,10 грн. та 34,90 грн. підтверджуються звітом по дебіторських та кредитних операціях по рахунку 26006052926713 “ ОСОБА_1 ФОП” з 01.07.2018 року по 30.09.2018 року, який був досліджений посадовими особами ДФС під час проведення перевірки). Таким чином, на думку позивача, ним 22.08.2018 року оприбутковано готівкові кошти на загальну суму 9445 грн., шляхом внесення суми виручки до Книги обліку доході та витрат приватного підприємця, про що свідчить запис на 45 сторінці даної Книги.

Згідно наданого до суду відзиву на позов (а.с.25), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення, оскільки до органів ГУ ДФС у Кіровоградській області надійшла скарга від громадянки (споживача), про придбання не якісного товару у ФОП ОСОБА_1 , з наданням копії розрахункової квитанції серія ВААВ №655094 від 22.08.2018 р., про придбання пральної машини Whirlpool, на загальну суму 7700,00 грн. В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_3 використав розрахункові квитанції серія НОМЕР_1 , які не зареєстровані в органах ДФС, так як до перевірки були надані зареєстровані розрахункові квитанції серія АБТА №762001-762100 фіскальний номер РК 3000380666р/1 від 28.11.2017 року, які жодного разу не використовувалися станом на 05.09.2018 року. Враховуючи, що 22.08.2018 року ФОП ОСОБА_1 здійснив реалізацію товару на суму 7700,00 грн., він зобов`язаний був роздрукувати фіскальний чек, а у випадку несправності РРО, видати розрахункову квитанцію зареєстровану в органах ДФС, та по закінченню робочого дня оприбуткувати готівку, шляхом формування та друку фіскального звітного чеку. Таким чином, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_1 не оприбуткував готівку в повній сумі їх фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскального звітного чеку і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанції до книг КОРО, на загальну суму 7700,00 грн.

Ухвалою суду від 25.04.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено розгляд справи по суті на 22.05.2019 (а.с.1).

22.05.2019 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи відкладено на 14.06.2019 (а.с.23).

У судовому засіданні 14.06.2019 позивач та його представник підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. У судовому засіданні оголошено перерву до 21.06.2019.

Представники сторін, у судове засідання 21.06.2019 не з`явилися, подавши до суду клопотання про подальший розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження (а.с.48, 50).

З урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, суд визнав за можливе здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, заслухавши учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що з 05 по 06 вересня 2018 року уповноваженими посадовими особами Головного управління ДФС у Кіровоградській області, на підставі наказу від 04.09.2018 р. №1265 (а.с.10) та направлень на перевірку №1293, №1294 від 04.09.2018 р. (а.с.30, 30-зв.), здійснено фактичну перевірку господарської одиниці павільйону “Корал”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Центральний АДРЕСА_2 ), щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, про що складено відповідний акт від 06.09.2018 р., який зареєстрований в ГУ ДФС в області 07.09.2019 за №100/11/11/РРО/2079612697 (а.с.28-29).

В даному акті перевірки посадовими особами Головного управління ДФС у Кіровоградській області зафіксовано порушення позивачем п.11 р.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 р. №148, зокрема, не оприбуткування готівки в повній сумі їх фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскального звітного чеку і їх підклеювання до відповідної сторінки КОРО №3000380666/1 від 28.11.2017 або занесення даних РК до книг КОРО, на загальну суму 7700,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2018 р. №00002251403, яким за порушення пункту 11 розділу ІІ Постанови “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” №148 від 29.12.2017 р., на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, абз.3 п.1 Указа Президента №436/95 від 12.06.1995 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 38500 грн. (а.с.11).

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як передбачено підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок визначений у статті 80 Податкового кодексу України.

У пункті 80.1 статті 80 Податкового кодексу України закріплено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Відповідно до п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п.80.10 ст.80 Податкового кодексу України).

Згідно п.86.5 ст.86 Податкового кодексу акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Так, позивач зазначає, що з актом про результати фактичної перевірки його ознайомлено не було, про що свідчить відсутність його підпису на даному документі, в зв`язку з чим він був позбавлений можливості подати зауваження на порушення, зазначені працівниками контролюючого органу в акті, як то визначено п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України. Крім того, на примірнику акта відсутній реєстраційний номер.

Суд не приймає такі посилання позивача, оскільки в судовому засіданні досліджено акт перевірки від 06.09.2018, який зареєстровано в ГУ ДФС у Кіровоградській області 07.09.2018 реєстраційний номер №100/11/11/РРО/2079612697, в якому міститься відмітка про ознайомлення з даним актом та про отримання одного примірника позивачем, закріплена його підписом (а.с.28-29).

При цьому, суд зазначає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі №826/6376/16.

Судом встановлено, що фактична перевірка проводилась на підставі письмового звернення покупця, а саме ОСОБА_4 , яка звернулась до податкового органу із заявою в якій вказала, що вона 22.08.2018 р. придбала пральну машинку у ФОП ОСОБА_1 , при розрахунку за товар нею сплачено 7900 грн., а розрахункова квитанція серії ВААВ №655094 видана на суму 7700 грн. Після доставлення магазином пральної машинки нею виявлено, що на пральній машині мається дефект, а саме вм`ятина бокової частини. Вона як споживач, звернулась до ФОП ОСОБА_1 з проханням замінити їй товар, або ж повернути кошти, на що було отримано відмову. ФОП ОСОБА_1 також відмовився поставити печать на гарантійному талоні, на що нею викликано працівників поліції (а.с.45).

Так, із матеріалів перевірки слідує, що позивач не оприбуткував готівку в повній сумі їх фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів, шляхом формування та друку фіскального (звітного) чеку і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО /занесення даних розрахункових квитанції до книг КОРО, на загальну суму 7700,00 грн.

Заперечуючи проти виявленого порушення, позивач посилається на факт несправності РРО та вказує, що ним в Розділ 4 КОРО «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкцій», відповідно до якого 22.08.2018 року внесений запис про ремонт РРО.

При цьому, суд зауважує, що у даному розділі зазначено лише дату виходу з ладу РРО, проте не зазначено час виходу з ладу РРО, також і не зазначено час відновлення роботи РРО (а.с.52).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі за текстом – Закон №265/95-ВР).

Пунктами 1, 2, 5, 9 статті 3 Закону №265/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

Відповідно до п.9 ч.3 Закону №265/95-ВР суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. №148 (далі - Положення №148, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.18 р.1 Положення №148 оприбуткування готівки - проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції.

Відповідно до п.11 р.2 Положення №148, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Суб`єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Таким чином, Положенням передбачена сукупність дій при оприбуткуванні готівки для кожних окремих суб`єктів господарювання, виходячи, у тому числі з порядку застування ними розрахунків.

Отже, зі змісту положень п.9 ст.3 Закону № 265/95-ВР та п.11 р.2 Положення № 148 слідує, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО, а також здійснювати операції із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії.

Водночас, у разі проведення готівкових розрахунків фізичною особою-підприємцем із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій і веденням книги обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: роздрукування фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій, їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО та своєчасне відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Не виконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність згідно абзацу третього статті 1 Указу №436/95.

Відповідно до ст.5 Закону № 265/95-ВР на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Вказаній нормі Закону кореспондують положення розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за № 918/29048 (далі Порядок №547, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнуління оперативної пам`яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z -звіт. За потреби виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Згідно із ст. 2 Закону № 265/95-ВР, розрахункова книжка (далі - РК) - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах доходів і зборів, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, розрахункова книжка застосовується під час здійснення розрахункових операцій у випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій, у тому числі під час виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії.

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу ІІ Порядку №547, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО;

щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Пунктом 9 глави 4 розділу II Порядку № 547 передбачено, що у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6 - 8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що якщо суб`єктом господарювання на період виходу з ладу РРО або знеструмлення господарської одиниці для проведення готівкових розрахунків використовувалась розрахункова книжка, для оприбуткування отриманої готівки, суб`єкт господарювання зобов`язаний здійснити її облік у книзі обліку розрахункових операцій на підставі даних розрахункової книжки, яка зареєстрована в податковому органі.

Водночас, суб`єкт господарювання зобов`язаний здійснити облік розрахункових квитанцій, заповнивши відповідні графи у розділі III Книги обліку розрахункових операцій.

Судом встановлено, що після виходу з ладу РРО 22.08.2018 року, позивач не заповнив відповідні графи у розділі III КОРО та скористався розрахунковою квитанцією серії ВААВ №655094, яка не зареєстрована в органах доходів і зборів (а.с.37-39, 49, 51-56).

Дана обставина не заперечувалася позивачем у судовому засіданні.

Порушення позивачем наведених норм зафіксовано у акті перевірки та не спростовуються позивачем у письмових поясненнях, викладених в позовній заяві, та не надано будь-яких доказів на відсутність вказаних порушень, тому суд погоджується з висновком відповідача щодо наявності в діях позивача порушень п.11 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. №148.

Відповідно до абз.3 п.1 Указу Президента від 12.06.1995 р. №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування відповідачем до ФОП Рожкова ОСОБА_5 . штрафних (фінансових) санкцій та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.09.2018 р. у відповідності до норм чинного законодавства України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи позивача про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАКС України відсутні.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ: 39393501) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина