Рішення № 82752087, 27.06.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/846/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

представник: адвокат Марченко Ю.А.

відповідач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

представники: Данілов С.О., Філоненко Д.В.

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через адвоката Марченка Ю.А., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2018 року №110324-5204-1123, №110325-5204-1123, №110326-5204-1123, №110327-5204-1123.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями йому визначено до сплати податкові зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік, за відсутності даних Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, на яких розташовані належні позивачу об`єкти нерухомого майна. З цих підстав він просить суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою судді від 03.04.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що відповідно до п.287.6 ст.287 ПК України позивач, як власник будівель і споруд, розташованих на земельних ділянках площею 0,7419 га, 0,0433 га, 0,02229 га, 0,00321 га у м АДРЕСА_2 , повинен сплачувати земельний податок за ці земельні ділянки, з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Податкові зобов`язання за 2018 рік нараховані, виходячи з нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнтів щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель та зважаючи на рішення Кіровоградської міської ради №4416 від 14.07.2015 року про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду. Доводячи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

У ході судового розгляду справи представники сторін подали заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі пп.54.3.3 п.54.4 ст.54 ПК України, відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ф", якими ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за 2018 рік, а саме:

- №110324-5204-1123 від 19.06.2018 року на суму 71,28 грн. (а.с. 11);

- №110325-5204-1123 від 19.06.2018 року на суму 1570, 16 грн. (а.с. 12);

- №110326-5204-1123 від 19.06.2018 року на суму 17621, 90 грн. (а.с. 13);

- №110327-5204-1123 від 19.06.2018 року на суму 10903, 09 грн. (а.с. 14).

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що за визначеннями, наведеними у пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі – ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

14.1.147. плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

14.1.72. земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів;

14.1.73. землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПК України платниками податку (плати за землю) є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є: 270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: 271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктом 274.1 статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до абзацу 1 пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

У підпункті 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дані державного земельного кадастру – це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Згідно з абзацом 2 пункту 286.1 статті 286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року №1386 затверджено Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів.

Пунктами 4, 9, 10 цього Порядку передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

- Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача;

- Мін`юст - про землевласників або землекористувачів, зокрема про найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), назву, номер та дату правовстановлюючого документа, кадастровий номер земельної ділянки, площу відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дату державної реєстрації речового права, цільове призначення, місцезнаходження земельної ділянки (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), розмір частки у праві спільної власності на земельну ділянку (у разі коли майно належить на праві спільної часткової власності), а також про об`єкти незавершеного будівництва.

Подання інформації ДФС та/або її територіальним органам здійснюється на безоплатній основі в електронній формі. Формати інформаційних файлів, регламент передачі інформації про зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, форма журналів обліку переданих та отриманих інформаційних файлів визначаються спільними актами Мін`юсту і Мінфіну.

Інформація, що надійшла до ДФС та її територіальних органів, вноситься до інформаційних баз даних ДФС та використовується з урахуванням вимог, передбачених для інформації з обмеженим доступом.

Згідно з пунктом 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня. (пункт 287.2 статті 287 ПК України)

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з пунктом 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 289.3 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення №110326-5204-1123 від 19.06.2018 року, суд установив, що ним позивачу нараховано земельний податок за 2018 рік у розмірі 17621, 90 грн. за земельну ділянку площею 0,7419 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташовану у АДРЕСА_2 .

Позивач є власником цієї земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.06.2017 року з цільовим призначенням – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. (а.с. 64 - 67) На вказаній земельній ділянці розташований належний позивачу комплекс будівель, співвласником якого він є з 03.07.2014 року. (а.с. 68 – 71)

Згідно з наданим відповідачем розрахунком податкового зобов`язання (а.с. 102 – 103) земельний податок за цю земельну ділянку за 2018 рік визначено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1338/04-24-14 від 12.08.2014 року, складеного управлінням Держземагентства у Кіровоградському районі Кіровоградської області, відповідно до якого грошова оцінка земельної ділянки становить 928834, 16 грн. (а.с. 27) Щодо цієї нормативної грошової оцінки відповідачем кумулятивно застосовано коефіцієнт індексації, який у 2015 році становив 1,249, у 2016 році - 1,433, у 2017 році - 1,06, у 2018 році - 1,0. Також відповідачем застосовано ставку податку, встановлену пунктом 5.1 додатку до рішення Кіровоградської міської ради №4416 від 14.07.2015 року "Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду", яким передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб державної та комунальної власності, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки. (а.с. 137 - 151). Таким чином, розрахунок земельного податку склав: 928834, 16 грн. х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1 х 1% = 17621, 90 грн.

Судом установлено, що рішенням Кіровоградської міської ради від 03.12.2009 року №2904 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кіровограда, яке введено в дію з 01.01.2010 року та діяло у 2018 році. (а.с. 56 - 61)

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок – це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини 1 статті 13 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку.

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Згідно з частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 1 статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до статті 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Згідно з частиною 1 статті 38 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Частиною 3 статті 38 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі.

Згідно з підпунктом 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, до Державного земельного кадастру вносяться відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Як установлено судом, належна позивачу земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 0,7419 га, що розташована у АДРЕСА_2 , зареєстрована з Державному земельному кадастрі 13.04.2016 року. (а.с. 130 - 132)

Відповідач не надав доказів того, що він звертався до органів Держгеокадастру та Мінюсту із запитом про надання інформації, необхідної для обчислення і справляння земельного податку за цю земельну ділянку за звітний 2018 рік.

З огляду на відсутність такої інформації, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1338/04-24-14 від 12.08.2014 року не може бути достатнім джерелом даних для нарахування земельного податку станом на 2018 рік. Площа земельної ділянки, вказана у ньому, не співпадає з площею земельної ділянки, яка належить позивачу.

Відтак, суд прийшов до висновку, що контролюючий орган безпідставно використав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1338/04-24-14 від 12.08.2014 року для нарахування земельного податку позивачу за 2018 рік. Тому суд погоджується з доводами позову про порушення відповідачем вимог пункту 286.1 статті 286 ПК України, що свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення - рішення №110326-5204-1123 від 19.06.2018 року та є підставою для його скасування.

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення №110324-5204-1123 від 19.06.2018 року, суд установив, що ним позивачу нараховано земельний податок за 2018 рік у розмірі 71,28 грн. за земельну ділянку площею 0,0433 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , розташовану у АДРЕСА_2 .

Позивач є власником цієї земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 05.07.2011 року Кіровоградською міською радою. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.06.2013 року з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. (а.с. 72 - 78) На вказаній земельній ділянці розташований належний позивачу житловий будинок, власником якого він є з 10.08.2012 року. (а.с. 79 - 84)

Земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі 05.07.2011 року. (а.с. 133 - 135)

Пояснюючи розрахунок податку, нарахованого позивачу за цю земельну ділянку за 2018 рік (а.с. 102 - 103), відповідач вказав, що відповідно до додатку 2 до рішення Кіровоградської міської ради від 03.12.2009 року №2904 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кіровограда" земельна ділянка відноситься до земель громадського призначення, з урахуванням локальних коефіцієнтів на місце знаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони нормативна грошова оцінка становить 289, 24 грн. за 1 кв.м. станом на 01.01.2010 року. Щодо цієї нормативної грошової оцінки відповідачем кумулятивно застосовано коефіцієнт індексації, який у 2015 році становив 1,249, у 2016 році - 1,433, у 2017 році - 1,06, у 2018 році - 1,0. Також відповідачем застосовано ставку податку, передбачену пунктом 5.3.3.8 додатку до рішення Кіровоградської міської ради №4416 від 14.07.2015 року "Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду" (зі змінами, внесеними рішенням №741 від 27.12.2016 року), яким передбачено, що ставка податку для земельних ділянок, зайнятих житловим фондом, дачно-будівельними товариствами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, встановлюється в розмірі 0,03% від їх нормативної грошової оцінки. (а.с. 137 - 152). Таким чином, за розрахунками відповідача, розмір земельного податку склав: (289, 24 грн./кв.м. х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1 х 0,03%) х 0,0433 га = 71, 28 грн.

Суд не погоджується з таким розрахунком, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правильності визначення бази оподаткування – нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідач не надав доказів того, що він звертався до органів Держгеокадастру та Мінюсту із запитом про надання інформації, необхідної для обчислення і справляння земельного податку за цю земельну ділянку за звітний 2018 рік.

Тож суд дійшов до висновку, що земельний податок за 2018 рік за цю земельну ділянку нарахований позивачу всупереч вимогам пункту 286.1 статті 286 ПК України, за відсутності відповідних даних державного земельного кадастру. Тому спірне податкове повідомлення-рішення №110324-5204-1123 від 19.06.2018 року є протиправним, а позов про його скасування слід задовольнити.

Щодо податкових повідомлень–рішень №110327-5204-1123 від 19.06.2018 року, №110325-5204-1123 від 19.06.2018 року, то як свідчить наданий відповідачем розрахунок (а.с. 102 - 103), ними позивачу нараховано земельний податок за 2018 рік у розмірі 10903, 09 грн. та 1570,16 грн. відповідно за земельні ділянки площею 0,02229 га та 0,00321 га, розташовані у м. Кропивницькому по АДРЕСА_3 , 3. Пояснюючи розрахунок податкових зобов`язань, відповідач вказав, що відповідно до додатку 2 до рішення Кіровоградської міської ради від 03.12.2009 року №2904 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кіровограда" земельні ділянки відносяться до земель комерційного використання, які характеризують функціональне використання, та має коефіцієнт 2,50 та з урахуванням локальних коефіцієнтів на місце знаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони нормативна грошова оцінка становить 859, 42 грн. за 1 кв.м. станом на 01.01.2010 року. Щодо цієї нормативної грошової оцінки відповідачем кумулятивно застосовано коефіцієнт індексації, який у 2015 році становив 1,249, у 2016 році - 1,433, у 2017 році - 1,06, у 2018 році - 1,0. Також відповідачем застосовано ставку податку, передбачену пунктом 5.6 додатку до рішення Кіровоградської міської ради №4416 від 14.07.2015 року "Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду", яким передбачено, що плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 5.3 - 5.5 цього Положення. (а.с. 137 - 151). За розрахунками відповідача, розмір земельного податку склав: (859, 42 грн./кв.м. х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1 х 3%) х 0,02229 га = 10903, 09 грн. та (859, 42 грн./кв.м. х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1 х 3%) х 0,00321 га = 1570, 16 грн.

Як установлено судом, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 06.09.2012 року належить нежитлове приміщення площею 229,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності на цей об`єкт нерухомого майна зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.06.2013 року. (а.с. 85 - 90) Також за договором купівлі-продажу від 10.08.2012 року позивач придбав у приватну власність нежитлове приміщення площею 246,80 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності на цей об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.08.2018 року. (а.с. 91 - 96)

Ці нежитлові приміщення розташовані у багатоквартирному житловому будинку. (а.с. 153 - 160)

Відповідно до пункту 286.6 статті 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Пунктом 287.6 статті 287 ПК України передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Згідно з пунктом 287.8 статті 287 ПК України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Особливості регулювання відносин в сфері земельного права, в тому числі підстави для набуття земельних ділянок у власність та користування, визначені Земельним кодексом України

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 202 Земельного кодексу України передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом. При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо.

Водночас, згідно з частиною 10 статті 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

За визначеннями, наведеними у частині 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку": 1) багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; 3) нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; 4) прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; 5) співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок, та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною 2 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

З огляду на вказане, особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 ПК України до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок.

Що стосується особи, яка володіє нерухомим майном у багатоквартирному будинку, то, виходячи із викладеного вище, права на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та прибудинкову територію виникають у всіх співвласників (власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. Тому, безпосереднім платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб`єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

Саме таке роз`яснення надано в Узагальнюючій податковій консультації щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 року №602, яку те надало, керуючись пунктом 52.6 статті 52 ПК України, з огляду на неоднозначність відповідних норм податкового законодавства.

Положеннями пункту 56.21 статті 56 ПК України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідач не довів суду, що позивач є платником земельного податку за земельні ділянки площею 0,02229 га та 0,00321 га, розташовані у АДРЕСА_3 . Доказів того, що вказані земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі або у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно суду не надано.

Зважаючи на відсутність у відповідача інформації з державного земельного кадастру, необхідної для обчислення і справляння земельного податку за ці земельні ділянки за звітний 2018 рік, зокрема про їхнє місце розташування, площу, правовий режим, нормативну грошову оцінку, суд визнає необґрунтованим наведений відповідачем розрахунок тарифу, бази оподаткування та податкових зобов`язань, донарахованих податковими повідомленнями-рішеннями №110327-5204-1123 від 19.06.2018 року, №110325-5204-1123 від 19.06.2018 року.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ході судового розгляду справи відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, тому позов про їх скасування слід задовольнити.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем здійснені витрати на оплату судового збору у сумі 768,40 грн. (а.с. 3), які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №110326-5204-1123 від 19.06.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №110324-5204-1123 від 19.06.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №110327-5204-1123 від 19.06.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №110325-5204-1123 від 19.06.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш