Рішення № 82752061, 02.07.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року м. Кропивницький Справа №340/1052/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Управління Держпраці у Кіровоградській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови першого заступника начальника Управління Державної служби України з питань праці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР1404/384/АВ/ТД-ФС від 17.07.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що у період з 25 по 26 червня 2018 року головним державним інспектором Управління Державної служби України з питань праці у Кіровоградській області Яновською І.О. проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_1 – магазин шпалер. За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №КР1404/384/АВ від 25.06.2018 р. в якому зазначено, що в магазині шпалер, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , виявлено працю двох продавців ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , які працюють за цивільно-правовими договорами. На підставі акту винесено оскаржувану постанову, якою на позивача накладено штраф у розмірі 223 380,00 грн. Представник позивача вказує, що відповідачем не наведено жодної підстави для проведення інспекційного відвідування з передбачених п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Окрім того, на думку представника позивача, відповідачем не правильно кваліфіковано дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як виконання трудових обов`язків без оформлення трудових відносин. Представник позивача наголошує на тому, що відповідно до п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення акт інспекційного відвідування не є підставою для накладення штрафу. Також представник позивача зазначає, що ОСОБА_4 не була повідомлена про розгляд справи про накладення штрафу, що позбавило її можливості бути присутньою під час розгляду справи, надати додаткові пояснення, скористатися правовою допомогою тощо. Представник позивача зауважує, що акт інспекційного відвідування від 25.06.2018 р. складений заднім числом, оскільки містить інформацію датовану 26.06.2018 р. Представник позивача стверджує, що відповідачем порушено як порядок проведення інспекційного відвідування, так і порядок накладення штрафів, а також зроблено безпідставний висновок про допуск працівників до роботи без оформлення трудових відносин у встановленому законом порядку.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнаються. Представник відповідача зазначає, що на підставі інформації про використання найманої праці без офіційного оформлення, наказу від 22.06.2018 р. №770 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 22.06.2018 р. №770/02.19, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Кіровоградській області Яновською І.О. з 25.06.2018 р. по 26.06.2018 р. проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 за результатами якого складено акт №КР1404/384/АВ, яким зафіксовано порушення вимог ч.1, 3 ст.24 та ч.1 ст.21 КЗпП України щодо укладання трудових відносин. Представник відповідача наголошує на тому, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом та Конституцією України.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.1-2).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до суду подано заяву про розгляд справи без його участі (а.с.90).

Відповідно до ухвали занесеної до протоколу судового засідання від 20.06.2019 р. (а.с.106) подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, покази свідків, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2018 року заступником начальника відділу Пасічник Т.В., головними державними інспекторами ОСОБА_5 і ОСОБА_6 проведено обстеження магазинів та торгових точок по вул. Дружби Народів щодо легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення та виявлено, зокрема, що в магазині шпалер, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , працювали дві жінки: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які надали цивільні договори, про що службовою запискою повідомлено начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області (а.с.63).

21 червня 2018 року головним державним інспектором Яновською І.О. подано службову записку про призначення проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 в термін з 25 червня по 26 червня 2018 року з питань укладення трудового договору у зв`язку з наявністю інформації про використання найманої праці без офіційного оформлення (а.с.65).

Наказом Управління Держпраці у Кіровоградській області від 22.06.2018 р. №770 призначено проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 в термін з 25.06.2018 р. по 26.06.2018 р., у зв`язку з наявністю інформації передбаченої пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (а.с.66).

У період з 25 по 26 червня 2018 року головним державним інспектором Яновською І.О. проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , магазин шпалер, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №КР1404/384/АВ від 25.06.2018 р., яким встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 в період з 19.06.2018 р. по 25.06.2018 р. працювали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без оформлення трудового договору та оплати за виконану роботу (а.с.21-24).

За результатами розгляду справи про накладення штрафу постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР1404/384/АВ/ТД-ФС від 17.07.2018 р. на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 223 380,00 грн. за порушення вимог ст.24 КЗпП України – фактичний допуск працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору (а.с.30).

Копія зазначеної постанови 17.07.2018 р. направлена позивачу, однак поштове відправлення повернулося адресату у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а.с.76-78).

Відповідно до ч.ч.1, 2 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. №877-V (далі за текстом – Закон №877).

Зі змісту ч.4 ст.2 Закону №877 встановлено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації – з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої – восьмої, абзацу другого частини десятої, частини тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої – четвертої статті 5, частин третьої статті 6, частин першої – четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на п.1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №96 державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295 (далі за текстом Порядок №295).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Підстави проведення інспекційних відвідувань визначені в пункті 5 Порядку №295.

Зі змісту наказу Управління Держпраці у Кіровоградській області від 22.06.2018 р. №770 встановлено, що інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 призначено на підставі пп.3 п.5 Порядку №295 (а.с.66).

Відповідно до пп.3 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Представником відповідача надано суду службову записку від 19.05.2019 р., яка містить інформацію щодо неоформлених трудових відносин між позивачем та двома працівниками (а.с.63).

Таким чином, суд дійшов висновку, що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 призначено та проведено за наявності правових підстав визначених пп.3 п.5 Порядку №295.

Згідно з п.п.19, 20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю – припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Судом встановлено, що інспекційне відвідування позивача проводилося 25 та 26 червня 2018 року, натомість акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №КР1404/384/АВ датований 25 червням 2018 року, тобто першим днем інспекційного відвідування, що не відповідає приписам п.20 порядку №295.

Однак, недотримання вимог п.20 Порядку №295 під час складання акта інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про накладення штрафу, прийнятої на підставі такого акта.

Відповідно до п.п.27, 29 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 4 статті 265 КЗпП України встановлено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі за текстом – Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою – сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно з абз.4 п.2 Порядку №509 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Оскільки, з огляду на п.2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі інспекційних відвідувань, то акт інспекційного відвідування слід розцінювати як підставу для накладення штрафу відповідно до абз.4 п.2 Порядку №509.

Відповідно до п.п.3, 4, 6, 7 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Як встановлено судом, рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу №КР1404/384/АВ/ТД від 03.07.2018 р. призначено проведення розгляду справи про накладення штрафу згідно з абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 на 17.07.2018 р. о 09-00 год. (а.с.72), про що направлено повідомлення позивачу, однак поштове відправлення повернулося адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.73-75).

Службовою запискою заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Пасічник Т.В, від 09.07.2018 р. повідомлено заступника начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області, що 04.07.2018 р. здійснено вихід до магазину шпалер (площа Дружби Народів) для вручення ФОП ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи щодо застосування фінансових санкцій, однак в магазині знаходилися діти підприємниці, які зателефонували ОСОБА_1 та повідомили про зміст листа (а.с.74).

Таким чином, позивача в телефонному режимі відповідно до п.6 Порядку №509 поінформовано про дату розгляду справи про накладення штрафу.

Водночас суд враховує, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення штрафу не позбавляє таку особу права в подальшому спростовувати свою вину в суді, а тому не може бути самостійною підставою для скасування постанови про накладення штрафу.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування №КР1404/384/АВ від 25.06.2018 р. відповідачем встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ст.24 КЗпП України та винесено оскаржувану постанову.

З огляду на абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України підставою притягнення до відповідальності є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на ч.1, 2 ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Натомість, відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст.905 КЗпП України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, трудові відносини врегульовуються законодавством про працю, натомість, як цивільно-правові відносини з надання послуг визначаються умовами договору та цивільним законодавством.

Підрядник, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, що виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний розсуд.

Предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Натомість предметом трудового договору є виконання працівником роботи в межах посадових обов`язків.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами на час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , в магазині шпалер (м. Кропивницький, площа Дружби Народів, 1) були присутні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які там виконували роботи за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до цивільно-правового договору №1 від 12.06.2018 р. укладеного між ОСОБА_2 (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник), виконавець зобов`язався надати такі послуги (виконати роботу): здійснювати консультативно-роз`яснювальну роботу із споживачами щодо товару замовника з метою його реалізації; здійснювати рекламу товару замовника з метою його реалізації; здійснити реалізацію товару замовника в обсягах не менше 300 рулонів шпалер для стін. Вартість послуг складає 2000,00 грн. Договір діє до 25.06.2018 р. (а.с.13).

Факт виконання цивільно-правового договору №1 від 12.06.2018 р. підтверджується актом прийому наданих послуг від 25.06.2018 р. (а.с.14), відомістю на виплату готівки за червень 2018 р. (а.с.92) та податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2018 року (форма №1-ДФ) (а.с.95-98, 100).

Згідно з цивільно-правовим договором №2 від 12.06.2018 р. укладеного між ОСОБА_3 (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник), виконавець зобов`язався надати такі послуги (виконати роботу): здійснювати консультативно-роз`яснювальну роботу із споживачами щодо товару замовника з метою його реалізації; здійснювати рекламу товару замовника з метою його реалізації; здійснити реалізацію товару замовника в обсягах не менше 300 рулонів шпалер для стін. Вартість послуг складає 2000,00 грн. Договір діє до 25.06.2018 р. (а.с.15).

Факт виконання цивільно-правового договору №2 від 12.06.2018 р. підтверджується актом прийому наданих послуг від 25.06.2018 р. (а.с.16), відомістю на виплату готівки за червень 2018 р. (а.с.92) та податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2018 року (форма №1-ДФ) (а.с.95-99).

Відповідач, з огляду на письмові пояснення ФОП ОСОБА_1 , відібрані під час інспекційного відвідування, вважає, що у позивача з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 склалися трудові відносини, які не були оформлені належним чином.

У письмових поясненнях від 25.06.2018 р. ФОП ОСОБА_1 вказує, що в магазині шпалер в м. Кропивницький перебували ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які проходили стажування з подальшим працевлаштуванням, а також зазначено, що з цими особами цивільно-правові договори не укладалися (а.с.69).

Суд вважає, що відомості зазначені в письмових поясненнях ФОП ОСОБА_1 від 25.06.2018 р. спростовуються іншими доказами у даній справі.

Так, у службовій записці від 21.09.2018 р. вказано, що в магазині шпалер, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 працювали дві жінки: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які надали цивільні договори (а.с.63-64).

Окрім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 посвідчили, що під час інспекційного відвідування виконували в магазині шпалер роботи за цивільно-правовими договорами про що повідомили інспекторам та показали копії договорів. При цьому свідки в судовому засіданні оглянули копії цивільно-правових договорів №1 та №2 від 12.06.2018 р., які містяться в матеріалах справи (а.с.13, 15) та підтвердили, що саме ці договори вони уклали з позивачем, а також повідомили, що підписи в зазначених договорах ставили вони.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що бажала укладення з позивачем цивільно-правового договору та розуміла його відмінність від трудового. Також свідок зазначила, що оплата за договором проводилася залежно від об`єму виконаних робіт.

Аналогічні покази надані свідком ОСОБА_2 .

Таким чином, дослідженими доказами підтверджено факт укладення ФОП ОСОБА_4 з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 цивільно-правових договорів.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надавали ФОП ОСОБА_1 послуги, а не виконували трудові обов`язки, оскільки предметом цивільно-правових договорів є надання певних послуг за винагороду, яка сплачується на підставі актів виконаних робіт.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 працювали у ФОП ОСОБА_1 на постійній основі, підлягали внутрішньому трудовому розпорядку та отримували за виконану роботу заробітну плату, тобто доказів наявності між позивачем та ОСОБА_3 й ОСОБА_2 трудових відносин. Також суду не надані докази, які б засвідчували факт недійсності цивільно-правових договорів, укладених позивачем з ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, ФОП ОСОБА_1 не допущено порушень трудового законодавства щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР1404/384/АВ/ТД-ФС від 17.07.2018 р. винесена відповідачем необґрунтовано та непропорційно, тому позовна вимога про визнання її протиправною та скасування підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 233,80 грн. (а.с.3), а тому суд стягує на користь ФОП ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в розмірі 2 233,80 грн. за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР1404/384/АВ/ТД-ФС від 17 липня 2018 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 223 380,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 2 233,80 грн. (дві тисячі двісті тридцять три грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39808965, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду – 02 липня 2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт