Рішення № 82747307, 01.07.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2019 Справа №607/6215/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Хамелко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 пред`явила в суд позов до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, у якому заявляє вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 953271 від 28 лютого 2019 року, згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки автомобілем вона не керувала.

У відзиві представник відповідача зазначає, що спірну постанову вважає законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення позову - відсутні. Доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є пояснення свідка, зафіксовані на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась. Її представник - адвокат Небельський Ростислав Орестович, подав заяву про розгляд справи за його відсутності у якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить її розписка, дана секретарю судового засідання.

За даних обставин розгляд справи слід провести за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами на підставі частини 3 ст. 205 КАС України.

Таким чином, суд вважає, що розгляд справи слід провести у письмовому провадженні, відповідно до частини 9 ст. 205 КАС України.

Суд, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне:

згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 953271 від 28 лютого 2019 року, ОСОБА_1 , 28 лютого 2019 року о 19 год. 00 хв., керувала автомобілем «Honda Accord», р.н. НОМЕР_1 , в м. Тернополі, по вулиці 15 Квітня, 1А без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушила пункт 2.1а Правил дорожнього руху.

Вказаною постановою позивач притягнута до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 126 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Цієї вимоги закону представник відповідача не виконав та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення спірної постанови та на спростування доводів позивача.

Не міститься таких доказів і у матеріалах справи.

Частиною 1 ст. 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частина 3 ст. 90 КАС України)

ОСОБА_1 посилається на те, що вона не керувала автомобілем за обставин, викладених у спірній постанові.

Представник відповідача у свою чергу надала відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції на яких не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 автомобілем. Водночас, на них дійсно міститься запис розмови працівників поліції з особою, котра стверджує, що бачила як транспортним засобом керувала саме ОСОБА_1

З цього запису неможливо встановити хто саме ця особа.

Жоден із учасників, в тому числі і представник відповідача на яку покладено обов`язок довести обставин, викладені у спірній постанові, не клопотав про виклик, зазначеної особи та допит у судовому засіданні в якості свідка.

З огляду на викладене суд вважає вказаний запис у частині пояснень невідомої особи, щодо керування ОСОБА_1 автомобілем за обставин, викладених у спірній постанові неналежним та недостовірним доказом у даній справі, а тому до уваги його не бере.

З огляду на вказане суд критично сприймає і письмові пояснення ОСОБА_2 та електронний рапорт від 28 лютого 2019 року.

Згідно статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За даних обставин суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 953271 від 28 лютого 2019 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. - скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за частиною 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - провадженням закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 01 липня 2019 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка