Ухвала суду № 82745479, 02.07.2019, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи: 225/5810/18

Номер провадження:1-кп/225/106/2019

УХВАЛА

02 липня 2019 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мигалевича В.В.

за участю

секретаря судового засідання Петрової С.О.,

прокурора Драчевської Т.І.,

захисника Герасименко О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування арешту на майно в рамках кримінального провадження (ЄРДР № 42018051100000127 від 18 квітня 2018 року), за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дзержинська (м. Торецьк) Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження ЄРДР № 42018051100000127 від 18 квітня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1

25.06.2019 року обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з клопотанням про скасування арешту на майно, в якому просить скасувати накладений арешт на таке майно: посвідчення УДО № 001394 видане 25.08.2016 на ім`я ОСОБА_1 ; чохол коричневого кольору для посвідчення; металевий жетон, виготовлений з металу білого кольору на якому зазначені написи: «ЗС М - 101633», який був накладений на підставі ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 квітня 2018 року. Клопотання вмотиваване тим, що вищезазначене майно не є доказом у кримінальному провадженні та не містить слідів будь-якого злочину, і відсутність цього майна у його розпорядженні певним чином перешкоджає йому у здійсненні його службової діяльності.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні клопотання підтримали. Просили його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просила вирішити це клопотання на розсуд суду.

Судом встановлено, що відповідно до постанови начальника відділення СВ Бахмутського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області майора поліції Барнич Р.Я. тимчасово вилучені посвідчення УДО № 001394 видане 25.08.2016 на ім`я ОСОБА_1 ; чохол коричневого кольору для посвідчення; металевий жетон, виготовлений з металу білого кольору на якому зазначені написи: «ЗС М - 101633» визнані речовими доказами по матеріалам кимінального провадження 42018051100000127 від 18 квітня 2018 року.

Згідно з ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 квітня 2018 року, клопотання слідчого слідчого відділу Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Барнича Романа Ярославовича, погоджене з прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону Пічуновим Кирилом Сергійовичем, про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018051100000127 від 18.04.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України задоволено. Накладено арешт, зокрема на таке майно: посвідчення УДО № 001394 видане 25.08.2016 на ім`я ОСОБА_1 ; чохол коричневого кольору для посвідчення; металевий жетон, виготовлений з металу білого кольору на якому зазначені написи: «ЗС М - 101633».

Згідно частин 1, 2, 3 статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та\або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку.

Згідно з ч.2 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно дост.41 Конституції Україниправо приватної власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людиниполягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також Європейський суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

При вирішенні питання про скасування арешту майна суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності ОСОБА_1 та доходить висновку, що у подальшому застосуванні арешту майна, належного ОСОБА_1 потреба не відпала, оскільки посвідчення УДО № НОМЕР_1 видане 25.08.2016 на ім`я ОСОБА_1 ; чохол коричневого кольору для посвідчення; металевий жетон, виготовлений з металу білого кольору на якому зазначені написи: «ЗС М - 101633» визнані речовими доказами по матеріалам кимінального провадження 42018051100000127 від 18 квітня 2018 року і на момент розгляду цього клопотання судом не досліджувались. При цьому прокурор наполягає на досліджженні у судовому засіданні цих речових доказів.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку що клопотання обвинуваченого про скасування арешту вилученого майна є передчасним, а тому таким, що не підлягає задоволенню.

Також, суд вважає занеобхідним роз`яснити, що сторона захисту не позбавлена права повторного звернення із клопотанням про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст.170,174,309 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 42018051100000127 від 18 квітня 2018 року - відмовити.

Роз`яснити, що сторона захисту не позбавлена права повторного звернення із клопотанням про скасування арешту майна.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя: