Вирок № 82745326, 02.07.2019, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/368/19

Номер провадження 1-кп/438/65/2019

В И Р О К

Іменем України

02 липня 2019 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Слиша А.Т.,

при секретарі Наминанік О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бориславі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстр досудових розслідувань за №12019140100000129 від 22 березня 2019 року,

стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислава Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого зі слів обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не одруженого, з середньо освітою, не працюючого, в порядку ст.89 КК України визнається таким, що не має судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.185 КК України,

за участі сторін судового провадження прокурора Мельника А.І., представника потерпілого Монастирського І.В. та обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 18 березня 2019 року близько 12 години 00 хв, перебуваючи неподалік будинку №29 по вул.Нафтовій у м.Бориславі Львівської області, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, таємно викрав, демонтувавши частину металевої труби довжиною 8,1 метрів, діаметром 80х5 міліметрів, вагою 67,4 кг з діючого вакуумопроводу, що проходить від свердловини №446, інвентарний №21837, загальною вартістю 303 гривень 30 копійок, що належить ПАТ «Укрнафта», чим заподіяв потерпілій стороні майнову шкоду на вказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та надав суду показання, що відповідають фабулі обвинувачення. Зокрема показав, що близько обіду 18 березня 2019 року неподалік будинку №29 по вул.Нафтовій у м.Бориславі Львівської області , демонтувавши частину металевої труби довжиною близько 8 метрів, викрав останню. Для зручності перенесення, викрадену трубу металеву порізав на труби довжиною 1 метр, 3 метра та по 2 метра. У подальшому здав дану металеву трубу на металобрухт, отримавши за неї близько 130 гривень. Просить суд суворо не карати, обрати покарання у виді штрафу.

Заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_1 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо встановлення фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів у справі.

Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які не оспорювались ними під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст.349 КПК України.

Суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, враховуючи покази обвинуваченого про визнання вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеною повністю і вважає, що його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, зокрема те, що кримінальне правопорушенне, передбачені ч.1 ст.185 КК України, законодавцем віднесено до злочинів середньої тяжкості,

Суд не погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність обставини, що пом`якшує покарання, як щире каяття.

Зокрема, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому злочині хоча і визнано в обвинувальному акті у даному кримінальному провадженні обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, проте така обставина носить лише формальний характер. Каяття передбачає, крім визнання особою самого факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне, визнання своєї провини, щирий осуд своєї поведінки, які мають втілюватися в намаганні компенсувати збитки, завдані таким злочином, та бажанні виправити наслідки такого злочину. Факт щирого каяття обвинуваченого у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в певних діях обвинуваченого після вчинення злочину. Поряд з цим, будь-яких дій обвинуваченим вчинено не було.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує особу винного, який є особою молодого віку, в порядку ст.89 КК України визнається таким, що не має судимості, має постійне місце проживання, не одружений, на обліку у наркологічному диспансері та на обліку у психіатричному кабінеті не перебуває, не працює, майнової шкоди даним кримінальним правопорушенням не завдано, думку державного обвинувачення щодо обрання покарання у виді штрафу, беручи до відома відсутність обставин, які обтяжують покарання, що знижує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та досудову доповідь Дрогобицького МРВ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінена органом пробації як середній, а також висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, відповідно суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання, в межах санкції статті інкримінованого кримінального правопорушення у виді штрафу, що є достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, якими передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.

При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Майно, на яке накладено арешт, відсутнє.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислава Львівської області визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п`ятдесяти) гривень

Речові докази: металеву трубу довжиною 1 метр, металеву трубу довжиною 3 метра, металеву трубу довжиною 1 метра 90 см, металеву трубу довжиною 2 метра 20 см діаметром 80 мм та товщиною 5 мм, передану на зберігання представнику ПАТ «Укрнафти», - залишити потерпілому.

Вирок суду може бути оскаржений до Львівського Апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які не оспорювалися обвинуваченим та іншими учасниками судового процесу під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя А.Т. Слиш