Ухвала суду № 82745124, 25.06.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.06.2019

Справа № 320/3238/18

(2-др/320/10/19)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

25 червня 2019 року м.Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря – Арифової Л.А.,

заявника – адвоката Ващаєва С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ващаєва Сергія Володимировича про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати на час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати на час вимушеного прогулу.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01.04.2019 позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати на час вимушеного прогулу - задоволено. Визнано незаконним та скасувано наказ про припинення трудового договору №46 від 29.03.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади слюсаря-сантехніка на Приватному підприємстві «Молокозавод-ОЛКОМ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді слюсаря-сантехніка на Приватному підприємстві «Молокозавод-ОЛКОМ». Стягнуто з Приватного підприємства «Молокозавод-ОЛКОМ»., ЄДРПОУ 31176910, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 березня 2018 року по 01 квітня 2019 року у розмірі 72 511 \ сімдесят дві тисячі п`ятсот одинадцять \ грн. 80 коп. з урахуванням податків та обов`язкових зборів. Стягнуто з Приватного підприємства «Молокозавод-ОЛКОМ»., ЄДРПОУ 31176910, на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 6 042 грн. 65 коп. виконати негайно.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23.05.2019 у задоволенні заяви представника Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» Попова Андрія Сергійоича про скасування заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати на час вимушеного прогулу - відмовлено.

23.05.2019 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від представника позивача Османова Сеітібраіма ОСОБА_2 – адвоката Ващаєва С.В. надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати на час вимушеного прогулу. В заяві зазначено, що 01.04.2019 у вказаній справі винесено судове рішення, проте не вирішено питання про судові витрати. Попередній розрахунок витрат відповідача надано у п.8 позову в редакції від 30 липня 2018 року, який містить вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат у сумі 20700 грн. Додатком до зазначеного позову є документи, які підтверджують розмір судових витрат у вказаній сумі та її обґрунтування. На дату винесення рішення у справі, за домовленістю сторін, розмір судових витрат визначено на рівні попереднього розрахунку судових витрат у сумі 20700 грн. З урахуванням наведеного, просить суд вирішити питання про судові витрати у цивільній справі №320/3238/18, які стягнути з відповідача.

У судовому засіданні представника позивача ОСОБА_1 – адвокат Ващаєв С.В. заяву про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати на час вимушеного прогулу підтримав, на її задоволенні наполягав.

Представник відповідача ПП «Молокозавод-Олком» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд приходить до висновку про необхідність винесення ухвали про відмову в задоволенні заяви про винесення додаткового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 та ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Стаття 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 зазначеної статті, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.47 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення під 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

В постанові від 01 жовтня 2002 року по справі № 30/63 Верховний Суд України звернув увагу, що судові витрати за участі адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Ці розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів.

Представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Ващаєвим С.В. на підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката було надано: угоду про надання правової допомоги (послуг адвоката) від 04.05.2018; протокол погодження розміру гонорару адвоката за договором про надання правової допомоги (послуг адвоката) від 04.05.2018; прейскурант до договору про надання правової допомоги (послуг адвоката) від 04.05.2018; попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат від 30.07.2018; рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару /а.с.94-98/.

Пункт 4 угоди про надання правової допомоги (послуг адвоката) від 04.05.2018 передбачає, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар, у розмірі, що окремо узгоджений. Клієнт зобов`язаний сплатити гонор в продовж 45 робочих днів, з моменту укладення цього Договору та протоколу погодження гонорару.

Згідно протоколу погодження розміру гонорару адвоката за договором про надання правової допомоги (послуг адвоката) від 04.05.2018 розмір гонорару адвоката Ващаєва С.В. за договором про надання правової допомоги (послуг адвоката) від 04.05.2018 становить згідно прейскуранту, але не менше 4000 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вищевказаним протоколом не було визначено розмір гонорару адвоката за договором про надання правової допомоги (послуг адвоката) від 04.05.2018, відповідно не визначено й угодою про надання правової допомоги (послуг адвоката) від 04.05.2018.

Крім того, як зазначено в попередньому (орієнтовному) розрахунку сум судових витрат від 30.07.2018, витрати станом на 29.07.2018 р. становлять 17 200 грн.: складення позову (первинного) - 2 800 грн. (4 год. X 700 грн.); оформлення позову - 700 грн. (1 година); складення позову у новій редакції - 2 800 (4 год. Х 700 грн.); оформлення позову у новій редакції - 700 грн. (1 година); складення клопотання про листування - 700 грн. (1 арк. Х 700 грн.); складення відповіді на відзив - 2100 (3 арк.Х 700 грн.); вивчення та аналіз нормативно-правових актів щодо правовідносин, яких

стосується позов -1 400 грн. (2 год. X 700 грн.); вивчення та аналіз судової практики, що склалася стосовно правовідносин, відносно яких складається позов - 700 грн. (1 год. X 700 грн.); участь у судових засіданнях - 4 200 (одне судове засідання 2 години по 700 грн. за

год. = 1 400 грн., станом на 29.07.2018 року було три судових засідання: 27.07.2018 р.,

03.07.2018 р, 24.05.2018 р.; 3 судових засідання X 1 400 грн. = 4 200 грн.); клопотання про виклик свідків -1400 грн. (2 арк.Х 700 грн.); складення заяви про збільшення позовних вимог - 700 грн. (1 арк.Х 700 грн.); поштові витрати - 400 грн. Очікувані витрати, загальна сума 3 500 грн.: складання відповіді на відзив на позов у зміненій редакції - 2 100 (3 арк.Х 700 грн.); участь у судових засіданнях - 2 800 грн. (1 суд. засідання -1 400 грн. X 2 кількість судових засідань. Орієнтовні судові витрати, станом на 30.07.2018 складають 20700 грн.

При цьому, суду не надано детальний розрахунок наданих послуг, а тому суд не має змоги встановити чи є визначений адвокатом розмір витрат на оплату послуг співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи - як це передбачено ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Крім того, суд не бере до уваги рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, які долучені представником позивача на підтвердження розміру адвокатського гонорару, оскільки він не є нормативним актом, а носить лише рекомендаційний характер.

Так само суду не надано жодного фінансового документа (квитанції, чеки, тощо) на підтвердження понесених позивачем витрат з яких можливо було б встановити розмір фактично понесених стороною витрат.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представник позивача, в порушення вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, не звертався до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу ні при подачі позовної заяви, ні під час розгляду справи по суті.

Як роз`яснено у абз. 2 п. 41 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.

Таким чином, оскільки судом не встановлено передбачених законом підстав, за наявності яких суд може ухвалити додаткове рішення, суд вважає за необхідне відмовити представнику позивача в ухваленні додаткового рішення у даній справі, оскільки його вимоги не підтверджені належними доказами.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 259-261, 270, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Ващаєва Сергія Володимировича про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати на час вимушеного прогулу – відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Л.В.Колодіна