Рішення № 82744499, 01.07.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/7860/19

Провадження № 2-а/263/217/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2019 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко О.А.,

за участю секретаря Шпичак Є.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Хавалджі Федіра Георгійовича про визнання протиправними дії та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області 28 травня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Хавалджі Ф.Г. про визнання протиправними дії та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що постановою від 19 травня 2019 року серії ЕАВ № 1160893 він притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови позивач порушив п. 8.7.3.ґ ПДР України, а саме: проїхав перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивач зазначає, що не порушував п. 8.7.3.ґ ПДР України, оскільки виїхав на перехрестя на миготливий зелений сигнал світлофору і, щоб не застосовувати екстрене гальмування та не створювати аварійну ситуацію, закінчив проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофору. У зв`язку із чим, керуючись вимогами ст. ст. 287, 288, 289 КУпАП, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Хавалджі Ф.Г. від 19 травня 2019 року серії ЕАВ № 1160893 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

18 червня 2019 року відповідачем до канцелярії суду наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки жодного доказу на обґрунтування своєї позиції до суду ОСОБА_1 не надав.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначений судовий розгляд по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом досліджуються саме представлені сторонами письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна з них, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, виходить з такого.

Судом установлено, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 19 травня 2019 року серії ЕАВ № 1160893 Подольний І.В. 19 травня 2019 року о 09:52 год. керував автомобілем марки «Mercedes-Benz E 320», державний номер НОМЕР_1 , проїхав перехрестя по вул. Жовтнева та пр. Металургів у місті Маріуполі на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.ґ ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху України передбачено, що жовтий сигнал забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналу.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.

За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

З метою фіксування правопорушення, забезпечення дотримання ПДР у відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 40 «Застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний факт правопорушення зафіксовано на відеорегістраторі, встановленому в службовому автомобілі патрульної поліції.

Так, з наданого відповідачем відеозапису інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, вбачається, що останній здійснив проїзд світлофору та перетин дорожнього знаку 5.62 «Місце зупинки» на заборонений жовтий сигнал світлофора, тому суд приходить до висновку про те, що порушення ОСОБА_1 п. 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху мало місце.

Що стосується посилань позивача на п. 8.10, 8.11 ПДР України, то вони є безпідставними.

Пунктом 8.10 ПДР встановлено, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів. Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху (п. 8.11 ПДР).

Пункт п. 8.11 ПДР, на який посилається позивач, дозволяє водіям рухатися далі лише за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, проте, позивач не довів, що в разі здійснення ним зупинки перед світлофором він не забезпечив би безпеку дорожнього руху, а отже позивач необґрунтовано посилається на п. 8.11 ПДР, як на підставу своїх вимог.

При цьому вказані положення ПДР України в даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки позивачем на обґрунтування доводів позову не надано доказів того, що у разі здійснення ним екстреного гальмування під час включення жовтого сигналу світлофору це призвело б до небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Як вбачається із наданого відеозапису, до наближення до світлофора автомобіля позивача заздалегідь ввімкнувся жовтий миготливий сигнал світлофора, тому слід прийти до висновку, що цей час давав можливість позивачу у разі належної уважності зупинити транспортний засіб шляхом зниження швидкості не вдаючись до екстреного гальмування перед світлофором, при цьому доказів наявності перешкод у позивача для здійснення гальмування суду не надано.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР України, водій керуючи автомобілем, зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі.

Суд вважає, що за умови дотримання ОСОБА_1 вимог п. 2.3.б ПДР, а саме: якби він був уважним і стежив за дорожньою обстановкою, позивач не допустив би порушень ПДР, оскільки рухаючись зі швидкістю, встановленої в місті, він побачив би жовтий миготливий сигнал світлофора, а тому, враховуючи дорожню обстановку, повинен був вжити заходи для зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу на забороняючий жовтий сигнал світлофора відповідно до ПДР.

При цьому, позивач керував автомобілем в суху і ясну погоду з сухим асфальтним покриттям, а тому, перетинаючи перехрестя на жовтий сигнал світлофора, він не діяв відповідно до п. 8.11 Правил дорожнього руху, оскільки він мав можливість зупинити транспортний засіб у місці передбаченому п. 8.10 ПДР України, не вдаючись до екстреного гальмування.

Відповідно до розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приведені норми чинного законодавства України та конкретні обставини справи дають підстави обґрунтовано вважати про те, що відповідач діяв у межах та у спосіб передбачені чинним законодавством України, а оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому жодного доказу, який би спростував факти, викладені в постанові, в ході судового розгляду справи суду не надано, при цьому наявність події та складу адміністративного правопорушення була підтверджена, а тому підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не встановлено, тому суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 72-77, 86, 205, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 22, ч. 1 ст. 122 , ст. 247, ст. 251, 262, ст. 280, 284, ч. 3 293 КУпАП, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Хавалджі Федіра Георгійовича про визнання протиправними дії та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 Донецька АДРЕСА_2 ;

Поліцейський роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Хавалджі Федір Георгійович, ЄДРПОУ № 40108646, юридична адреса: вул. М. Мазая, 16, м. Маріуполь, Донецька область.

Рішення виготовлено 02 липня 2019 року.

Суддя О.А.Шевченко