Ухвала суду № 82742495, 22.05.2019, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1234/17

Ухвала

Ім`ям України

"22" травня 2019 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Павленко І.В.,

при секретарі Олійник Т.В.,

за участю:

прокурора Калинівської місцевої

прокуратури Вінницької області Шиманської В.В.

Обвинувачених: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

Захисників: Никитюка О.І. , Тарасюк Н.Г.

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши в місті Калинівка у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020160000007 від 04.01.2017 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Уладівське, Калинівського району, Вінницької області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України;

неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Болган, Піщанського району, Вінницької області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2

по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України;

неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Пиків, Калинівського району, Вінницької області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ,

по факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.1 ст. 122 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 06.01.2017 року відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слідчим суддею Калинівського районного суду Вінницької області обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 06.01.2017 року по 06.03.2017 року.

Ухвалами Калинівського районного суду Вінницької області від 02.03.2017 року, 03.04.2017 року, 28.04.2017 року, 21.06.2017 року, 15.08.2017 року, 12.10.2017 року, 05.12.2017 року, 30.01.2018 року, 28.03.2018 року, 16.05.2018 року, 05.07.2018 року, 21.08.2018 року, 17.10.2018 року, 11.12.2018 року та 30.01.2019 року міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 продовжувалась.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 27.03.2019 року міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 продовжено до 26.05.2019 року включно.

В судовому засіданні прокурор Шиманська В.В. звернулася до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 строком на 60 днів без визначення застави, так як строк тримання під вартою обвинувачених закінчується 26.05.2019 року, кримінальне провадження ще не завершене, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились.

Потерпілий ОСОБА_6 клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження йому строку тримання під вартою. Просив змінити йому міру запобіжного заходу на більш м`яку, - не пов`язану з триманням під вартою. А у разі задоволення клопотання прокурора просив визначити йому розмір застави відповідно до вимог чинного законодавства.

Обвинувачений ОСОБА_2 при вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою покладається на рішення суду. Захисник обвинуваченого - адвокат Никитюк О.І. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Просив суд замінити запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 при вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою покладається на рішення суду. Законний представник ОСОБА_7 , а також захисник обвинуваченого адвокат Тарасюк Н.Г. заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Просили суд змінити міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 на більш м`яку, не пов`язану з триманням під вартою.

Прокурор Шиманська В.В., потерпілий ОСОБА_6 заперечували щодо зміни обвинуваченим запобіжного заходу на більш м`який.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу щодо заявленого прокурором клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строку тримання під вартою, вважає необхідним його задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків ; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожному зокрема, було продовжено по 26.05.2019 року включно.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно кожного з обвинувачених, суд виходить із наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інкримінованих, кожним зокрема, злочинів та необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватися від суду та схильні до вчинення нових злочинів.

Також, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно кожного з обвинувачених, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України судом враховуються такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, у скоєнні яких, кожен зокрема, обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (Летельє проти Франції).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

З огляду на викладене, підстави, за яких судом було застосовано до кожного з обвинувачених, зокрема, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

При цьому, суд приходить до переконання, що наведені стороною захисту, адвокатами: Тарасюк Н.Г. та Никитюком О.І. підстави про зміну міри запобіжного заходу з утримання під вартою на більш м`яку не переважають встановлених судом ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та не гарантують в подальшому належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення кожним з обвинувачених покладених на нього процесуальних обов`язків, а також відсутність підстав для зміни та скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний кожному з обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 199, 331КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строком на два місяці - задовольнити.

Продовжити дію обраного ОСОБА_1 під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 22 травня 2019 року по 20 липня 2019 року включно.

Продовжити дію обраного ОСОБА_2 під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 22 травня 2019 року по 20 липня 2019 року включно.

Продовжити дію обраного ОСОБА_3 під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 22 травня 2019 року по 20 липня 2019 року включно.

В задоволенні клопотання обвинувачених та їх захисників про зміну міри запобіжного заходу з утримання під вартою на більш м`яку - відмовити.

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 негайно вручити обвинуваченим після її проголошення та направити на виконання уповноваженій особі місяця їх ув`язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ