Рішення № 82739995, 01.07.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1282/19

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс ЛТД-К», м. Хмельницький,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Перший столичний хлібозавод», с. Нові Петрівці Вишгородського району

про стягнення 62 344,89 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Єгорова Р.О., керівник;

від відповідача: Щітінська Н.І., довіреність від 03.06.2019;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс ЛТД-К», м. Хмельницький (далі по тексту – ТОВ «Будсервіс ЛТД-К») звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 21.05.2019 № 16 до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Перший столичний хлібозавод», с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області (далі – ТОВ «Перший столичний хлібозавод»), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 62 344,89 грн., з яких: 61 799,35 грн. сума основного боргу (з врахуванням збитків завданих інфляцією) за договором підряду від 21.11.2018 № 21/11-18 та 545,54 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.11.2018 між ТОВ «Будсервіс ЛТД-К» та ТОВ «Перший столичний хлібозавод» укладено договір підряду №21/11-18 від 21.11.2018, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався виконати будівельні роботи, перелік та вартість яких визначений узгодженим сторонами кошторисом, а замовник зобов`язався прийняти роботи та оплатити їх. Роботи підрядником виконані та прийняті замовником, що підтверджується актом прийняття виконаних робіт на суму 60 340,00 грн., який підписаний сторонами в січні 2019 року. Однак, відповідач свого обов`язку щодо оплати виконаних робіт не виконав, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість у сумі 60 340,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача нараховані у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання 1 459,35 грн. інфляційних втрат та 545,54 грн. 3% річних за період з 01.02.2019 по 21.05.2019.

Ухвалою суду від 24.05.2019 позовну заяву від 21.05.2019 №16 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1282/19. Ухвалено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, судове засідання призначено на 18.06.2019. Постановлено, що відповідач має право подати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі (частина 1 ст. 251 ГПК України).

11.06.2019 від ТОВ «Будсервіс ЛТД-К» до господарського суду Київської області надійшов супровідний лист з додатками від 11.06.2019 №20. Позивачем були подані банківські виписки, витребувані судом ухвалою від 24.05.2019, та докладний розрахунок позовних вимог. Разом із тим, суд в ухвалі від 24.05.2019 наголосив позивачу про те, що докази подаються за правилами, встановленими ст. 80 ГПК України. Однак в порушення вимог частини 9 ст. 80 ГПК України позивачем не подано доказів направлення додатково поданих суду документів на адресу відповідача, а відповідно до вищевказаної частини 9 ст. 80 ГПК України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

12.06.2019 від ТОВ «Перший столичний хлібозавод» до господарського суду Київської області надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову. Свою позицію обґрунтовує тим, що дійсно підрядник виконав передбачені договором роботи на суму 60 340,00 грн. включно з ПДВ, а замовник на 15.02.2019 не мав змоги оплатити виконані роботи, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Однак, звертає увагу, що і позивач і відповідач є платниками податку на додану вартість. Ціна договору, вартість виконаних позивачем робіт (в кошторисі та акті приймання-передачі виконаних робіт, які є в матеріалах справи) включає в себе 20% ПДВ, що зазначено і в п.4.2 договору. Отже, відповідач (замовник) мав можливість (за умови належної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) сформувати податковий кредит по операції в розмірі 10 056,67 грн. (20% від вартості виконаних робіт 60 340,00 грн.). Позивач (підрядник) на сьогоднішній день (протягом півріччя після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт) так і не зареєстрував податкову накладну по виконаним роботам на суму 10 056,67 грн. , грубо порушивши ст. 201 Податкового кодексу України, чим згідно умов договору зменшив існуючу заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи до 50 283,33 грн. Враховуючи наведене, відповідач вказує, що зменшується відповідно і розмір 3% річних та інфляційних втрат. Відповідач вказує, що загальна сума позову складає 51 954,05 грн. Однак, зазначає, що у зв`язку з великими матеріальними затратами, спрямованими відповідачем на будівництво нового цеху, та виділення даного цеху у нову юридичну особу, відповідач не має можливості негайно погасити існуючу заборгованість перед позивачем.

До відзиву поданий проект мирової угоди у справі №911/1282/19 від 11.06.2019, підписаний з боку ТОВ «Перший столичний хлібозавод».

Керівник позивача повідомила суд, що не ознайомлена з текстом мирової угоди.

В судовому засіданні 18.06.2019 оголошено перерву у розгляді справи №911/1282/19 до 01.07.2019, про що присутні представники сторін ознайомлені особисто під розпис, зокрема для надання часу сторонам розглянути запропонований відповідачем проект мирової угоди.

21.06.2019 від ТОВ «Будсервіс ЛТД-К» до господарського суду Київської області надійшов супровідний лист з додатками від 21.06.2019 №22. Зокрема були подані докази надіслання відповідачу копій документів, поданих до суду 11.06.2019 із супровідним листом №20 від 11.06.2019.

27.06.2019 від ТОВ «Будсервіс ЛТД-К» до господарського суду Київської області надійшла заява про збільшення позовних вимог №28 від 26.06.2019, в якій позивач просить суд збільшити суму позовних вимог в справі №911/1282/19 за позовом ТОВ «Будсервіс ЛТД-К» до ТОВ «Перший столичний хлібозавод» про стягнення заборгованості за договором підряду №21/11-18 від 21.11.2018 на суму 4 022,67 грн. та просить стягнути її з відповідача.

Вказану заяву обґрунтовує тим, що відповідно до п.1 ст. 201.1 Податкового кодексу України за порушення термінів реєстрації податкових накладних встановлені штрафи, від 61 до 365 календарних днів штраф 40%. Отже позивач за невчасну реєстрацію податкових накладних, яка сталась не з його вини, буде зобов`язаний сплатити штраф, розмір якого на даний момент складає 40% від суми ПДВ, оскільки період прострочення вже складає більше ніж 61 день. Сума ПДВ, яку належить сплатити позивачеві з отриманого доходу за спірним договором, складає 10 056,67 грн. і 40% від цієї суми складає 4 022,67 грн. Зазначену суму штрафу в розмірі 4 022,67 грн. позивач має сплатити з власних коштів, що буде його збитком, який спричинений діями відповідача.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин (ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

В судове засідання 01.07.2019 з`явились позивач (керівник в порядку самопредставництва) та уповноважений представник відповідача. Позивач повідомила суд про відсутність наміру укладати з відповідачем мирову угоду у справі №911/1282/19.

Розглянувши в судовому засіданні заяву ТОВ «Будсервіс ЛТД-К» про збільшення розміру позовних вимог від 26.06.2019 №28, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У зв`язку з тим, що заява про збільшення розміру позовних подана ТОВ «Будсервіс ЛТД-К» з пропуском встановленого законом строку, обгрунтоване клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку позивачем не заявлялось, вказана заява про збільшення розміру позовних вимог не приймається судом та підлягає залишенню без розгляду.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

21.11.2018 між ТОВ «Будсервіс ЛТД-К» (підрядник) та ТОВ «Перший столичний хлібозавод» (замовник) укладено договір підряду №21/11-18, відповідно до умов якого:

- на умовах та в порядку, визначених цим договором, підрядник за завданням замовника, на свій ризик, зобов`язується виконати і здати замовнику додаткові роботи №10 для ТОВ «Перший столичний хлібозавод» в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області нове будівництво, а замовник зобов`язується прийняти такі роботи і оплатити їх на умовах цього договору (п.1.1 договору);

- датою закінчення виконання робіт за цим договором є дата підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, з наданням підрядником замовнику комплекту документів на результат будівельних робіт (пункт 2.4 договору);

- договірна ціна робіт за цим договором складає 60 340,00 грн. Загальна вартість робіт визначається після їх завершення та прийому замовником за актом приймання-передачі виконаних робіт (п.4.1 договору);

- розрахунок видів та вартості робіт надано в кошторисі до цього договору та включає ПДВ. Оплата за цим договором здійснюється замовником підряднику платіжними дорученнями на поточний рахунок підрядника у національній валюті України: оплата авансу в розмірі 100% від кошторису за 3 дні перед початком виконання робіт; всі наступні розрахунки виконуються протягом 5 банківських днів після підписання актів прийму-передачі виконаних робіт (п. 4.2 договору);

- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п.11.1 договору).

Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, сторони погодили кошторис у сумі 60 340,00 грн.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду. Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Пунктом 4.2 договору сторони погодили два варіанти розрахунків за виконані роботи: оплата авансу в розмірі 100% від кошторису та всі наступні розрахунки протягом 5 банківських днів після підписання актів прийму-передачі виконаних робіт.

Сторонами не заперечується, що сплата авансу відповідачем здійснена не була. Між тим, пунктом 2.1.1 Договору визначено, що підрядник здійснює поставку матеріалів в строк протягом 3 робочих днів з моменту зарахування авансового платежу.

Судом встановлено, що позивачем було виконано, а відповідачем прийнято робіт на загальну суму 60 340,00 грн., що підтверджується залученим до матеріалів справи підписаним і скріпленим печатками обох сторін актом здачі прийняття робіт за 01.01.2019 – 31.01.2019.

Відтак, відповідач не відмовився прийняти роботи, розпочаті та завершені позивачем без отримання передбаченого договором авансу. Відповідно до частин 1, 4 ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до частини 1 ст.854 ЦК України замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частин 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доказів оплати виконаних позивачем робіт не надав, доводи ТОВ «Будсервіс ЛТД-К» не спростував.

Посилання відповідача на те, що в результаті нездійснення позивачем реєстрації податкової накладної відповідач не мав змоги сформувати податковий кредит, та відповідно до пункту 8.7 Договору мав право притримати оплату, судом відхиляються. По-перше, за умовами пункту 8.7 Договору замовник мав право притримання оплати лише в розмірі податку на додану вартість, а не в повному обсязі. По-друге, саме відповідач порушив свої господарські зобов`язання, не виконавши обов`язку щодо оплати авансу в розмірі 100% кошторису. По-третє, відносини податкового обліку та звітності регулюються Податковим кодексом України, який передбачає спеціальні санкції за прострочення або відсутність реєстрації податкових накладних, і вказані відносини не є предметом розгляду у даній справі. Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач не скористався своїм правом, не нарахував та не заявив до стягнення пеню, передбачену пунктом 8.4 Договору.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за 01.01.2019 – 31.01.2019 сторонами підписано, роботи прийнято, відтак суд встановив, що строк оплати виконаних робіт сплив 07.02.2019 (5 банківських днів), відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі: 60 340,00 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується і підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 545,54 грн. та 1 459,35 грн. інфляційних втрат за період за період з 01.02.2019 по 21.05.2019.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зазначає, що позивачем невірно визначено дату виникнення прострочення виконання зобов`язань, акт приймання виконаних будівельних робіт підписаний 31.01.2019, сторони в умовах договору (п.4.2) погодили, що розрахунки виконуються протягом 5 банківських днів після підписання актів прийму-передачі виконаних робіт, тобто прострочення настало 08.02.2019, а не 01.02.2019, як твердить позивач.

Від так, розрахунок 3% річних слід здійснювати за період з 08.02.2019 по 21.05.2019.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 1 459,35 грн. за період лютий-травень 2019 року.

Суд зазначає, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Прострочення за договором №21/11-18 від 21.11.2018 виникло у лютому, а відтак розрахунок інфляційних втрат слід розпочинати з березня 2019 року.

Крім того, позивачем в розрахунок інфляційних втрат включено травень 2019, однак здійснювати розрахунок інфляційних втрат за травень 2019 року не вірно, оскільки інфляційні втрати розраховуються за повний місяць, а не за 21 день, як заявлено позивачем.

Відтак, інфляційні втрати слід розраховувати за березень - квітень 2019.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних за період з 08.02.2019 по 21.05.2019, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних становить 520,74 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 545,54 грн. підлягає задоволенню частково в розмірі 520,74 грн.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат за період березень-квітень 2019, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 1 151,89 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1 459,35 грн. підлягає задоволенню частково в розмірі 1 151,89 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов ТОВ «Будсервіс ЛТД-К» частково, приймає рішення про стягнення з ТОВ «Перший столичний хлібзавод» 60 340,00 грн. основного боргу, 520,74 грн. 3% річних, 1 151,89 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному законом встановленому розмірі в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 129, 233, 236-238, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс ЛТД-К» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перший столичний хлібозавод» (07354, Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Соборна, буд. 85, код 31484879)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс ЛТД-К» (29001, м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 34, кімната 230, код 38807929)

60 340,00 грн. (шістдесят тисяч триста сорок гривень нуль копійок) основного боргу;

520,74 грн. (п`ятсот двадцять гривень сімдесят чотири копійки) 3% річних;

1 151,89 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят одна гривня вісімдесят дев`ять копійок) інфляційних втрат;

1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 02.07.2019.

Суддя О.В. Конюх