Рішення № 82739864, 20.06.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/72/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2019 Справа № 908/833/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Хорольський завод дитячих продуктів харчування”, 49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 1а, оф. 702

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, б. 25, к. 207; фактична адреса: 49022, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 114

про стягнення коштів

при секретарі судового засідання Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача – Третяк К.П., довіреність № б/н б/д, адвокат, свідоцтво серія ПТ № 2139 від 18.04.2018;

від відповідача – не з`явився.

Суть спору:

08.04.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Хорольський завод дитячих продуктів харчування”, м. Дніпро до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором поставки № 1450 від 01.07.2016 у розмірі 945 255,77 грн з яких: основна заборгованість в розмірі 926 516,94 грн, 3% річних в розмірі 6770,68 грн, інфляційні втрати в розмірі 11 968,15 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2019, справу № 908/833/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 10.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/833/19, присвоєно справі номер провадження 15/72/19. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 06.05.2019 о/об 10 год. 40 хв.

26.04.2019 до суду від відповідача надійшов відзив вих. № 74 від 18.04.2019.

Ухвалою суду від 06.05.2019 підготовче засідання відкладено на 21.05.2019 о/об 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 06.05.2019 призначено проведення судового засідання по справі № 908/833/19 на 21.05.2019 о/об 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

15.05.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 11.05.2019 та заява про збільшення розміру позовних вимог від 11.05.2019 в якій позивач, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, збільшує розмір позовних вимог до 956 349,72 грн та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість в розмірі 926 516,94 грн., 3% річних в розмірі 6 469, 61 грн. та інфляційні втрати в розмірі 23 363, 17 грн.

Ухвалою суду від 21.05.2019 підготовче засідання відкладено на 10.06.2019 о/об 09 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 21.05.2019 призначено проведення судового засідання по справі № 908/833/19 на 10.06.2019 о/об 09 год. 20 хв. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 10.06.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу № 908/833/19 до судового розгляду по суті на 20.06.2019 о/об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 10.06.2019 призначено проведення судового засідання по справі № 908/833/19 на 20.06.2019 о/об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

19.06.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання в якому відповідач зазначає, що представник відповідача буде знаходитись у судовому засіданні призначеному на 20.06.2019 о 10.30 у Інгулецькому районному суді міста Кривого рогу на розгляді кримінальної справи № 213/1112/19, просить суд відкласти розгляд справи на більш пізніший строк.

Судове засідання 20.06.2019 проведено в режимі відеоконференції, здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

В судовому засіданні 20.06.2019 представник позивача підтримав позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, в обґрунтування позовних вимог зокрема зазначив, що між сторонами 01.06.2016 укладено договір поставки № 1450, на виконанням умов укладеного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 966 605, 61 грн., проте відповідач взяті на себе обов`язки за договором по оплаті поставленого товару не виконав. Таким чином, з урахуванням часткового взаємозаліку однорідним вимог, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по оплаті поставлено товару за договором поставки від 01.06.2016 № 1450 у розмірі 926 516,94 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по оплаті за поставлений товар за договором поставки від 01.06.2016 № 1450 позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 6469, 61 грн. та інфляційні втрати в розмірі 23 363, 17 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1/22 від 11.03.2019 про погашення боргу за договором поставки, проте дана претензія залишена відповідачем без задоволення.

У відповіді на відзив від 11.04.2019 позивач додатково зазначив, що відповідачем у своєму відзиві не заперечується факт поставки та отримання товару за договором поставки від 01.06.2016 № 1450, а лише звертається увага суду на наявність недоліків первинних документів, допущених представниками відповідача. Позивач зазначає, що всі видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, що оформлялись за договором поставки від 01.06.2016 № 1450 підписувались одними й тими ж особами відповідача, проте частина накладних була оплачена відповідачем, а частина накладних залишена неоплаченою. Позивач вважає, що видаткові накладні та товарно-транспортні накладні не є єдиними доказами, що підтверджують факт поставки та не оплати товару за договором поставки від 01.06.2016 № 1450. Наявна заборгованість за отриманий відповідачем товар підтверджується також: заявою-повідомленням відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог № 136 від 15.01.2019; актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2019; гарантійним листом від 14.12.2018; платіжними дорученням № 1000000091 від 03.01.2019, № 1000024166 від 13.12.2018, № 1000018663 від 03.09.2018, № 1000019780 від 20.09.2018, № 1000019770 від 20.09.2018, № 1000019779 від 20.09.2018; зведеною податковою накладною позивача за вересень 2018 № 124 від 30.09.2018 та за грудень 2018 № 163 від 25.12.2018.

В обґрунтування вимог позивач посилається ст. 16, 526, 530, 610-612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 223, 229, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 4, 27, 161-164 Господарського процесуального кодексу України та умови договору поставки від 01.06.2016 № 1450 та просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість в розмірі 926 516,94 грн., 3% річних в розмірі 6 469, 61 грн. та інфляційні втрати в розмірі 23 363, 17 грн.

Проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечив.

Представник відповідача в судові засіданні 06.05.2019, 21.05.2019, 10.06.2019, 20.06.2019 не з`являвся.

У відзиві вих. № 74 від 18.04.2019 відповідач зокрема зазначив, що з позовними вимогами не згоден в повному обсязі, оскільки у наданих до позову видаткових накладних міститься лише підпис та печатка ТОВ “Український Рітейл”, проте не зазначено посаду особи та дані особи, яка вчинила підпис. З видаткових накладних № 104 від 31.08.2018, № 105 від 01.09.2018, № 106 від 03.09.2018, № 109 від 04.09.2018 та товарно-транспортних накладних неможливо встановити особу, яка їх підписала, та повноваження цієї особи.

Таким чином відповідач вважає, що видаткові накладні, копія яких надані позивачем на підтвердження здіснення поставки товару, не можуть бути прийняті судом як первинні документи, а товарно-транспортні накладні взагалі в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розглянувши в судовому засіданні 20.06.2019 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд відмовив у його задоволенні виходячи з наступного.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно із статтями 56, 58 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи не доведення відповідачем неможливості направити у судове засідання 20.06.2019р. іншого представника відповідача, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

В судому засіданні 20.06.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено 01.07.2019.

Заслухавши доводи представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

01.06.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” (покупець, відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Хорольський завод дитячих продуктів харчування” (постачальник, позивач) укладений договір поставки № 1450 (договір) з протоколом розбіжностей.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставляти, а покупець приймати й оплачувати товар, надалі “Товар”, на умовах цього договору.

Найменування, асортимент та ціна поставленого товару вказується в додатку № 1 “Специфікація”, яке є невід`ємною частиною даного договору. (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору, товар поставляється постачальником окремими партіями у відповідності з замовленнями на поставку. Постачальник зобов`язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та здійснювати поставки товару за адресами, в кількості та на дату, вказану у замовленні, власними транспортними засобами та за власний рахунок, У випадку підписання сторонами Додатку № 7 “Графіку поставок”, строк поставки визначається відповідно підписаного Додатку № 7.

Замовлення передаються покупцем нарочно, по електронному зв`язку, а у випадку відсутності таких - телефонограмою. При використанні сторонами засобу передачі замовлення шляхом електронного повідомлення (EDI-документа) через платформу електронної комерції (EDI-документа) через платформу електронної комерції, сторони підписують Додаток № 2. Замовлення повинно містити інформацію: номер та дату замовлення; номер та дату договору; найменування постачальника; найменування покупця; асортимент товару; кількість та ціну товару; дату поставки товару постачальником на склад або магазин, вказаний покупцем; адресу складу або магазину, вказаного покупцем. (п. 2.2 договору).

Як зазначено у п. 3.1 договору, приймання товару у розподільному центрі здійснюється у вказаний час, відповідно Додатку № 7 до цього договору. Граничне відхилення від вказаного часу - плюс/мінус 30 хвилин. Приймання товару у магазинах покупця здійснюється з 08.00 до 16.00. Вивантаження та приймання товару, який не був доставлений у обумовлений час, здійснюється у вільний час покупця, при цьому покупець не несе відповідальності за простій автомобіля постачальника. Покупець залишає за собою право змінити день та час приймання товару за умови попереднього повідомлення про це за 5 робочих днів.

Відповідно до п. 3.2 договору, приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем у місті поставки товару в момент отримання товару від постачальника відповідно до супровідних документів. Покупець має право прийняти товар без спеціальної перевірки за якістю, якщо товар знаходиться у спеціальній тарі та упаковці без явних видимих дефектів.

У п. 6.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей) сторони визначили, що ціна на товар визначається відповідно до обумовленої сторонами специфікації та може бути змінена виключно за попереднім узгодженням з покупцем. У випадку збільшення закупочної ціни покупець має право відмовитись від подальших закупок товару. У випадку узгодження покупцем збільшення постачальником ціни на товар, постачальник зобов`язаний оплати витрати, понесені покупцем в зв`язку з переоцінкою товару, з розрахунку --- грн. за збільшення ціни на 1 товар в 1 магазині. Постачальник зобов`язаний перерахувати дану суму на розрахунковий рахунок покупця не менш ніж за 7 календарних днів до проведення переоцінки.

Відповідно до п. 6.5 договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 55 (п`ятдесяти п`яти) календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Діючий договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2017.

У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору ні одна з сторін у письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік (п 11.1 договору в редакції додаткової угоди № б/н від 31.12.2016 до договору поставки № 1450 від 01.07.2016).

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторін від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору, яке мало місце у період дії договору. (п 11.2 договору).

Доказів визнання договору поставки № 1450 від 01.07.2016 недійсним чи розірваним сторонами до матеріалів справи не надано.

На виконання умов договору на підставі замовлень ТОВ “Торговий дім “Хорольський завод дитячих продуктів харчування” поставлено ТОВ “Український Рітейл” товар на загальну суму 966 605, 61 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ ТД000002308 від 03.09.2018 на суму з ПДВ 102 884,04 грн.;

№ ТД000002396 від 10.09.2018 на суму з ПДВ 55 584,36 грн.;

№ ТД000002464 від 17.09.2018 на суму з ПДВ 131 641,63 грн.;

№ ТД000002540 від 24.09.2018 на суму з ПДВ 83 895,62 грн.;

№ ТД000003300 від 17.12.2018 на суму з ПДВ 554 990,90 грн.;

№ ТД000003342 від 24.12.2018 на суму з ПДВ 37 609,06 грн.

Товар було отримано відповідачем, що підтверджується підписами представників відповідача та печаткою товариства.

Також поставка товару за вказаними накладними підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких додано позивачем до позову.

Відповідач, в порушення умов договору, за отриманий товар за вказаними накладними належним чином з позивачем не розрахувався.

13.12.2019 та 03.01.2019 відповідачем здійснювалась часткова оплата за поставлений товар по договору поставки № 1450 від 01.07.2016 на загальну суму сумі 900 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1000024166 на суму 700 000,00 грн та № 1000000091 від 03.01.2019 на суму 200 000,00 грн.

Позивачем отримано від відповідача заяву-повідомлення вих. № 136 від 15.01.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до якої сторонами здійснено взаємозалік однорідних вимог у сумі 47 408,00 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2019 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки № 1450 від 01.07.2016 склав 926 516,94 грн.

12.03.2019 позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості вих. № 1/22 від 11.03.2019, про що свідчить фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист доданий позивачем до позову, з вимогою негайно сплатити заборгованість за договором поставки за договором поставки № 1450 від 01.07.2016 у розмірі 926 516,94 грн, відповідь на яку не отримав.

На момент розгляду справи доказів сплати заборгованості за поставлений за договором поставки № 1450 від 01.07.2016 товар на суму 926 516,94 грн сторонами до матеріалів справи не надано.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті за поставлений товар в примусовому порядку.

Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абзацу 9 ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем було отримано товар на загальну суму 966 605,61 грн, за видатковими накладними № ТД000002308 від 03.09.2018, № ТД000002396 від 10.09.2018., № ТД000002464 від 17.09.2018, № ТД000002540 від 24.09.2018, № ТД000003300 від 17.12.2018, № ТД000003342 від 24.12.2018.

Вказані накладні містять відомості про дату складання документів, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Таким чином вказані видаткові накладні є належними доказами на підтвердження здійснення господарських операції між сторонами, заперечення відповідача щодо неможливості прийняти вказані документи в якості первинних документів до уваги судом не приймаються.

З огляду на вищезазначене, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором поставки № 1450 від 01.07.2016 у сумі 926 516,94 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 6469,61 грн та інфляційні втрати в розмірі 23363,17 грн. Розрахунок виконано окремо за кожною видатковою накладною.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором поставки № 1450 від 01.07.2016 сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Розрахунок перевірено судом за допомогою комп`ютерної програми “Законодавство”, він є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 6469,61 грн 3% річних.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано інфляційні витрати у сумі 23 363,17 грн.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної програми “Законодавство” розрахунок інфляційних втрат господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

за період листопад-грудень 2018 за видатковою накладною № ТД000002308 від 03.09.2018 від суми 102 884,04 грн втрати від інфляції грошових коштів складають 2263,45 грн;

за період січень-березень 2018 за видатковою накладною № ТД000002308 від 03.09.2018 від суми 62 795,37 грн втрати від інфляції грошових коштів складають 1507,09 грн;

за період грудень 2018 - березень 2019 за видатковою накладною № ТД000002396 від 10.09.2018 від суми 55 584,36 грн втрати від інфляції грошових коштів складають 1799,76 грн;

за період грудень 2018 - березень 2019 № ТД000002464 від 17.09.2018 від суми 131 641,63 грн втрати від інфляції грошових коштів складають 4262,42 грн;

за період грудень 2018 - березень 2019 № ТД000002540 від 24.09.2018 від суми 83 895,62 грн втрати від інфляції грошових коштів складають 2684,66 грн;

за період березень 2019 № ТД000003300 від 17.12.2018 від суми 554 990,90 грн втрати від інфляції грошових коштів складають 4994,92 грн;

за період березень 2019 № ТД000003342 від 24.12.2018 від суми 37 609,06 грн втрати від інфляції грошових коштів складають 338,48 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 17 850,78 грн інфляційних втрат.

В частині стягнення 5512,39 грн інфляційних втрат в задоволенні позову слід відмовити.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п 2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 14 262, 57 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, б. 25, к. 207, ідентифікаційний код юридичної особи 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Хорольський завод дитячих продуктів харчування”, 49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 1а, оф. 702, ідентифікаційний код юридичної особи 40573403) основний борг у розмірі 926 516,94 грн (дев`ятсот двадцять шість тисяч п`ятсот шістнадцять гривень 94 коп.), 3 % річних в розмірі 6469,61 грн (шість тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень 61 коп.), інфляційні втрати у розмірі 17 850,78 грн (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 78 коп.) та судовий збір у розмірі 14 262,57 грн (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві гривень 57 коп.). Видати наказ.

3. У задоволенні позову в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 5512,39 грн відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Повне рішення складено та підписано 01.07.2019.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.