Ухвала суду № 82738991, 29.06.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/248/19

Провадження № 1-кс/626/472/2019

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

29 червня 2019 року м. Красноград

Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області Дудченко В.О., при секретарі Зінченко Л.В., за участю прокурора Бобрицького В.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Жигілія П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника СВ Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській області Мосенцова С.В., погодженого з прокурором Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури в рамках кримінального провадження №42018221400000151 від 27 грудня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Красноград Харківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, не працюючий, раніше не судимий,

- який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до поданого клопотання ОСОБА_1 13 травня 2019 року, близько 10.32год. діючи з прямим умислом, направленим на незаконний збут особливо-небезпечного наркотичного засобу, по корисливим мотивам, в порушення «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого Постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно збув, а саме особисто передав ОСОБА_3 прозорий полімерний пакет, всередині якого знаходилась подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, масою 2,430 грам, який попередньо з метою подальшого збуту зберігав за місцем свого мешкання за вищевказаною адресою. Від останнього за збутий ним полімерний пакет, всередині якого знаходилась подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 100 грн. В подальшому зазначений полімерний пакет, всередині якого знаходилась подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, був виданий ОСОБА_3 . працівникам Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області. Згідно з висновком судової експертизи №3/1259се-19 від 10.06.2019 речовина рослинного походження, яку ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_3 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить 2,2356 грама.

Такі його дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України, а саме: незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо-небезпечного наркотичного засобу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які пояснення з приводи підозри, пославшись на ст.63 Конституції України.

Однак не зважаючи на це, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , який надав свідчення про постійний та систематичний продаж ОСОБА_1 наркотичних речовин, протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.12.2018 разом з аудіо-матеріалами, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 13.05.2019, протоколом про результати аудіо, - відеоконтролю особи від 28.05.2019 разом з аудіо-відеоматеріалами, висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» за № 3/1258се-19 від 10.06.2019, протоколом обшуку від 28.06.2019.

Враховуючи вищевикладене, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ст.177 КПК України), з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

2.Незаконно впливати на свідків (п.3 ст.177 КПК України), зокрема ОСОБА_3 , з мотивів помсти йому, так як останній допоміг працівникам правоохоронних органів викрити та зафіксувати його злочинну діяльність а також на інших свідків, яких він бачив під час проведення слідчих дій та які були понятими при затриманні ОСОБА_1 – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

3.Вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ст.177 КПК України), так як підозрюваний ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків немає, постійний заробіток відсутній, а отже і джерела для існування також, що може призвести до вчинення останнім інших злочинів.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості у вчиненні злочину, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише шляхом обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що зможе гарантувати його належну процесуальну поведінку.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу є недоцільним, оскільки не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім цього в сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що надання можливості внесення застави підозрюваному ОСОБА_1 в межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не забезпечить виконання останнім покладених на нього обов`язків. В зв`язку з цим є необхідним визначення розміру застави для ОСОБА_1 в розмірі, що становить не менше триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який у разі визнання винним йому загрожує покарання на строк до 10 років, міцних соціальних сімейних зв`язків, постійного місця роботи не має та беручи до уваги те, що по вищевказаному кримінальному провадженню необхідно виконати ряд слідчих дій та оперативно – розшукових заходів, слідчий і звернувся до суду з відповідним клопотанням.

Перевіривши надані суду матеріали кримінального провадження, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора, який підтримав вказане клопотання, пославшись на доводи та факти викладені в ньому, думку самого підозрюваного та його захисника, які просили обрати йому міру запобіжного заходу, не пов`язану з позбавленням волі, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду клопотання було встановлено вагомість наявних доказів, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені даного злочину за ч.2 ст.307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, строком до 10 років.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що останній міцних соціальних зав`язків не має, оскільки не працює, не одружений, дітей не має, господарства не веде, стійкі соціальні зв`язки у нього відсутні, що може його спонукати до переховування від органів слідства та суду(п.1 ст.177 КПК України).

Крім того, суд вбачає певні ризики, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може незаконно впливати на ряд свідків, повне коло яких на даний час ще не встановлено, оскільки відповідно до матеріалів НСРД, збут наркотичних засобів відбувався протягом тривалого часу та значній кількості осіб(п.3 ст.177 КПК України).

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

З огляду на вищевикладене є достатньо підстав вважати, що існують передбачені статтею 177 КПК України ризики, на які вказує слідчий та прокурор, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

З огляду на викладене, суд дійшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, а щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, з урахуванням поведінки підозрюваного, характеру скоєного та його особи не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, а також забезпеченню спробам переховування від суду, впливу на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України – з 13-40 год. 28.06.2019 року.

Поряд з цим, положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

За змістом ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З огляду на вище зазначене та з урахуванням суспільної небезпечності скоєного ОСОБА_1 , а саме розповсюдження наркотичних засобів протягом тривалого часу та значній кількості осіб, вважаю що вказаний розмір застави не здатний буде забезпечити виконання покладених обов`язків на підозрюваного, в зв`язку з чим застосовує її у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням певних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що складає 384.200грн.(200х1921грн).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-197, 205, 485-488, 492 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання начальника СВ Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській області Мосенцова С.В. – задовольнити.

Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань №27 строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 13год. 40хв. 28 червня 2019 року до 13год. 40хв. 26 серпня 2019 року.

Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_1 підлягає направленню до Харківської установи виконання покарань №27.

Визначити стосовно ОСОБА_1 суму застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 384.200(триста вісімдесят чотири тисячі двісті ) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (банк отримувач - ДКС України, код отримувача ЄДРПОУ - 26281249, код банк отримувач (МФО) – 820172, рахунок отримувача 37318098006674, отримувач коштів ТУ ДСА України в Харківській області, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії даної ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокуратуру і суддю Красноградського районного суду Харківської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Також роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі звільнення з під варти в разі внесення застави, останній негайно повинен повідомити про це слідчого та прокурора і з`явитися до слідчого для встановлення електронного засобу контролю.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Красноградського районного суду Дудченко В.О.