Ухвала суду № 82737998, 24.06.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 24.06.2019

ЄУ № 420/1062/19

Провадження №2/420/586/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 червня 2019 року смт. Новопсков

Луганська область

Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Чалий А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення інфляційних втрат і 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області із позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 57183,67 грн. та 3% річних у розмірі 11311,05 грн.

Разом з позовом позивач подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, оскільки на момент звернення до суду він перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити, а позов залишити без руху, так як він не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи, що відстрочка сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин та є правом, а не обов`язком суду щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору.

Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно з ч. 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У позовній заяві та доданих до неї документах наявні два різних підписи від імені позивача. Підпис у позовній заяві від імені позивача відрізняються від засвідчувального підпису зробленого на копіях документів представлених письмових доказів. У зв`язку з чим позивачу необхідно усунути недолік пов`язаний з різним виконанням власноручного підпису.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 163, 164 ЦПК України при пред`явленні позовної заяви в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 133, 136, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення інфляційних втрат і 3% річних, залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником копії ухвали.

Роз`яснити, що в іншому випадку заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Новопсковського районного суду

Луганської області А.В. Чалий